Спосіб одержання аліфатичних жирних кислот

Корисна модель відноситься до екології, біотехнологічної промисловості, комунальному і сільському господарству і передбачає біоконверсію органічних відходів біопрепаратами. Винахід дозволяє отримати аліфатичні жирні кислоти і усун ути відходи, що забруднюють навколишнє середовище і отримати проміжні продукти, наприклад, для приготування пластифікаторів, клеїв, лаків, мастил, інгібіторів сірководневої корозії і фармацевтичних препаратів. Відомий спосіб отримання аліфатичних жирних кислот [див. SU №1527154 МПК6 С01B39/38, дата публікації 12.07.1989] за яким, у реакторі формують шар 5см каталізатора - цеоліту ZSM-5 піддають обробці парою при 520°С, протягом 50 годин, потім знижують температур у в реакторі до 390°С, і подають метанол з об'ємною швидкістю 0,8-0,9год-1. Недоліком способу є низька ступінь перетворення метанолу у кінцевий продукт. Загальними недоліками всіх способів отримання жирних карбонових аліфатичних кислот, заснованих на каталітичному синтезі, є необхідність застосування дорогих композитних міднохромових, молібденових та інших каталізаторів, які працюють при температурі 180-250°С, та тиску до 100 бар та вище. Це визначає високу собівартість продукції при відносно невисокому ви ході цільових продуктів. Крім того суттєвими недоліками подібних способів є необхідність застосування метилових ефірів, які є дефіцитною та токсичною сировиною, складною для екологічно безпечної утилізації. Відомий спосіб отримання концентрату аліфатични х вуглеводнів шля хом екстракції з природної високомолекулярної сировини, зокрема з рослинної сировини [див наприклад патент Росії 2015150, МПК С09F1/00, дата публікації 30.06.1994], який передбачає багатоетапну екстракцію різними розчинниками, виділення, відстоювання, відгонку при підвищеній температурі, вакуумну дистиляцію та інші технологічні операції. Недоліком способу є його складність, багатоетапність, необхідність застосування різних видів розчинників, та різнобічного обладнання. При реалізації подібних способів отримання жирних аліфатичних карбонових кислот шляхом екстракції природної високомолекулярної сировини, включаючи рослинні, тваринні, а також гірські воски необхідна температура 90-130°С при цьому, реакція йде у присутності залізно-нікелевих каталізаторів за умови наявності високого ступеня однорідності початкової сировини. Враховуючи високу собівартість рослинного і тваринного воску, сировинної бази для промислової реалізації способу екстракції в основному застосовуються воски що утворюються при каталітичному крекінгу нафти. У складі нафтового воску присутні важкі бітумінозні і асфальтенові фракції, які істотно впливають на вихід жирних кислот. Різні технології гідрогенізації воску, що використовуються для збільшення виходу карбонових кислот значно здорожчують кінцеву продукцію. Крім того, в процесі беруть участь високотоксичні продукти метильної групи, збільшуючи екологічні ризики, спричинені складністю утилізації проміжних екологічно небезпечних продуктів. Відомі способи отримання вуглеводородів, в тому числі, аліфатичних шляхом використання властивостей мікроорганізмів до внутрішньо кліткового синтезу [див. книгу Э.Д. Дедюхина, В.К. Ерошин. Биосинтез углеводородов микроорганизмами. Успехи современной биологии АН СССР, 1973, т.76, вып.3(6) стр.351-361]. Зазначені способи пов'язані з невеликою активністю продукування в них аліфатичних жирних кислот. Відомий спосіб мікробіологічного синтезу жирних кислот [див патент ФРН №2455368, МПК С10G3/00, дата публікації 26.05.1976р.], який передбачає, застосування сировинних матеріалів тваринного походження, обробку їх при температурі 100-350°С та тиску 3-30атм. у присутності рослинних залишків. Недоліком цього способу є його складність енергомісткість та підвищена небезпечність внаслідок необхідності застосування високих температур та тиску. Застосування сировинних матеріалів тваринного походження суттєво обмежує сферу застосування способу. Відомий спосіб виробництва цінних продуктів з твердих (скам'янілих) горючих корисних копалин [див. патент США US3826308 МПК C09K8/90; C09K8/60; C12D3/10; E21B43/22; E21B43/24, дата публікації 30.07.1974], що передбачає забезпечення першого (підземного) контакту зазначених корисних копалин (вугіль, масляний сланцевий асфальт, смола, торф, або лігніт) із консорціумом мікроорганізмів задля підготування проміжного продукту у вигляді органічної сполуки, контакт першого проміжного продукту із консорціумом мікроорганізмів задля підготування другого проміжного продукту у вигляді органічної сполуки, контакт другого проміжного продукту із консорціумом мікроорганізмів, в тому числі, продуцентів аліфатичних жирних кислот задля підготування третього проміжного продукту у вигляді органічні сполуки. Цей мікробіологічний спосіб є складним для промислового застосування, оскільки, для його реалізації потрібно здійснювати багато етапні процеси з великими обсягами продуктів під землею, які потребують нових способів контролю та управління. Недоліком способу є застосування у ньому в якості сировини твердих горючих копалин. Спосіб пов'язаний з невеликою активністю продукування в ньому аліфатичних жирних кислот. Застосування твердих горючих копалин обмежує сировинну базу способу та звужує зону застосування способу межами зони видобутку корисних копалин, потребує значних затрат на здійснення та організацію та управління виробничим процесом під землею. Відомий спосіб мікробіологічного впливу на сировину для отримання окремих вуглецево водневих, в тому числі, аліфатичних з’єднань [див. патент Росії 2180919, МПК C12P5/00, C12P5/00, C12R1:01, дата публікації 2002.03.27]. Спосіб передбачає тонке подрібнення твердих горючих копалин, наприклад, вугілля, обробку суспензії подрібнених горючих копалин культурами бактерій Thiobacillus aquaesulis, Thiobacillus denitrificans, Thiosphaera pantotropha у присутності хімічних з’єднань, яки є донорами водню. В порівнянні з раніше розглянутими способами цей мікробіологічний спосіб є більш прийнятним для промислового застосування, оскільки, для його реалізації не потрібні високі температури і тиск. Недоліком способу є застосування у ньому, в якості сировини, твердих горючих копалин. Спосіб пов'язаний з невеликою активністю продукування в ньому аліфатичних жирних кислот. Застосування твердих горючих копалин обмежує сировинну базу способу та звужує зону застосування способу, потребує значних затрат на видобування, транспортування, збереження та тонке подрібнення твердих речовин. Завданням розробки є створення способу активації отримання аліфатичних жирних кислот в якому шляхом застосування емпіричним способом підібраних параметрів одержання аліфатичних жирних кислот забезпечується підвищення активності продукування аліфатичних жирних кислот та створюються умови по суттєвому розширенню сировинної бази для виробництва аліфатичних жирних кислот. Для вирішення цього завдання спосіб активації одержання аліфатичних жирних кислот передбачає розмноження бактеріального планктону, що є продуцентом аліфатичних жирних кислот, формування колоїдного органічного середовища, введення продуцентів аліфатичних жирних кислот на живильне середовище. Новим в способі є те, що в живильне середовище подають водний сольовий розчин з концентрацією солей у межах 1÷25%, забезпечують щільність клітин продуцентів у межах ρ≈(1÷5)·109 1/см 2, підтримують кислотність розчину в межах рН 2,3÷8,4, а процес розмноження ведуть при температурі 0÷55°С. Застосування емпіричним способом підібраних параметрів активування одержання аліфатичних жирних кислот забезпечує підвищення активності продукування аліфатичних жирних кислот та створює умови по суттєвому розширенню сировинної бази для виробництва аліфатичних жирних кислот, що знижує собівартість їх виробництва, створює умови для застосування способу задля біоконверсії широкого спектру органічних відходів в промисловості, комунальному та сільському господарстві. В окремих конкретних варіантах застосування способу одержання аліфатичних жирних кислот живильне середовище продувають повітрям і вуглекислим газом. Застосування зазначених дій забезпечує додаткове підвищення активності продукування аліфатичних жирних кислот та створює умови для суттєвого розширення сировинної бази з виробництва аліфатичних жирних кислот. В окремих конкретних варіантах застосування способу одержання аліфатичних жирних кислот перед введенням продуцентів аліфатичних жирних кислот в живильне середовище, живильне середовище подрібнюють до розмірів часток, які не перевищують 0,5мм. Застосування зазначених дій забезпечує додаткове підвищення активності продукування аліфатичних жирних кислот. При цьому враховуючі агрегатний стан більшості існуючих органічних відходів зазначене подрібнення не пов’язано із суттєвими енергетичними витратами. В окремих конкретних варіантах застосування способу одержання аліфатичних жирних кислот як живильне середовище застосовують каналізаційний осад, або застосовують продукти річкового стоку, лиманні мули, або застосовують болотні мули, торф, сапропелі, або застосовують рослинні залишки: солому, сезонний опад, відходи тваринницьких ферм. Застосування зазначених видів живильних середовищ забезпечує можливість біоконверсії широкого кола органічних відходів, що розширює сфер у застосування способу. Спосіб одержання аліфатичних жирних кислот ілюструється прикладами його застосування. В таблицях 1-6 наведені приклади досліджень конкретних варіантів консорціумів-продуцентів аліфатичних жирних кислот, застосоване в прикладах живильне середовище, концентрація солей водного сольового розчину, щільність клітин продуцентів в прикладі, кислотність розчину та температуру процесу. Клітини застосовуваного в прикладі консорціуму, що є продуцентом аліфатичних жирних кислот, підрощували в колбах Ерленмейєра об’ємом 500мл, заповнених на 1/6 частину бульйоном Хоттингера, протягом доби при круговому перемішуванні на качалці (160об/хв.) при температурі 30°С. Отриману культуральну рідину використовували для засіву лабораторного ферментатора. Ферментацію проводили в 3-3-літровому лабораторному ферментаторі, заповненому на 1/3 об’єму середовищем зазначеним в таблиці. У процесі ферментації в міру виснаження в середовищі ростового субстрату, за принципом зворотного зв'язку у ферментатор уводили розчин оцтової кислоти. Культивування проводили при постійному перемішуванні 560об/хв., при температурі та аерації зазначених у відповідних прикладах в таблицях. Періодично з ферментатора відбирали проби культуральної рідини для визначення врожаю клітин і їхньої ферментативної активності. Концентрацію клітин визначали фотокалометричним способом при довжині хвилі 540нм, товщині шару 5,07мм. Одиниця оптичної щільності відповідала 0,58г/л (по сухій вазі). Таблиця 1 Консорціум -1: Actinomyces albaduncus, Blaceslea trispora, Cryptococcus terrricolus, Lipomyces lipoferus Щільність Питома Концентрація Вуглекислий Температура Кислотність клітин активність розчину солей газ °С продуцентів в продуцента рН % % 2 1см ммоль/г·год 0 2,4 2·109 1 115 55 2,3 1·109 10 1215 30 5,3 2·109 10 2465 25 2,3 4·109 25 3245 40 4,2 2·109 1 2865 0 8,4 5·109 20 380 55 6,5 3·109 12 1305 30 8,4 1·109 25 2735 20 8,4 3·109 18 2345 Приклади Сировина 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Каналізаційний осад 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. сапропель -"-"-"-"-"-"-"-" 30 55 20 0 55 30 25 40 0 8,4 6,5 8,4 2,4 2,3 5,3 2,3 4,2 8,4 1·109 3·109 3·109 2·109 1·109 2·109 4·109 2·109 5·109 25 14 20 1 12 18 25 1 20 2735 1305 2345 108 1214 2465 3245 2865 380 19. торф 30 5,3 2·109 18 866 -"-"-"-"-"-"-" 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. -"-"-"-"-"-"-"-" 25 55 30 20 0 40 0 55 2,3 6,5 8,4 8,4 2,4 4,2 8,4 2,3 4·109 3·109 1·109 3·109 2·109 2·109 5·109 1·109 25 14 25 20 1 1 20 12 1140 465 960 825 45 1005 140 425 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. солома -"-"-"-"-"-"-"-" 0 55 ЗО 55 20 0 30 25 40 2,4 2,3 8,4 6,5 8,4 8,4 5,3 2,3 4,2 2·109 1·109 1·109 3·109 3·109 5·109 2·109 4·109 2·109 1 12 25 14 20 20 18 25 1 50 550 1235 590 1055 180 1110 1460 1290 0 8,4 5·109 20 120 9 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. відходи тваринницьких ферм -"-"-"-"-"-"-"-" 55 30 0 30 55 40 20 25 6,5 8,4 2,4 5,3 2,3 4,2 8,4 2,3 3·10 1·109 2·109 2·109 1·109 2·109 3·109 4·109 14 25 1 18 12 1 20 25 395 830 40 745 365 865 710 980 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. сезонний опад -"-"-"-"-"-"-"-" 30 55 30 25 20 0 40 55 0 5,3 6,5 8,4 2,3 8,4 2,4 4,2 2,3 8,4 2·109 3·109 1·109 4·109 3·109 2·109 2·109 1·109 5·109 18 14 25 25 20 1 1 12 20 325 175 360 430 315 20 385 165 55 37. Таблиця 2 Консорціум - 2: Actinomyces albaduncus, Cryptococcus terrricolus, Mycobacterium smegatic, Blaceslea trispora Приклади Сировина Щільність Концентрація Вуглекислий клітин солей газ продуцентів % % 2 в 1см Питома активність продуцента ммоль/г·год Температура °С Кислотність розчину рН 55 2,3 1·109 10 2155 9 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. Каналізаційний осад -"-"-"-"-"-"-"-" ЗО 0 25 40 0 55 30 20 5,3 2,4 2,3 4,2 8,4 6,5 8,4 8,4 2·10 2·109 4·109 2·109 5·109 3·109 1·109 3·109 10 1 25 1 20 12 25 18 2 3 4 2425 104 2564 2235 362 2275 2572 2145 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. лиманний мул -"-"-"-"-"-"-"-" 25 40 0 30 55 0 30 20 55 2,3 4,2 2,4 5,3 2,3 8,4 8,4 8,4 6,5 4·109 2·109 2·109 2·109 1·109 5·109 1·109 3·109 3·109 25 1 1 10 10 20 25 18 12 3 2 4,5 2 3 2 4 1820 1587 74 1722 1530 257 1826 1523 1615 55. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. солома -"-"-"-"-"-"-"-"відходи харчової промисловості -"-"-"-"-"-"-"-"відходи деревообробної промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 30 0 55 25 55 40 0 20 30 5,3 2,4 2,3 2,3 6,5 4,2 8,4 8,4 8,4 2·109 2·109 1·109 4·109 3·109 2·109 5·109 3·109 1·109 10 1 10 25 12 1 20 18 25 4,5 2 3 4 2 2 3 1213 52 1078 1282 1138 1 118 181 1073 1286 55 2,3 1·109 10 2 754 25 40 0 55 30 30 0 20 2,3 4,2 2,4 6,5 8,4 5,3 8,4 8,4 9 4·10 2·109 2·109 3·109 1·109 2·109 5·109 3·109 25 1 1 12 25 10 20 18 3 2 4 3 4,5 2 897 782 36 796 900 849 127 751 25 2,3 4·109 25 3 769 40 0 55 55 30 30 0 20 4,2 2,4 2,3 6,5 8,4 5,3 8,4 8,4 2·109 2·109 1·109 3·109 1·109 2·109 5·109 3·109 1 1 10 12 25 10 20 18 2 2 4 3 4,5 3 2 671 31 647 683 772 728 109 644 Таблиця 3 Консорціум - 3: Actinomyces albaduncus, Alcaligenes cuthrophus, Mycobacterium smegatic Щільність Кислотність Концентрація Вуглекислий клітин розчину солей газ продуцентів в рН 2 % % 1см 9 2,3 4·10 25 4,2 2·109 1 2,4 2·109 1 2,3 1·109 10 5,3 2·109 10 8,4 5·109 20 6,5 3·109 12 8,4 1·109 25 8,4 3·109 18 Питома активність продуцента ммоль/г·год 3245 2865 108 1214 2465 380 1305 2735 2345 Приклади Сировина Температура °С 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. Каналізаційний осад -"-"-"-"-"-"-"-" 25 40 0 55 30 0 55 зо 20 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. сезонний опад -"-"-"-"-"-"-"-" 55 зо 20 0 55 зо 25 40 0 6,5 8,4 8,4 2,4 2,3 5,3 2,3 4,2 8,4 3·109 1·109 3·109 2·109 1·109 2·109 4·109 2·109 5·109 14 25 20 1 12 18 25 1 20 1305 2735 2345 108 1214 2465 3245 2865 380 55 2,3 1·109 12 425 5,3 8,4 6,5 8,4 9 18 20 14 25 866 140 465 960 119. 120. 121. 122. 123. продукти річкового стоку -"-"-"-" 30 0 55 30 2·10 5·109 3·109 1·109 124. 125. 126. 127. -"-"-"-" 20 0 25 40 8,4 2,4 2,3 4,2 3·109 2·109 4·109 2·109 20 1 25 1 825 45 1140 1005 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. болотний мул -"-"-"-"-"-"-"-" 30 25 0 40 55 30 20 0 55 5,3 2,3 8,4 4,2 6,5 8,4 8,4 2,4 2,3 2·109 4·109 5·109 2·109 3·109 1·109 3·109 2·109 1·109 18 25 20 1 14 25 20 1 12 1 110 1 460 180 1 290 590 1235 1055 50 550 20 8,4 3·109 20 710 6,5 8,4 2,3 2,4 8,4 2,3 5,3 4,2 9 14 25 25 1 20 12 18 1 395 830 980 40 120 365 745 865 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. відходи лісової промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 55 30 25 0 0 55 30 40 3·10 1·109 4·109 2·109 5·109 1·109 2·109 2·109 Таблиця 4 Консорціум -4 : Blaceslea trispora, Cryptococcus terrricolus, Mycobacterium smegatic Щільність Кислотність Концентрація Вуглекислий клітин розчину солей газ продуцентів в рН % % 2 1см 9 2,4 2·10 1 4,2 2·109 1 8,4 5·109 20 1 6,5 3·109 12 8,4 1·109 25 3 2,3 1·109 10 3 5,3 2·109 10 1 2,3 4·109 25 2,5 8,4 3·109 18 Питома активність продуцента ммоль/г·год 104 2220 359 2265 2560 2140 2410 2550 2135 Приклади Сировина Температура °С 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. Каналізаційний осад -"-"-"-"-"-"-"-" 0 40 0 55 30 55 30 25 20 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. солома -"-"-"-"-"-"-"-" 25 40 0 55 20 30 0 55 30 2,3 4,2 2,4 2,3 8,4 5,3 8,4 6,5 8,4 4·109 2·109 2·109 1·109 3·109 2·109 5·109 3·109 1·109 25 1 1 10 18 10 20 12 25 2,5 3 1 1 3 1301 1132 52 1091 1089 1229 183 1155 1306 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. лиманний мул -"-"-"-"-"-"-"-" 0 25 30 20 40 0 55 30 55 2,4 2,3 8,4 8,4 4,2 8,4 2,3 5,3 6,5 2·109 4·109 1·109 3·109 2·109 5·109 1·109 2·109 3·109 1 25 25 18 1 20 10 10 12 2,5 3 1 3 1 70 1760 1766 1473 1532 248 1477 1663 1563 173. 174. 175. 176. торф -"-"-" 0 25 40 0 2,4 2,3 4,2 8,4 2·109 4·109 2·109 5·109 1 25 1 20 2,5 1 57 1428 1243 201 177. 178. 179. 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 55 55 30 30 20 3·109 1·109 2·109 1·109 3·109 12 10 10 25 18 3 1 3 1268 1198 1350 1434 1196 8,4 5·109 20 1 97 55 0 30 20 55 30 25 40 відходи целюлознопаперової промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 6,5 2,3 5,3 8,4 8,4 0 -"-"-"-"-" 6,5 2,4 8,4 8,4 2,3 5,3 2,3 4,2 3·109 2·109 1·109 3·109 1·109 2·109 4·109 2·109 12 1 25 18 10 10 25 1 3 3 1 2,5 612 28 691 576 578 651 689 599 Таблиця 5 Консорціум - 5: Actinomyces albaduncus, Cryptococcus terrricolus, Mycobacterium smegatic, Blaceslea trispora, Paracoccus denitrificans Приклади Сировина 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. Каналізаційний осад -"-"-"-"-"-"-"-" 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. болотний мул -"-"-"-"-"-"-"-" 191. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. відходи деревообробної промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. сапропель -"-"-"-"-"-"-"-" 209. Щільність Температура Кислотність Концентрація солей Вуглекислий клітин розчину газ °С % продуцентів в рН % 1см 2 Питома активність продуцента ммоль/г·год 2,4 2·109 1 133 30 25 55 40 ЗО 20 0 55 5,3 2,3 2,3 4,2 8,4 8,4 8,4 6,5 9 2·10 4·109 1·109 2·109 1·109 3·109 5·109 3·109 10 25 10 1 25 18 20 12 4,0 4,5 1,0 4,0 4,0 1,0 1,0 2,0 2859 3764 1 409 3323 3173 2720 441 1514 25 40 0 30 55 0 55 20 30 2,3 4,2 2,4 5,3 2,3 8,4 6,5 8,4 8,4 4·109 2·109 2·109 2·109 1·109 5·109 3·109 3·109 1·109 25 1 1 10 10 20 12 18 25 4,5 4,0 4,0 1,0 1,0 2,0 1,0 4,0 2296 2027 81 1744 859 269 924 1659 1936 30 5,3 2·109 10 4,0 743 55 0 55 30 25 40 0 20 2,3 2,4 6,5 8,4 2,3 4,2 8,4 8,4 1·109 2·109 3·109 1·109 4·109 2·109 5·109 3·109 10 1 12 25 25 1 20 18 1,0 2,0 4,0 4,5 4,0 1,0 1,0 366 35 394 825 979 864 115 707 30 20 0 55 30 0 55 25 40 8,4 8,4 2,4 2,3 5,3 8,4 6,5 2,3 4,2 1·109 3·109 2·109 1·109 2·109 5·109 3·109 4·109 2·109 25 18 1 10 10 20 12 25 1 4,0 1,0 1,0 4,0 1,0 2,0 4,5 4,0 1650 1414 69 733 1487 229 787 1957 1728 0 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. відходи тваринницьких ферм -"-"-"-"-"-"-"-" 0 8,4 5·109 20 1,0 132 55 30 25 0 55 20 40 30 6,5 5,3 2,3 2,4 2,3 8,4 4,2 8,4 3·109 2·109 4·109 2·109 1·109 3·109 2·109 1·109 12 10 25 1 10 18 1 25 2,0 4,0 4,5 1,0 1,0 4,0 4,0 454 858 1129 40 423 816 997 952 Природний консорціум невизначеного складу - 6 Консорціум був виділений методом східчастої адаптації зі зразків мулу, обробленого відповідними аліфатичними жирними кислотами. Навіску обробленого активного мулу 1,0г. суспендували в 100мол. стерильного фізіологічного розчину й витримували протягом 2 годин. Культивування проводили при 28°С з додаванням 10% водяного розчину HCl і круговому перемішуванні на качалці (160об/хв.). Щодня половину культуральної рідини відбирали, а частину, що залишалася, у колбі доводили до загального об’єму 100мол. середовищем аналогічного складу. Концентрацію ферменту-продуцента збільшували східчасто від 0,01 до 3,0г/л. Протягом 30-добової адаптації із середовища поступово видаляли не мулисту клітковину, що розклалася. Отримані в такий спосіб ізоляти висівали на агаризоване середовище. Колонії що вирослі двічі висівали на агаризованому середовищі для перевірки на чистоту, після чого визначали здатність консорціуму-ферменту трансформувати відповідні рідкі середовища в алифатичні жирні кислоти. Кількісне визначення кислот, що утворилися, здійснювали методом газової хроматографії. Таблиця 6 Приклади 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242. 243. 244. Сировина Каналізаційний осад -"-"-"-"-"-"-"-" Щільність Питома Температура Кислотність Концентрація солей Вуглекислий активність клітин розчину газ °С продуцентів в % продуцента рН % 2 1см ммоль/г·год 2,3 4·109 25 4,5 3829 55 30 0 40 0 20 30 55 2,3 5,3 8,4 4,2 2,4 8,4 8,4 6,5 9 1·10 2·109 5·109 2·109 2·109 3·109 1·109 3·109 10 10 20 1 1 18 25 12 1,0 1,0 1,0 2,0 2,5 3,0 2,0 1434 2909 448 3381 136 2767 3227 1540 30 5,3 2·109 10 1,0 756 0 55 20 25 30 40 0 55 2,4 2,3 8,4 2,3 8,4 4,2 8,4 6,5 2·109 1·109 3·109 4·109 1·109 2·109 5·109 3·109 1 10 18 25 25 1 20 12 1,0 2,5 4,5 3,0 2,0 1,0 2,0 35 373 719 996 839 879 116 400 25 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. відходи деревообробної промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. лиманний мул -"-"-"-"-"-"-"-" 55 25 30 30 40 0 55 0 20 2,3 2,3 5,3 8,4 4,2 8,4 6,5 2,4 8,4 1·109 4·109 2·109 1·109 2·109 5·109 3·109 2·109 3·109 10 25 10 25 1 20 12 1 18 1,0 4,5 1,0 3,0 2,0 1,0 2,0 2,5 989 2642 2007 2227 2333 309 1063 94 1909 263. 264. 265. сезонний опад -"-" 55 30 0 2,3 5,3 2,4 1·109 2·109 2·109 10 10 1 1,0 1,0 172 349 16 245. 266. 267. 268. 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. -"-"-"-"-"-"відходи харчової промисловості -"-"-"-"-"-"-"-" 40 0 25 20 55 30 4,2 8,4 2,3 8,4 6,5 8,4 2·109 5·109 4·109 3·109 3·109 1·109 1 20 25 18 12 25 2,0 1,0 4,5 2,5 2,0 3,0 406 54 459 332 185 387 0 2,4 2·109 1 41 5,3 2,3 2,3 4,2 8,4 6,5 8,4 8,4 9 10 25 10 1 20 12 18 25 1,0 4,5 1,0 2,0 1,0 2,0 2,5 3,0 873 1149 430 1014 134 462 830 968 30 25 55 40 0 55 20 30 2·10 4·109 1·109 2·109 5·109 3·109 3·109 1·109 Як показують результати проведених досліджень застосування емпіричним способом підібраних параметрів активування одержання аліфатичних жирних кислот забезпечує підвищення активності продукування аліфатичних жирних кислот та створює умови по суттєвому розширенню сировинної бази для виробництва аліфатичних жирних кислот, що знижує собівартість їх виробництва, створює умови для застосування способу задля біоконверсії широкого спектру органічних відходів в промисловості, комунальному та сільському господарстві.