Спосіб лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглоба

Винахід стосується медицини, зокрема стоматології, і може бути використаний у стоматологічній практиці при лікуванні дегенеративних процесів у скронево-нижньощелепних суглобах. Відомий спосіб лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглобу, який включає внутрішньо суглобове введення препарату гіалуронату цинку, зокрема, куріозину [1]. За відомим способом, куріозин (20,5мг у 10мл розчину) вводять внутрішньо-суглобово по 1,5-3,0мл, всього 2-3 ін'єкції з інтервалом 3-5 днів. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, що випливає з надто повільного розвитку репаративного процесу дегенеративно змінених тканин через недостатній рівень дифузії введеного в порожнину суглобу медикаментозного засобу у патологічне змінені тканини. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом застосування додаткового впливу на область патологічне зміненого скронево-нижньощелепного суглобу, спрямованого на прискорення резорбції лікарського засобу в суглобові тканини, досягають підвищення ефективності лікувального способу. При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що процесу резорбтивного поглинання медикаментозного засобу тканинами на обмеженій ділянці сприяють процеси почергового періодичного стискання і розрідження, які досягаються при дії енергії ультразвукових (УЗ) коливань завдяки створенню останніми змінного акустичного поля. Особливо сприятливим для вирішення поставленої задачі є те, що при дії ультразвуку на біооб'єкти в результаті змінного тиску і сил прискорення в озвучених тканинах відбуваються процеси переміщення розчинів і речовин через біологічні мембрани. Крім того, при дії ультразвуку малої інтенсивності, а саме 0,1 ¸ 0,3Вт/см2 при імпульсному впливові і коротких експозиціях забезпечується дія вказаного фізичного чинника як каталізатора фізико-хімічних, ферментних і трофічних процесів, що, власне, й становлять сутність саногенетичного процесу [2]. Беручи до уваги вищенаведене, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглобу, який включає внутрішньо суглобове введення препарату гіалуронату цинку, зокрема, куріозину, відповідно до винаходу додатково, починаючи з наступного від першої ін'єкції дня, проводять ультразвукове опромінення ділянки ураженого патологічним процесом скроневонижньощелепного суглобу впродовж 3-5 хвилин щоденно курсом з 4-6 сеансів при імпульсному режимі випромінювання з інтенсивністю 0,1 ¸ 0,3Вт/см2. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворому з артрозом скронево-нижньощелепного суглобу після обробки поверхні тіла в місці ін'єкції 96% етанолом проводять місцеву анестезію 2%-ним розчином лідокаїну гідрохлориду або ультракаїну, після чого приступають до внутрішньосуглобового введення 20,5мг куріозину. Внутрішньосуглобові ін'єкції препарату проводять з інтервалом 3-5 днів, до 1-3 введень на курс з розрахунку 7мг препарату (1,5-2мл) у верхню суглобову камеру при напіввідкритому роті. На другий день після оцінки клінічних результатів внутрішньосуглобового введення вказаного препарату і відсутності ускладнень хворому призначають курс ультразвукового опромінення тканин в ділянці ураженого суглобу з 4-6 сеансів тривалістю від 3 до 5 хвилин кожний дотримуючись меж інтенсивності впливу 0,1 ¸ 0,3Вт/см2 при імпульсному режимі випромінювання. Конкретні умови терапевтичного впливу ультразвукових коливань визначають залежно від самопочуття пацієнта, індивідуального перебігу захворювання і розвитку позитивної терапевтичної динаміки. Опромінення ультразвуком здійснюють, користуючись відповідною фізіотерапевтичною апаратурою, наприклад, апаратами УЗТ-102, ЛОР-3 та ін. Про ефективність лікування роблять висновки за зменшенням хрускоту під час рухів у суглобі, зниженням болю, збільшенням екскурсії нижньої щелепи, зменшенням відчуття скутості зранку, відсутністю зміщення середньої лінії нижньої щелепи та наближенням рентгенологічної картини скронево-нижньощелепного суглобу до варіантів норми. Приклад 1 Пацієнтка Бондар Ірина., 21 рік , проходила курс лікування з приводу хронічного артрозу лівого скроневонижньощелепного суглобу. Проведено курс лікування за запропонованим способом. Після обробки поверхні тіла в місці ін'єкції 96% етанолом і місцевої анестезії 2% розчином лідокаїну гідрохлориду внутрішньосуглобово ввели 1,5мл куріозину у верхню суглобову камеру при напіввідкритому роті. Курс лікування складався з двох внутрішньосуглобових ін'єкцій куріозину з інтервалом у 3 дні. На другий день, пересвідчившись у відсутності ускладнень, провели курс ультразвукового опромінення з застосуванням апарату ЛОР-3 на область ураженого суглобу 4 сеанси тривалістю 5 хвилин кожний при інтенсивності впливу 0,2Вт/см2 при імпульсному режимі випромінювання. В результаті проведеного лікування пацієнтка відмітила зменшення хрускоту під час рухів у суглобі, зниженням болю, збільшенням екскурсії нижньої щелепи, зменшенням відчуття скутості зранку, відсутністю зміщення середньої лінії нижньої щелепи. Приклад 2 Запропонованим способом проведено лікування 15 пацієнтів з артрозом скронево-нижньощелепного суглобу (з однобічними - 13 осіб, двобічними - 2 хворих). У всіх хворих в результаті лікування мало місце покращання самопочуття, відсутність хрускоту, скутості зранку, незначне візуальне зміщення щелепи відносно середньої лінії у бік ураженого суглоба, змикання щелеп супроводжувалося нормальним звучанням. Порівняно з результатами лікування 10 пацієнтів традиційним способом (без опромінення ультразвуком), лікування було менш травматичним, оскільки зменшилася кількість внутрішньосуглобових ін'єкцій (до однієї проти двох-трьох). Тривалість лікувального курсу скоротилася завдяки запропонованому способу в середньому на 5 днів. Рентгенологічне контури суглобових поверхонь виявлялися більш чіткими, суттєво зменшувалася деформація суглобової голівки. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує більш виражений, ніж за способом-прототипом, ефект регенерації уражених патологічним процесом тканин скронево-нижньощелепного суглобу та покращання його функції, і може бути рекомендований для застосування в стоматологічній практиці. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Тарнавська Л.В. Можливості використання куріозину в хірургічному лікуванні захворювань пародонту/Галицький лікарський вісник, 2002. Т.9, №1.-С.90-92. 2. Курортология и физиотерапия (руководство под ред. В.М. Боголюбова: в 2 томах. ТІ.- М: Медицина, 1985. С.504-518.