Спосіб одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості

Спосіб одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості, що включає оми 3 30047 фатн у воду. Жирні кислоти промивають від слідів сульфату натрію і сірчаної кислоти і подають на дистиляцію, а сульфатну воду - на переробку з одержанням товарного сульфату натрію. Загальними ознаками аналога і рішення, що заявляється, є: спосіб одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості, що включає омилення лугом масложирових компонентів відходів, нейтралізацію отриманої суміші кислотою з наступним виділенням жирних кислот із суміші. Як прототип вибрано спосіб одержання жирних кислот з маслоутримуючих вибільних глин (адсорбент, що використовується на стадії очистки рослинних олій, природних і гідрованих жирів), як відходів виробництва рослинних олій, відомий по патенту США №4283346, МПК С11В 3/06, С11В 3/04, С11В 3/00, дата публікації 1981.08.11. Спосіб включає одержання суспензії шляхом додавання до відпрацьованої маслоутримуючої вибільній глини води і лугу в кількості, що відповідає числу омилення олії, що міститься в суспензії, попередню термічну обробку отриманої суспензії при температурі 90-95°С, наступну обробку суспензії при температурі близько 110°С і підвищеному тиску, додавання до суміші кислоти в кількості, необхідній для нейтралізації лужної реакції суспензії, наступний витяг жирних кислот. Як луг використовують каустичн у соду. Переважно, щоб кількість води, що додається, у 2-5 раз перевищувала кількість маслоутримуючої вибільної глини. Суспензію піддають попередній обробці при температурі 90-95°С. Тривалість попередньої обробки більше 30 хвилин, переважно 1-1,5 години. Попередня обробка переводить суспензію в стан, при якому полегшується відділення олії від вибільної глини, що підви щує е фективність наступних процедур. Наступну обробку проводять при температурі близько 110°С, переважно при температурі 140150°С, і тиску більше 5кг/см 2, переважно 6-7кг/см 2. Верхня межа температури не є критичною, переважно вона становить 200°С. При більш високій температурі якість олії погіршується. Наступну обробку виконують, наприклад, в автоклаві. Потім додають кислоту, переважно сірчану кислоту, для нейтралізації суспензії. Утворюється верхня плавуча масляна фаза, що містить велику кількість жирних кислот. Вихід олії, що витягається, становить більш 95%. Водну нижню фазу розділяють на глиняний шлам і стічну воду за допомогою розділового засобу, наприклад, фільтр-преса. Глиняний шлам містить менше 0,5% залишкової олії і близько 50% води і не представляє ніякої небезпеки з погляду забруднення навколишнього середовища. Стічна вода містить залишкової олії менш ніж 100ррm і рН=6-7. Стічна вода може бути повторно використана як частина води, що застосовується на першій стадії одержання суспензії з вибільної глини. Загальними ознаками прототипу і рішення, що заявляється, є: спосіб одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості, що включає омилення лугом масложирових компонентів відходів, нейтралізацію отриманої суміші кислотою з наступним виділенням жирних кислот із суміші. 4 Зазначені вище аналоги та прототип забезпечують можливість використання як сировини для виробництва жирних кислот таких відходів масложирової промисловості, як фузи, соапстоки, вибільні глини. Зазначений перелік відходів масложирової промисловості не є вичерпним. Тому актуальним являється більш повна утилізація відходів масложирової промисловості як сировинної бази для виробництва жирних кислот. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості, яким забезпечується розширення сировинної бази для виробництва жирних кислот за рахунок більш повної утилізації відходів масложирової промисловості. Поставлена задача вирішується тим, що в способі одержання жирних кислот з відходів масложирової промисловості, що включає омилення лугом масложирових компонентів відходів, нейтралізацію отриманої суміші кислотою з наступним виділенням жирних кислот із суміші, відповідно до корисної моделі, як відходи масложирової промисловості використовують відпрацьовані фільтрувальні порошки на основі перлітів або кізельгурів. Зазначені ознаки складають сутність корисної моделі. Істотні ознаки корисної моделі знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з результатом, що досягається. Так, використання відпрацьованих фільтрувальних порошків на основі перлітів і кізельгурів, як сировини для виробництва жирних кислот, шляхом омилення лугом масложирових компонентів відпрацьованих фільтрувальних порошків, нейтралізації отриманої суміші кислотою і наступним виділенням жирних кислот із суміші забезпечується розширення сировинної бази для виробництва жирних кислот за рахунок більш повної утилізації відходів масложирової промисловості. Вміст масложирових компонентів у відпрацьованих фільтрувальних порошках становить від 20 до 70%. До їх складу входять легкі жирові фракції (олії), а також більш важкі фракції - воски. Крім того сам фільтрувальний порошок являє собою цінну сировину для масложирової промисловості. Тому утилізація відпрацьованих фільтрувальних порошків з одержанням корисних речовин являється актуальною задачею. Автором експериментально доведено, що за описаною технологією забезпечується виділення до 90% масложирових компонентів з відпрацьованих фільтрувальних порошків на основі перлітів або кізельгурів з одержанням суміші якісних жирних кислот, регенерованого фільтрувального порошку й екологічно чистої стічної води, придатної для повторного використання в технологічному процесі. Нижче приводиться докладний опис способу, що заявляється. У відпрацьований фільтрувальний порошок на основі перліту або кізельгуру додають воду і луг, перемішують до стану однорідної суспензії. Кількість води, що додається, становить 3-9 вагових частин на одну вагову частину відпрацьованого 5 30047 фільтрувального порошку. Кількість лугу, що додається, повинна відповідати числу омилення масложирових компонентів, що містяться в суспензії. Як луг використовують, наприклад, каустичну соду. Можливе приготування суспензії виконувати шляхом додавання до порошку попередньо приготовленого водного розчину лугу в зазначених співвідношеннях. Отриману суспензію нагрівають до температури 80-90°С и інтенсивно перемішують протягом 0,75-1,5 години при зазначеній температурі. При цьому протікає реакція омилення масложирових компонентів, що містяться в суспензії. Далі в отриману суміш додають кислоту, наприклад сірчану кислоту. Кількість кислоти, що додається, повинна бути достатньою для нейтралізації лужної реакції суміші. Суміш перемішують протягом 1,5-2,0 години, підтримуючи температуру 80-90°С. При цьому в суміші протікає реакція нейтралізації лугу до рН=6,0-7,0. Отриману суміш відстоюють протягом 3-5 годин. У результаті відстоювання суміш розділяється на верхню плавучу фазу, що містить жирні кислоти, і нижню фазу, що містить воду і фільтрувальний порошок (знежирений). Нижню фазу розділяють на фільтрувальний порошок і стічну воду за допомогою центрифуги або фільтрпреса. Стічна вода може бути повторно використана в технологічному процесі для готування суспензії відпрацьованого фільтрувального порошку. Знежирений фільтрувальний порошок може застосовува тися як фільтрувальний матеріал у масложировій промисловості або як заповнювач у виробництві будівельних матеріалів. Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 6 Приклад практичної реалізації способу, що заявляється. Вихідна сировина: відпрацьований фільтрувальний порошок виробництва соняшникової олії на підприємстві "ЮГ РУСИ", м. Ростов-на-Дону, Російська Федерація. Характеристика вихідної сировини: - основа - мінерал кізельгур марки "Силайт545"; - вміст масложирових компонентів - 65%. У зазначений відпрацьований фільтрувальний порошок додавали воду із розрахунку 6 вагових частин на одну вагову частину відпрацьованого фільтрувального порошку і каустичну соду в кількості, що відповідає числу омилення масложирових компонентів, які містяться в фільтрувальному порошку. С уміш перемішували до стану однорідної суспензії. Отриману суспензію нагрівали до температури 85°С и інтенсивно перемішували протягом однієї години при зазначеній температурі. Далі в отриману суміш додавали сірчану кислоту в кількості, достатній для нейтралізації лужної реакції суміші до рН=7. Суміш перемішували протягом двох годин, підтримуючи температуру 85°С. Отриману суміш відстоювали протягом чотирьох годин. У результаті відстоювання суміш розділилась на верхню фазу, що містить жирні кислоти, і нижню фазу, що містить воду і фільтрувальний порошок (знежирений). Нижню фазу розділяли на фільтрувальний порошок і стічну воду за допомогою фільтр-преса. Видалення масложирових компонентів з відпрацьованого фільтрувального порошку складало біля 90%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601