Спосіб діагностики серцевої недостатності

Спосіб діагностики серцевої недостатності, що включає визначення систологічної функції лівого шлуночка, який відрізняється тим, що додатково визначають частку систоли лівого передсердя в структурі загальної систоли серця в стані покою та на висоті фізичного навантаження і, при збільшенні цього показника не менше як на 10%, діагностують серцеву недостатність. (19) (21) 98020641 (22) 05.02.1998 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Бульда Володимир Іванович (73) HАЦІОН АЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 29224 10% порівняно з вихідними даними діагностують серцеву недостатність. Для визначення параметрів частки систоли лівого передсердя в структурі загальної систола у 23 практично здорових осіб, 24 хворих без ознак серцевої недостатності, 23 хворих з прихованою серцевою недостатністю, що попередньо була верифікована за допомогою спіровелоергометричного дослідження, 21 хворого з клінічними проявами серцевої недостатності визначалась частка систоли лівого передсердя спочатку в стані спокою, а потім при проведенні проби з дозований фізичним навантаженням на висоті субмаксимального навантаження. Отримані дані наводяться в таблиці. Як видно з наведених даних спосіб, що пропонується, має найбільшу діагностичну цінність саме при визначенні серцевої недостатності, особливо її прихованих форм. Використання аналогічних суттєви х відзнак для діагностики серцевої недостатності автору невідоме, що дає можливість зробити висновок, що запропонований винахід має новизну, а забезпечення даними ознаками чинного способу для досягнення окресленої мети підтверджує її суттєвість. Наводимо приклади конкретного застосування запропонованого способу діагностики серцевої недостатності. Приклад 1. Хворий С., 43 роки, історія хвороби № 1014, госпіталізований зі скаргами на болі в прикардіальній ділянці, періодичну задишку, що раптово виникає при фізичних навантаженнях. При об'єктивному дослідженні стан задовільний, пульс - 84 на хв, ритмічний, задовільного наповнення, артеріальний тиск - 125/80 мм рт ст., серцева діяльність ритмічна, патологічних шумів немає. З боку внутрішніх органів - без особливостей. Периферичних набряків немає. За даними ехокардіографії систолічна функція лівого шлуночка без відхилень відносно норми, проте, враховуючи напади задишки, що буває при фізичних навантаженнях, визначено частку систоли лівого передсердя в структурі загальної систоли серця, яка в стані спокою складала 28%, а на висоті фізичного навантаження - 32%. Приріст частки систоли лівого передсердя на висоті фізично го навантаження, таким чином, склав 14,3%, що дало можливість діагностува ти у цього хворого серцеву недостатність, що не виявлялась загальноприйнятими клініко-інструментальними методами. Згодом діагноз серцевої недостатності був підтверджений за допомогою спіровелоергометрії та біохімічних показників. Приклад 2. Хворий В., 46 років, історія хвороби № 1019, госпіталізований зі скаргами на загальну слабкість та болі в прикардіальній ділянці. При об'єктивному дослідженні стан задовільний, пульс - 78 на хв, ритмічний, задовільного наповнення, артеріальний тиск 130/80 мм рт ст., серцева діяльність ритмічна, патологічних шумів немає. З боку інших внутрішніх органів - без особливостей. Периферичних набряків немає. За даними ехокардіографії систолічна функція лівого шлуночка без відхилень відносно норми, проте, враховуючи скарги хворого на загальну слабкість, визначено частку систоли лівого передсердя в структурі загальної систоли, яка склала в стані спокою 27%, а на висоті фізичного навантаження - 28%. В даному випадку приріст частки систоли лівого передсердя склав 3,7%, що дало можливість підтвердити відсутність серцевої недостатності у цього хворого. Це було верифіковано за допомогою спіровелоергометрії. Переваги способу, що пропонується, в порівнянні з прототипом, полягають в тому, що визначення частки систоли більш вразливого для гемодинамічних пошкоджень відділу серця, а саме лівого передсердя, особливо за умов субмаксимального навантаження дозволяє значно підвищити точність діагностики серцевої недостатності взагалі і, що особливо важливо, виявляти приховану серцеву недостатність. Джерела інформації 1. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография. - М., 1993. – 347 с. 2. Скиба В.І., Середюк Н.М. та ін. Дисфункція лівого шлуночка при пролапсі мітрального клапана у осіб молодого віку // Укр. кардіол. журнал. - 1994. - № 4. - С. 26-28. 3. Фиркало Н.К. и др. Клинико-инструментальная диагностика поражений сердца и венечнах сосудов. - К.: 3доров'я, 1990. - 192 с. Таблиця Величина збільшення частки систоли лівого передсердя (%) в структурі загальної систоли на висоті фізичного навантаження порівняно до стану спокою Групи обстежених Практично здорові особи (n=23) Хворі без ознак СН (n=24) Хворі з прихованою CH (n=23) Хворі з клінічними проявами СН (n=21) М±m 2,1±0,5 4,0±0,9 12,5±1,2 15,6±1,3 Довірчий інтервал 1,2-3,0 2,2-5,8 9,9-15,1 12,5-18,7 Р P1 >0,05