Спосіб вирощування молодняка сільськогосподарської птиці

Винахід відноситься до тваринництва, зокрема, до вирощування молодняка сільськогосподарської птиці і призначений для збільшення живої маси та підвищення збереженності курчат-бройлерів. Відомо, що для підвищення привісів сільсько-господарських тварин існують різні методи - це різноманітні харчові додатки, у тому числі і такі, які містять біологічно активні речовини (БАР), які уводяться до організму різними шляхами (Пат. РФ № 2038807, "Способ выращивания птицы", MKB6 А23К1/16, 1995 р.; Авт. посвід. СРСР № 1277943 "Зоотехнический состав", MKB4 A23К1/165, 1986 р.; Авт. посвід. СРСР № 1014557 "Стимулятор роста цыплят", МКВ3 А23К1/165, 1983 р. та ін.). Недоліком зазначених способів є той факт, що залишки препаратів, які використовуються, містяться у готовій м'ясопродукції, оскільки активні речовини уводяться неодноразово чи протягом певного проміжку часу та повільно виводяться з організму. За прототип обраний спосіб за патентом Ро-сійської Федерації № 1153811 на винахід "Зоотехнический состав", МКВ4 А23К1/165, 1985 p., який є призначеним для підвищення привісу у тварин та ґрунтується на застосуванні біологічно активної речовини, яка містить зеранол та стероїд, шляхом уведення його підшкірним методом за вухо у вигляді таблеток. Недоліком прототипу є складність уведення та травматичність для тварин, а також тривалий час уведення препарату, що призводить до накопичення та повільного виведення його з організму, а також до ризику знаходження залишків препарата у готовій м'ясопродукції. В основу винаходу поставлено завдання розширення арсеналу засобів, спрямованих на підвищення привісу сільськогосподарських тварин, а саме - розробка способу вирощування молодняка сільськогосподарської птиці, в якому за рахунок застосування нової БАР, яка не використовувалася раніш з аналогічною метою, забезпечується приріст живої маси та збільшується збереженність поголів'я, що, натурально, збільшує економічну ефективність вирощування молодняка. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі вирощування молодняка сільськогосподарської птиці, який включає уведення до організму тварини біологічно активної речовини, згідно з винаходом як БАР використовують речовину з групи мурамілпептидів загальною формулою: OR O O OR RO NHR1 COR3 R2CHCO X NHCH(CH2)2COR4 * ** де *, ** - D-конфігурація асиметричних центрів R - Н, алкіл, аріл, алканоїл R1 – алканоїл R2 - Н, алкіл R3 - ОН, NH2, О-алкіл R4 - ОН, О-алкіл; NH-алкіл; NH(CH2)nOR; NH(CH2)n NHR, де n=1¸6; залишок L-a-амінокислоти чи гліцина, чи радикал формули: (L) NHCH(CH2 )4NHY COR3 де Y-H чи R1 X - залишок L-a-амінокислоти чи гліцина, причому, препарат уводять одноразово у вигляді ін'єкції курчатам-бройлерам у добовому віці із розрахунку 1-50 мкг діючої речовини на голову. Оптимальна концентрація БАР залежить від того, яку окрему речовину з групи мурамілпептидів вживають у кожному випадку і її кількість розраховується експериментальним шляхом. Склад може бути також застосований у вигляді кормової добавки, випоєний з питною водою у вигляді розчину або уведений шляхом інгаляції аерозолем препарата. Але це менш доцільно, тому що важко практично простежити за дозою препарату, яка припадає на кожну тварину. Відомо, що мурамілпептиди мають широкий спектр біологічної активності, зокрема, вони стимулюють імунну відповідь на антиген при сумісному уведенні з ним (імуноад'ювантна активність) (G. Bashang, Tetrahedron, V. 45, N. 20, P. 6331 (1989)), а при уведенні мурамілпептидів до органі-зму у відсутності антигену ці препарати збільшу-ють неспеціфічну антиінфекційну стійкість організму (G. Bashang, Tetrahedron, V. 45, N. 20, P. 6331 (1989); Синтетические иммуномодуляторы, под. ред. Р.В. Петрова, М., Наука, 1991, 199 с.). Здібність мурамілпептидів стимулювати зростання живої маси до цих пір не була відзначена. Особливістю цих сполук є надзвичайно швидке видалення їх з організму після одноразового уведення. Так, 95% Nацетілмураміл-L-аланіл-D-ізоглутаміна (мурамілдіпептид, МДП), уведеного мишам, виділяється у незмінному вигляді з сечою на протязі 2-х годин після уведення (М. Parant, F. Parant, L. Chedid, A. Yapo, J.F. Petit and E. Lede-rer, Int. J. Immunopharmacol., V. 1, P. 35, (1979); L. Ambler and A.M. Hudson, Int. J. Immunophar-macol., V. 6, N. 119, P. 133, (1979)). Технічний результат - збільшення привісу та збереженності сільськогосподарських тварин – досягається застосуванням мурамілпептидів, будова яких відповідає зазначеній вище формулі, що зміцнює імунну систему, підвищує стійкість тварин до різних захворювань, та, як показали експерименти, впливає на збільшення привісу та збереженності. Результати проведених експериментів відображені у табл. 1, 2, 3. Випробування проводили на добових курчатах м'ясояєчної лінії П-19. У кожній групі було по 300 голів курчат. Практична реалізація винаходу ілюструється прикладами. Приклад 1 Добовим курчатам уводили внутрішньом'язово розчин препарату із розрахунку 5 мкг діючої речоини (мурамілпептида) на голову. Розчин № 1 містить: N-ацетілмураміл-L-аланіл-Dізоглутамін (МДП) - 0,0025 г, 5% розчин глюкози у дистильованій воді - до 100 мл. Курчатам контрольної групи уводили 5% розчин глюкози у дистильованій воді. Результати випробування представлені у табл. 1. Таблиця 1 Жива маса та збереженність курчат лінії П-19 в досліді 1 Показник Дослід Контроль Жива маса на початку 40,8 40,7 досліду (г) Жива маса наприкінці 754,2* 708,1 досліду (г) Збереженність (%) 98,3 95,0 Примітка: * - різниця з контролем вірогідна. Приклад 2 Добовим курчатам уводили внутрішньом'язово розчин препарату із розрахунку 5 мкг діючої речовини (мурамілпептида) на голову. Розчин № 2 містить: b-бутілглікозид N-ацетілмураміл-L-аланіл-Dізоглутаміна - 0,0025 г, 5% розчин глюкози у дистильованій воді - до 100 мл. Курчатам контрольної групи уводили 5% розчин глюкози у дистильованій воді. Результати випробування представлені у табл. 2. Таблиця 2 Жива маса та збереженність курчат лінії П-19 в досліді 2 Показник Дослід Контроль Жива маса на початку 40,6 40,7 досліду (г) Жива маса наприкінці 757,3* 708,1 досліду (г) Збереженність (%) 97,0 95,0 Примітка: * - різниця з контролем вірогідна. Приклад 3 Добовим курчатам уводили внутрішньом'язово розчин препарату із розрахунку 5 мкг діючої речовини (мурамілпептида) на голову. Розчин № 3 містить: метіловий ефір b-бутілглікозида N-ацетілмураміл-L-аланіл-Dізоглутаміна - 0,0025 г, 5% розчин глюкози у дистильованій воді - до 100 мл. Курчатам контрольної групи уводили 5% розчин глюкози у дистильованій воді. Результати випробування представлені у табл. 3. Таблиця 3 Жива маса та збереженність курчат лінії П19 в досліді 3 Показник Жива маса на початку досліду (г) Жива маса Дослід Контроль 40,5 40,6 733,6* 709,6 наприкінці досліду (г) Збереженність (%) 98,3 96,0 Примітка: * - різниця з контролем вірогідна. Як випливає з даних, які приведено у табл. 1, 2, 3, застосування зазначених речовин забезпечує у 62-х денному віці збільшення привісів на 7-12% у порівнянні з контролем. Використання препаратів також призводить до збільшення збереженності поголів'я у середньому на 2,2%.