Пізнавально-розважальний комплекс

1. Пізнавально-розважальний комплекс, облаштований атракціонами і пізнавальними засобами, розміщеними на окремих майданчиках, який відрізняється тим, що атракціони і пізнавальні засоби виконано, принаймні частково, у формі моделей, імітуючи будови стародавнього історико-архітектурного ансамблю, а майданчики 3 29618 архітектурного об'єкту за різних історичних епох і у відповідності з різними історичними версіями. Зазначений результат досягається тим, що в пізнавально-розважальному комплексі, обладнаному атракціонами і пізнавальними засобами, розміщеними на окремих майданчиках, у відповідності з пропонованої корисної моделлю, атракціони і пізнавальні засоби виконано, принаймні частково, у формі моделей, імітуючих будови стародавнього історико-архітектурного ансамблю, а майданчики для їх розміщення, принаймні частково, виконано в формі пересувних і/або поворотних платформ, обладнаних засобами для закріплення на них зазначених моделей. При цьому моделі можуть бути виконаними змінними щодо їх архітектурного образу, а засоби для їх закріплення на платформах можуть бути виконаними в формі болтових, клинових і/або магнітних з'єднань. Інший недолік прототипу вбачається в тому, що при створенні на його основі таких пізнавально-розважальних комплексів, як історико пізнавальні парки з різнотемною експозицією на різних майданчиках, і в котрих одним з найголовніших елементів експозиції є загальний вигляд парку, зазначений загальний вид може дати спотворену картину того історикоархітектурного образу, створення якого відповідало б завданням експозиції історикопізнавального парку. Технічний результат, на досягнення якого спрямовано корисну модель, полягає в усуненні і цього зазначеного вище недоліку комплексупрототипу. Його досягають шляхом того, що пізнавальнорозважальний комплекс, обладнаний атракціонами і пізнавальними засобами, розміщеними на окремих майданчиках, є додатково обладнаний засобами тимчасового екранування одного, або кількох майданчиків. Ці засоби можуть бути виконаними в формі пересувних декоративних щитів, або іншого загороджувального обладнання, причому комплекс може бути додатково обладнаним оптичними засобами для проектування на декоративні щити, або інше загороджувальне обладнання зображень відповідно до вибраних програм, наприклад історико-етнографічного змісту. Засоби для тимчасового екранування майданчиків можуть бути виконаним в формі устаткування для утворення пелени з штучного туману, або в формі устатк ування для утворення газової хмари бажаного забарвлення, наприклад кольору навколишньої рослинності. Якщо при спорудженні комплексу-прототипу обов'язковими операціями є вибір ділянки, її підготовка і облаштування атракціонами і пізнавальними засобами, спорудження історикопізнавального парку, моделюючого на новому для нього місці старовинний історико-архітектурний ансамбль, потребуватиме внесення до цих операцій деяких суттєви х удосконалень, причому технічний результат, одержаний за рахунок цих удосконалень полягає в забезпеченні бажаної 4 відповідності вибраної і підготовленої ділянки тим завданням, що ставляться перед створюваним пізнавально-розважальним комплексом. Зазначений технічний результат досягається шляхом того, що при реалізації способу спорудження пізнавально-розважального комплексу, наприклад історико-пізнавального парку, моделюючого на новому для нього місці відомий історико-архітектурний ансамбль, що включає вибір ділянки, її підготовку і облаштування атракціонами і пізнавальними засобами, ділянку під спорудження комплексу вибирають з урахуванням його пізнавальної спрямованості, а підготовку ділянки проводять шляхом наближення її природних умов до умов, максимально відповідних пізнавальній спрямованості комплексу, наприклад до тих умов, що впливали на створення і подальший історичний розвиток модельованого історико-архітектурного ансамблю. При цьому наближення природних умов вибраної ділянки до умов, максимально відповідних пізнавальній спрямованості комплексу, проводять внесенням принаймні часткових змін в рельєф місцевості, водовідведенням, створенням штучни х водойм і водостоків, лісонасадженням та іншими аналогічними технічними прийомами. Технічна суть пропонованої корисної моделі розкрита далі детальніше на прикладі вже розробленого і прийнятого до реалізації проекту історико-пізнавального парку під назвою „Парк Київська Русь". Створюваний парк має на меті відтворити з максимальною історичною достовірністю культурне і архітектурне обличчя київського Дитинця, яким він був в V - XIII сторіччях, і атмосфери середньовічної Русі (міста Києва). Труднощі, що стояли перед авторами проекту, значною мірою були пов'язані з тим, що місцевість, де свого часу розміщувався Дитинець, упродовж століть невпізнанно змінилась. Тогочасні будівлі зникли. Сліди цих будівель можна наразі розпізнати лише в залишках фундаменту Десятинної церкви, Ротонди і деяких залишках поганського Капища. Натомість з'явились зовсім нові споруди, котрі і закрили, і змінили рельєф місцевості, так само як і її рослинність. Тому, відтворюючи Дитинець, автори проекту взяли до уваги ті про нього відомості, котрі містяться в наукових працях найвідоміших дослідників історії Київської Русі: Ю.С. Асєєва, М.Ю. Брайчевського, Г.Ю. Івакіна, С.Р. Килиєвича, А.І. Кутового, Б.А. Рибакова, М.Н. Ти хомирова, П.П. Толочко, І.Ш. Шевелева та інших, а саме тих праць, що узагальнили всі доступні літописні і літературно-історичні свідчення про архітектуру тієї пори, про окремі будови, їх взаємне розташування, кількість, архітектурні обриси, розміри та інші дані. Не маючи можливості відтворити Дитинець на його історичному місці, автори проекту були змушені розмістити його макет в зовсім іншому місці, схожому, однак, на оригінал відповідної історичної епохи і за рельєфом, і за рослинністю. 5 29618 Для моделювання вибрано дві епохи, найбільш характерні для створення і розвитку Дитинця. Першою з них вибрано ту легендарну пору, коли наприкінці V - на початку VI сторіч брати Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь заклали на крутому правому березі Дніпра місто, назване на честь старшого з них Києвом. Територія і будівлі саме цієї пори моделюються як окремо виділена частина під назвою "місто Кия" всередині загального контуру міста, сформованого вже протягом Х-ХШ сторіч. Відповідно до проекту в межах міста Кия моделюються: Житло волхвів, Скотарня, поганське Капище і будинки дружини. Другою з модельованих епох вибрано період Х-ХШ сторіч, під час якого була створена та частина середньовічного міста, котра зараз відома під назвою "місто Володимира". З точки зору історичної достовірності, так само як і зважаючи на інші чинники, зокрема обмеженість відведеної площі і просто недоцільність надмірного розширення розмірів парку, як місто Володимира, так і місто Кия було вирішено змоделювати з застосуванням принципу послідовного в історичному плані зведення споруд на тих самих площа х і в ти х самих місцях. Оскільки ж у місті Володимира, зважаючи на тогочасну давність їх побудови, так само як і на особливості будівельних технологій і матеріалів доволодимирової пори, будівель, створених за часів Кия, лишитись практично уже не могло, і оскільки місця, котрі вони займали кілька сот років раніше, були за часів Володимира вже забудовані будівлями пізнішої епохи, моделювання двох практично різних об'єктів на одному й тому самому місці вимагало прийняття неординарних технічних рішень. Так згідно з розробленим проектом, моделі всіх будов епохи Кия, котрі на щастя не могли бути ні громіздкими, ні масивними, вдалося змонтувати на пересувних і поворотних платформах, обладнаних засобами для закріплення на них цих моделей, виконаних в формі болтових, клинових і магнітних з'єднань. Принаймні частина моделей були виконані змінними щодо їх архітектурного образу. Аналогічні технічні рішення були прийняті і щодо ти х будівель епохи Володимира, котрі треба було встановлювати на території міста Кия, подекуди на місцях, звільнених від відповідних будівель більш ранньої епохи. Оскільки ж будівлі часів Володимира були вже набагато масивнішими і просторішими, моделювання цих будівель, з огляду на необхідність їх поперемінного камуфлювання, вимагало подальших удосконалень. Так модель палацу князя Володимира було вирішено виконати розбірною на кілька фрагментів, кожен з яких також вирішено змонтувати на знімній опорній платформі, полегшуючій його встановлення, знімання і транспортування. Моделі менших споруд, наприклад садиб дружинників, вирішено виконати із змінними фасадами, аби такі моделі могли достовірно імітувати відповідні будівлі обох епох. 6 Проектований град Володимира, окрім зазначеного палацу вирішено "забудувати" моделями Гридниці, Дому княгині Ольги, Десятинної церкви, Великого Ярославого двору з побутовими будівлями, Янчиного монастиря, Федорового монастиря, Василівської церкви, Софійських, Подільських і Михайлівських воріт, Ротонди, боярських садиб, садиб дружинників, ремісницьких майстерень, торговельних лавок і т. ін. Оскільки вповні достовірних відомостей щодо зовнішнього вигляду цих споруд, так само як і щодо їх взаємного розташування, не існує, і право на існування мають не одна з „авторитетних" версій, перед проектувальниками стало завдання в міру існуючих можливостей виконати різні „авторитетні" варіанти моделювання зазначених градів. Такі варіанти різняться між собою і за загальною кількістю споруд, і за місцями їх розміщення, просторовою орієнтацією, їх розмірами і архітектурними обрисами. Не вдаючись у деталі стосовно тих, або інших конкретних споруд, достатньо зазначити, що частина з них виконана знімними, поворотними, частина має елементи добудови, змінні фасади і т. ін. Також не вдаючись у непотрібні деталі, зазначимо, що проектований парк буде оснащений всіма машинами і механізмами, необхідними для перемоделювання експозиції відповідно з необхідністю висвітлити бажану історичну епоху згідно з тією, або іншою історичною версією. Проектовані гради будуть наділені виконаною в історичних традиціях вулично-доріжною мережею і охоплені оборонними ровами, валами і навальними спорудами відповідних історичних часів, причому всі ці споруди є так само спроектовані з урахуванням їх еволюції від епохи Кия до епохи Володимира, як щодо їх загальної конфігурації, так і щодо виконання їх окремих фрагментів.