Спосіб лікування хворих з судинними захворюваннями ока

Спосіб лікування хворих з судинними захворюваннями ока шляхом інтракаротидного 3 загальної сонної артерії, потім виконують контрапертурний прокол шкіри пункційною голкою, після чого вставляють периферичний кінець катетера у внутрішній отвір голки та виводять його зовні разом, потім з'єднують катетер з фіксуючим конектором, далі наглухо ушивають рану. Новим у способі, що заявляється, є те, що додатково виконують контрапертурний прокол шкіри пункційною голкою, вставляють периферичний кінець катетера у внутрішній отвір голки та виводять його зовні разом, потім з'єднують катетер з фіксуючим конектором, після чого наглухо ушивають рану. Спосіб реалізують наступним чином. Поперше, визначають область розтину, який виконують у місці проходження поверхневої скроневої артерії. Операційне поле оброблюють спиртовим розчином йоду, після чого проводять інфільтраційну анестезію 2% розчином лідокаїну. Далі локалізують місце пульсації поверхневої скроневої артерії, потім виконують вертикальний розтин шкіри довжиною 1,5-2,0см на 1,5-2,0см наперед від козелка вуха таким чином, щоб він закінчувався у нижнього краю скулового відростку скроневої кістки. Далі у рані тупо виділяють поверхневу скроневу артерію, лігірують її дистальну частину та виконують надріз стінки артерії до попадання у просвіт, після чого внутрішньоартеріально у ций отвір ретроградно току крові виконують інтракаротидне введення катетеру діаметром 0,8мм, що менше внутрішнього діаметру судини, на глибину нижче біфуркації загальної сонної артерії, яка складає 14-16см. Далі фіксують катетер лігатурою. Після цього пункційною голкою виконують контрапертурний прокол шкіри зблизу від розтину. Далі у внутрішній отвір пункційної голки вставляють дистальний кінець катетера та виводять пункційну голку разом зі вставленим катетером зовні, після чого ушивають рану пошарово наглухо. Таким чином, периферичний кінець катетеру досягає біфуркації загальної сонної артерії. Верифікація положення катетеру визначається завдяки наступному проведенню агіографічного дослідження. Виведена дистальна частина катетеру з'єднується зі спеціальним конектором. Після проведення катетеру в його периферичний кінець вводять 500 ОД гепарину. В післяопераційному періоді в катетер вводять лікарські препарати за схемою: в 11.00 та 19.00 трентал - 2,0мл; еуфілін 2,4% - 2,0мл; натрію хлорид 0,9% - 16,0мл. До та після введення судиннорозширювальних препаратів, а також в 7.00, 15.00, 23.00 катетер промивають розчином гепарину: гепарин 0,1мл з розчином натрію хлориду 0,9% - 0,9мл. Склад лікарських препаратів, які входять в інфузат, може варіювати у залежності від причин хвороби. Інтракаротидне введення лікарських препаратів через контрапертурне встановлення катетеру дає можливість виконувати постійний тік інфузату у судини ока та мозку, зменшити вірогідність інфікування рани та підвищити ефективність лікування. Приклад 1 29019 4 Хворий П., 59 років. Діагноз: передня ішемічна нейропатія, лівостороння атрофія зорового нерва. Призначено введення судиннорозширювальних препаратів. Спочатку визначили область розтину, який виконували у місці проходження поверхневої скроневої артерії. Операційне поле оброблювали спиртовим розчином йоду, після чого проводили інфільтраційну анестезію 2% розчином лідокаїну. Далі локалізували місце пульсації поверхневої скроневої артерії, потім виконували вертикальний розтин шкіри довжиною 1,5-2,0см на 1,5-2,0см наперед від козелка вуха таким чином, щоб він закінчувався у нижнього краю скулового відростку скроневої кістки. Далі у рані тупо виділяли поверхневу скроневу артерію, лігірували її дистальну частину та виконували надріз стінки артерії до попадання у просвіт, після чого внутрішньоартеріально у ций отвір ретроградно току крові виконували інтракаротидне введення катетеру діаметром 0,8мм, що менше внутрішнього діаметру судини, на глибину біфуркації загальної сонної артерії, яка складає 14,5см. Далі фіксували катетер лігатурою. Після цього пункційною голкою контрапертурний прокол шкіри зблизу від розтину. Далі у внутрішній отвір пункційної голки вставляли дистальний кінець катетера та виводили пункційну голку разом зі вставленим катетером зовні, після чого ушивали рану пошарово наглухо. Для верифікації положення катетеру проводили агіографію, констатовано правильне його розміщення - на рівні біфуркації. Виведену дистальну частину катетеру з'єднували зі спеціальним конектором. Після проведення катетеру в його периферичний кінець вводили 500 ОД гепарину, потім його з'єднували з інфузійною системою, яку попередньо заповнювали інфузатом з флакону, що закріплювали у тримачі, піднятому на висоту 2,5м над ліжком хворого. Після проведення катетеру в його периферичний кінець вводили 500 ОД гепарину. В післяопераційному періоді в катетер вводили лікарські препарати за схемою: в 11.00 та 19.00 трентал - 2,0мл; еуфілін 2,4% - 2,0мл; натрію хлорид 0,9% - 16,0мл. До та після введення судиннорозширювальних препаратів, а також в 7.00, 15.00, 23.00 катетер промивали розчином гепарину: гепарин 0,1мл з розчином натрію хлориду 0,9% - 0,9мл. Лікування проводили протягом 12 днів. За період лікування констатовано відсутність інфекційних ускладнень у рані, рана загоїлась первинним натягом. Таким чином, використання способу, що заявляється, дає можливість зменшити вірогідність проникнення інфекційних агентів завдяки відсутності прямих воріт щодо входження інфекції, що досягнуто при контрапертурному виведенні катетеру зовні та пошаровому ушиванні рани наглухо. Зниження вірогідності проникнення інфекції та можливість введення лікарського розчину за необхідністю в цілому призводить до підвищення ефективності лікування судинних захворювань ока. Література. 1. Патент № 21632А Україна МПК A61F9/00 5 Спосіб лікування хворих з судинними захворюваннями ока. Павлюченко К.П., Єщенко О.І. З-ка №97031337 від 24.03.97. Опубл. 30.04.98. Бюл.№22. 2. Авт. Св. №1156683 СССР МКИ A61F9/00 Способ лечения оптохиазмального арахноидита. Кличковская Р.И. 3-ка №3516554/28 от 25.11.82. Опубл. 23.05.85. Бюл.№19. 29019 6