Спосіб ідентифікації об’єктів

Спосіб ідентифікації об'єктів, згідно якому безпосередньо на одну з поверхонь об'єкта, що до 30118 емісія, яка дозволяє фіксувати структурні неоднорідності на мікрорівні. Причому, для створення еталонного зображення з послідуючою ідентіфікацією можливо використовувати визначений вид обробки інформації та визначений аналізуємий параметр, що забезпечує додаткову ступінь захисту. Оскільки структурна поверхнева неоднорідність на об'єкті або на металевій пластині невидима, а її рельєф практично неможливо підробити або швидко визначити, створивши його за будьяких умов заздалегідь, а також без реєстрації акустичної емісії його неможливо зіставляти з існуючими, не визиває сумнівів, що це робить його більш надійним і ефективним, ніж спосіб по прототипу, або інші існуючі способи. Приклад реалізації способу Для нанесення ідентифікаційного коду використовувалась зносостійка металева пластинка (з матеріалу Р5М6, який використовується у виробництві різців для обробки матеріалів). Цю пластину можливо зробити будь-якої товщини та закріпити на будь-якому об'єкті, що треба захистити. Наприклад: на телефонних картках; картках проходу через турнікет у метро, банківських картках і т.ін. Безумовно, код можна наносити і на поверхні об'єктів транспортних засобів, інформації і т.ін. На поверхню такої пластинки 1 (фіг. 1) за допомогою теплового лазера наносили поверхневу структурну неоднорідність 2 визначеної глибини, довжини і ширини. Для цих цілей можливо використати абразивний інструмент, не має принципового значення яким чином наносили певний мікрорельєф на поверхню пластини. Діаметр світової плями лазера – 0,1 мм, енергія - 5 дж, швидкість пересування світової плями лазера по поверхні пластини - 10 мм/хв. Потім здійснювали скрайбування поверхні металевої пластини алмазним індентором під власною вагою при визначеній швидкості його переміщення. Для цього використовували механічну систему стандартного профілографа типу Р-186. Швидкість пересування алмазного індентора - 10 мм/хв. В якості алмазного індентора використовували стандартну піраміду Вікерса. Під час скрайбування реєстрували сигнали акустичної емісії (фіг. 2). Після обробки інформації, що отримували, будували калібровочну залежність за одним з параметрів (фіг. 3), що зареєстрований у заданому діапазоні його відхилень. Таким чином запам'ятовували визначений на початку процесу ідентифікаційний код. При ідентифікації об'єктів, що досліджуються, зіставляють поверхневий малюнок на металевій пластині з калібровочною залежністю. Завдяки технологічній нескладності і надійності цей спосіб знайде дуже широке застосування для захисту будь-яких об'єктів, і забезпечить надійний захист об'єктам, що потребують. Фіг. 1 Фіг. 2 2 30118 Фіг. 3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3