Спосіб диференційованого лікування вагітних із серцево-судинними захворюваннями

1. Спосіб диференційованого лікування вагітних із серцево-судинними захворюваннями, який передбачає визначення функціонування серцевосудинної, системи вагітних за допомогою електрокардіографії і ультразвукового дослідження серця, оцінку показників центральної та периферичної гемодинаміки з наступною лікувальною дією, який відрізняє ться тим, що лікувальну дію проводять, призначаючи вагітним диференційовану бальнеотерапію. 38394 льнеотерапію хлоридно-натрієві ванни, при цьому концентрація солі складає 8-10 г/л, температура води 35-36°С, тривалість 8-10 хв., на курс 10-12 процедур, при кардіальному типі гемодинаміки призначають як бальнеотерапію йодобромні ванни, при цьому вміст йоду складає 8-10 мг/л, брому 20-25 мг/л, температура води 35-36°С, тривалість 8-10 хв., на курс 10-12 процедур. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, і медичними результатами, які досягаються при її реалізації, полягає у наступному. На основі проведених нами досліджень, що виявили істотні зміни стану серцево-судинної системи вагітних жінок, та велику частоту гіпоксії плода при цій патології, нами внесені доповнення до раніше запропонованого комплексу лікувальнооздоровчих заходів переважно за умов санаторію та розроблено диференційовану бальнеотерапію з урахуванням типу гемодинаміки і наявності гіпоксії у плода. При призначенні різних видів ванн керувалися патогенетичним механізмом їх дії. При прийманні хвойних, соляно-хвойних ванн посилюється кровообіг, інтенсивність окислювальних та обмінних процесів, збільшується поглинання кисню, змінюється іонна кон'юнктура на поверхні тіла. Хвойні ванни впливають нормалізуючи на стан центральної нервової системи, стимулюють діяльність симпато-адреналової системи та наднирників, сприяють імунологічній перебудові, надають знеболюючу, протизапальну, гіпосенсебілізуючу дію. Вуглекислі ванни викликають роздратування шкіри бульбашками вуглекислоти, призводять до розширення периферичних судин, дрібних артерій, артеріол та капілярів. Проникаючи до організму, вуглекислота впливає на дихальний центр, внаслідок чого відбувається затримка та поглиблення дихання, підвищується утилізація кисню тканинами, що забезпечує нормальну життєдіяльність організму матері та плода в умовах гіпоксії, підвищує витривалість його до майбутніх навантажень і тим самим сприяє покращанню стану плода. Вуглекислі ванни сприяють посиленню систоли та подовженню діастоли, уповільнюють серцевий ритм (дігіталісоподібна дія), посилюють притік венозної крові до серця, нормалізують артеріальний тиск, збільшують швидкість кровотоку, стимулюють розвиток коллатерального кровообігу, впливають на процеси окислювального фосфорилювання в мітохондріях. Кисневі ванни благотворно впливають на функціональний стан центральної нервової та серцево-судинної систем, покращують периферичний кровообіг, зменшують тканинну гіпоксію, нормалізують судинний тонус. Крім того, над поверхнею води створюється підвищена концентрація кисню, яким дихає вагітна. Вказані два шляхи проникнення кисню в організм при використанні кисневих ванн сприяють ліквідації кисневої недостатності як у матері, так і у плода при його гіпоксії. Йодобромні ванни своїм впливом на провідні фізіологічні системи організму (нервову, серцевосудинну, симпато-адреналову і гіпофізо-надниркову) можуть створювати позитивні умови для формування компенсаторно-пристосувальних і відновлювальних реакцій організму. Вони надають фізіо логічний вплив на діяльність системи кровообігу у різних її ланках. Хлоридно-натрієві ванни позитивно впливають на стан серцево-судинної системи. При призначенні цих ванн у хворих покращується загальна гемодинаміка, спостерігається покращання функцій антизгортаючої системи крові. Бальнеотерапія вагітним призначалася диференційовано, в залежності від клініко-патогенетичного варіанту захворювання і типу гемодинаміки (схема 1), додається, див. додаток № 1. Нами вивчено безпосередню дію різних видів ванн на стан вагітної жінки, показники внутрісерцевої та центральної гемодинаміки, також вивчався рівень гормонів фето-плацентарного комплексу (плацентарного лактогена, естріола, естрадіола, прогестерону) в сироватці крові радіоімунологічним методом. Для контролю за станом плода використовувалася кардіотокографія. Як показали наші дослідження, всі ці фактори сприяють значному зниженню материнської та перинатальної захворюваності і смертності. Приклади конкретної реалізації способу диференційованого лікування вагітних із серцево-судинними захворюваннями. Дослідження були проведені в динаміці лікування у 250 вагітних в умовах спеціалізованого відділення для вагітних санаторію "Жовтень". Основна група (140 вагітних) отримували диференційовану бальнеотерапію. Контрольна група (90 вагітних) отримувала санаторно-курортне лікування, яке включало : лікувально-охоронний режим, психотерапію, лікувальне харчування, рухові режими та ЛФК, масаж комірової зони. У обстежених вагітних провідне місце посідали прояви дисфункції вегетативної нервової системи: загальна слабкість (89,6%), болі в області серця (49,7%), лабільний пульс (43,5%), швидка втомлюваність (92,2%), дратливість (47,8%), головні болі (78,7%), емоційна лабільність (64,8%). Всі обстежені вагітні мали значну кількість різних скарг на своє самопочуття. Найбільш частими були скарги на загальне погане самопочуття, що проявлялося швидкою стомлюваністю та зниженням працездатності, слабкістю. Хворих тривожив головний біль та болі в області серця, варіабельні за інтенсивністю і тривалістю, які мали частіше колючий або ниючий характер; серцебиття після фізичного навантаження або психоемоційного впливу; посилена подразливість; поганий сон. При об'єктивному обстеженні у 93 (62% ) жінок відмічалися коливання артеріального тиску в бік зниження (до 100-80/60-50 мм рт. ст.), або в бік підвищення (до 135-155/85-90 мм рт. ст.); у 15 (10%) мала місце незначна тахікардія. Нами було проведено вивчення функціонування серцево-судинної системи вагітних за допомогою електрокардіографії і ультразвукового дослідження серця, оцінку показників центральної та периферичної гемодинаміки. При цьому, враховувався термін вагітності. Лікувальну дію здійснювали з урахуванням всіх цих показників шляхом диференційованої бальнеотерапії, як показано у табл. 1. Дослідження показали, що бальнеотерапія у всіх хворих викликала приємні відчуття, зменшувалася тахікардія. Артеріальний тиск в момент 2 38394 процедури і безпосередньо після процедури не змінювався, але через 0,5-1,0 годину після ванни артеріальний тиск нормалізувався. Електрокардіографічний контроль після лікування виявив позитивну динаміку у 36% жінок, що знаходились на санаторно-курортному лікуванні. Після курсу бальнеотерапії відзначалося зменшення систолічного перевантаження лівого шлуночка, на що вказувало зменшення ступеню депресії в лівих гр удних відведеннях. У табл. 2 представлено результати дослідження показників кардіогемодинаміки до та після призначення бальнеотерапії. Як видно з таблиці, в першій половині вагітності після лікування достовірно зменшилися ударний об'єм (УО) та хвилинний об'єм крові (ХОК). У другій половині вагітності відзначено значне зниження загального периферичного опору (ЗПО), в той час як істотної зміни вихідно низького рівня УО і ХОК не спостерігалося. Вивчення показників центральної і внутрісерцевої гемодинаміки в залежності від типу циркуляції виявило різну спрямованість змін у вагітних з гіперкінетичним та гіпокінетичним варіантом кровообігу. При гіперкінетичному типі гемодинаміки у 74,0% вагітних знизився УО (з 91,4±2,32 мл до 82,6±1,32 мл, Р