Спосіб лікування нейропатії лицьового нерва, ускладненої розвитком нервово-м’язової контрактури у нейрохірургічних та неврологічних хворих

Спосіб лікування нейропатії лицьового нерва, ускладненої розвитком нервово-м’язової контрактури у нейрохірургічних та неврологічних хворих, шляхом ультрафонофорезу, який відрізняться тим, що протягом 10-15 процедур на шкіру ураженої половини обличчя та завушну ділянку проводять ультрафонофорез суміші мідокалму та вазеліну, потужністю ультразвукового випромінювання 0,2-0,4Вт/см 2 в постійному режимі, тривалістю 8-10 хвилин. (19) (21) u200707896 (22) 12.07.2007 (24) 25.12.2007 (72) ЦИМБАЛЮК ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ, U A, ЖДАНОВА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВН А, U A, ТРИБЕЛЬ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВН А, U A, БОГОМАЗ ГАЛИНА ІВАНІВН А, U A, ГРАБАРЧУК ОЛЕНА ЮРІЇВН А, U A (73) ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМ. АКАД. А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ, U A (56) 3 28768 захворюваннях нервової системи дегенеративного та запального ґенезу. Відповідно з хімічною структурою толперизона гідролхлорид виявляє мембраностабілізуючу дію у відношенні до нейронів, що експериментально доведено на ізольованих нервах [10]. Важливою характеристикою мідокалму є відсутність седативної дії, а також відсутність звикання та синдрому відміни. Препарат селективно впливає на підвищений м’язовий тонус, не впливаючи на нормальні сенсорні та рухові функції ЦНС, в тому числі на довільні рухи та координацію рухів. М’язовий спазм супроводжує дегенеративні та запальні захворювання і характеризується самовільними скороченнями м'язів. М’язовий спазм є показом для призначення міотонолітиків препаратів, що знижують м’язовий тонус. Мідокалм, також, покращує кровопостачання в ішемізованих ділянках за рахунок зниження підвищеного м’язового тонусу та прямої вазодилятації [7, 11]. Спосіб здійснюється таким чином: на шкіру ураженої половини обличчя та завушн у ділянку наноситься 5г суміші, що складається з мідокалму та вазеліну порівну. Процедури проводять хворому лежачи, за лабільною методикою при легкому притисненні голівки ультразвукового випромінювача до шкіри обличчя та завушної ділянки круговими та повздовжніми плавними рухами, потужністю ультразвукового випромінювання 0,2-0,4Вт/см 2 у постійному режимі, тривалістю 8-10 хвилин, протягом 10-15 днів з перервою на вихідні. Для ультразвуку та ультрафонофорезу лікарських засобів характерний виражений ефект післядії, тому результати лікування через 1-1,5 місяці кращі, ніж безпосередньо після закінчення курсу терапії. Отже, повторні курси можуть бути призначені через 1,5-2-3 місяці. Приклад 1 Хворий А-в Т. М., 56 років, звернувся зі скаргами на асиметрію обличчя, відчуття стягування та посмикування м'язів правої половини обличчя при зажмурюванні правого ока, особливо під час приймання їжі, розмови. Хворіє два роки, коли після переохолодження з'явився парез мімічних м'язів правої половини обличчя. Проведені в стаціонарі та амбулаторно курси лікування виявились малоефективними, з'явились синкінезії. Об'єктивно: обличчя асиметричне, згладжена права носо-губна складка, неможливо активно зажмурити праве око, одночасно із закриттям ока підтягується верхня губа, спостерігаються спонтанні м’язові скорочення. Результати ЕНМГ: наявність постстимуляційної активності при отриманні М-відповіді переважно в m. zigomaticus, m. orbicularis oris, наявність спонтанної активності м'язових волокон у вигляді потенціалів фібриляцій та фасцикуляцій. Хворому був проведений комплекс відновного лікування із застосуванням ультрафонофорезу мідокалму. В процесі лікування стан хворого покращився, зменшились синкінезії, з'явились зморшки на правій половині лоба при наморщуванні, зникла асиметрія правої носо-губної складки, зменшилось 4 відчуття стягування м'язів правої половини обличчя. Хворий оглянутий через 6 тижнів після курсу лікування. Динаміка відновлення функції лицьового нерва позитивна. Збільшився об'єм активних рухів мімічної мускулатури, зник лагофтальм, з'явились рухи при посмішці, оскалі зубів. Приклад 2 Хвора Г-на І. І., 39 років, звернулась з приводу наслідків перенесеного гострого порушення мозкового кровотоку за геморагічним типом, операції видалення внутрішньомозкової гематоми та кавернозної ангіоми правої половини мосту, нейропатії відвідного та лицьового нервів. Скарги на асиметрію обличчя, відчуття стягування та посмикування м'язів правої половини обличчя при зажмурюванні очей, лагофтальм 12мм, перекіс обличчя, двоїння перед очима при погляді прямо та вправо, глухоту на праве вухо. Об'єктивно: лице асиметричне, зглаженість правої носо-губної складки, неможливість закрити праве око, синкинезії при заплющені очей, праве очне яблуко не доводить назовні, відсутній правий надбрівний та мигальний рефлекси, крупнорозмашистий ністагм при погляді вправо. Проведено 2 курси відновного лікування із застосуванням ультрафонофорезу мідокалму. В результаті лікування: об'єм рухів правого очного яблука повний, лице симетричне, наріс об'єм активних рухів мімічної мускулатури, зник лагофтальм, з'явились рухи при наморщуванні лоба, посмішці, синкінезії відсутні. Хвора оглянута через 8 тижнів після останнього курсу лікування. Динаміка відновлення функції правого лицьового нерва позитивна. Збільшився об'єм активних рухів мімічної мускулатури: повністю закриває праве очне яблуко при заплющенні очей, краще посміхається, з'явились рухи при оскалі зубів, синкінезії відсутні. Запропонований спосіб лікування був апробований в фізіотерапевтичному відділенні Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України. Лікування проводилось 38 хворим. Для порівняння була взята група хвори х з 17 хворих, які раніше лікувались за способом прототипом. Групи формувались таким чином, щоб розподіл хворих по вираженості та часу існування клінічних проявів, по статі та віку були ідентичними. Хронічний період дисфункції лицьового нерва з наявністю нейром'язевої контрактури у нейрохірургічних та неврологічних хворих є найбільш показовим при оцінці ефективності лікування із застосуванням ультрафонофорезу мідокалму, тому що в даних випадках не може бути мови про самовиліковування, тим більше, що попередні різноманітні методи виявлялись, як правило мало чи взагалі не ефективними. Позитивні результати лікування відмічені у всі х хворих основної та контрольної груп. Однак, позитивна динаміка в основній групі було досягнута у 31 (81,6%) хворих, тоді як у контрольній групі - у 11 (64,7%) хворих Результати об'єктивного обстеження підтверджували позитивну динаміку відновлення 5 28768 функції лицьового нерва, що дає можливість використовува ти спосіб у неврологічній та фізіотерапевтичній практиці при реабілітації хворих з порушенням функції лицьового нерва, ускладнених розвитком нервово - м’язової контрактури. Джерела інформації: 1. Глущенко Л. Д. Материалы исследования: фонофореза лекарственных средств через кожу. //Автореферат дис.... канд. мед. наук. - Сочи. 1980. - 16с. 2. Гринштейн А. Б. Неврит лицевого нерва. Новосибирск. - 1980. - 144с. 3. Гринштейн А. Б. Ультразвуковая терапия в неврологии. - Красноярск. - 1984. - 158с. 4. Гусев Б. И., Коновалов А. Н., Бурд Г. С. Неврология и нейрохирургия. - Москва: Медицина - 2000. - С.536-538. 5. Курортология и физиотерапия. Т. 2 / Под. Ред. В. М. Боголюбова. - М.: Медицина, 1985. С.316-317. 6. Мироненко Т. В., Коротнев В. Н. Некоторые аспекты диагностики и лечения невропатии лицевого нерва//Лікарська справа. - 2002. - №5-6. С.49-53. 7. Мусин Р. С. Эффективность и безопасность толперизона гидрохлорида в лечении синдрома болезненного мышечного спазма// Боль в спине. Современные аспекты эффективной терапии. Киев. - 2003. - С.32-38. 8. Нервові хвороби / За ред. С. М. Вінничука. Київ: Здоров'я. - 2001. - С.322-324. 9. Улащик В. С, Чиркин А. А. Ультразвуковая терапия. - Минск: Беларусь. - С.211-218. 10.Qno H., Furuda Н. and Kudo Y. Mechanism of depressant action of muscle relaxants on spinal reflexes: participation of membrane stabilizing action. J. Pharmacobio. Dynam. - 1984. - №7 - P.171-176. 11. Pratzel Y. G., Alken R. G., Ramm S. Efficacy tolerance of repeated oral doses of tolperisone hydrochloride in treatment of painful reflex muscle spasms: results of a prospective placebo-controlled double-blind tria//Pain. - 1997. - №7 - P.416-425. 6