Спосіб реабілітації післяопераційних хворих з травмою суглоба

Спосіб реабілітації післяопераційних хворих з травмою суглоба, який полягає у застосуванні грязьових аплікацій температурою 38-40°С на ділянку ушкодженої кінцівки протягом 20 хвилин, щодня, кількість процедур 10-12, який відрізняється тим, що за 20 діб до пелоїдотерапії призначають електрофорез глюкаміну гідрохлориду на ушкоджений суглоб стр умом 0,1 мА/см 2, тривалість 10 хвилин з обох полюсів, на курс 25-30 процедур, щодня. (19) (21) 98020804 (22) 17.02.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Полівода Олександр Миколайович, Вішневський Віктор Олександрович, Афанасьєва Ярина Олександрівна, Чатківський Олександр Леонідович, Волков Петро Георгійович, Костромін Павло Степанович 30605 тла суглобового хряща та сіновіального середовища суглобу; введення глюкаміну гідрохлориду електрофоретичне дозволяв створити високу концентрацію препарату у тканинах суглобів (без попереднього насичування ним крові), зменшити або цілком виключити сторонні впливи препарату через істотне скорочування дозування глюкаміну, а також повільне надходження його до кров'яного русла (що гальмує прояви загальної дії препарату); електрофорезом лікарська речовина вводиться лише у чистому (іонному) вигляді (завдяки чому зменшуються сторонні дії); електрофоретично глюкамін сягав суглобового хряща, незважаючи на наявні порушення мікроциркуляції (при травмі або остеоартрозі), тобто лікувальний ефект зберігається при мінімальному дозуванні препарату, відсутня стороння дія також і у випадках порушеного кровообігу в зоні впливу; сполучена дія препарату і гальванічного струму силос 0,1 мА/см 2, тривалістю 10 хв справляє стимулюючий вплив на регулюючу пункцію нервової, ендокринної систем, активує функцію симпато-адреналової системи, підвищує реактивність організму, поліпшує гемодинаміку; кількість процедур електрофорезу 25 с необхідною та достатньою для досягнення позитивного лікувального ефекту; представлена сукупність ознак дозволяє досягти раннього відновлювання функції травмованого суглобу та опороспроможності кінцівки і запобігти розвитку остеоартрозу у післяопераційних хворих. Такий самий позитивний результат досягається і після консервативного лікування. Приклади конкретного виконання: Приклад 1 Хворий К., 48 років, історія хвороби № 240. Діагноз: Ушкодження внутрішнього меніску правого колінного суглобу, блокада суглобу, остеоартроз ІІ ст. Виконано операцію: резекція переднього рога внутрішнього меніску правого колінного суглобу. При досліджуванні хворого чотири дні згодом після операції визначається пасивне полонення правої нижньої кінцівки, активні і пасивні рухи у правому колінному суглобі вкрай через біль обмежені. Пальпаторно різкий біль (V балів) по суглобовій щілині, набряк суглобу, синдром балотування надколінника. Реографічний індекс істотно знижений - 0,62 (№=1,05±0,05), визначається певна асиметрія кровонаповнювання - 61 (№=11±3); на рентгенограмі: субхондральний склероз, асиметрія суглобової щілини, зниження висоти суглобового хряща. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Рана загоїлась первинним натяжінням. Шви знято на 11-ій добі. Перший день лікування: На п'ятій добі після операції хворому розпочато проведення електрофорезу глюкаміну гідрохлориду струмом 0,1 мА/см 2, тривалістю 10 хв, з обох полюсів (апарат "Поток-1"), а також лікувальну фізкультуру оперованого суглобу. Процедуру хворий переніс добре. Всі 25 процедур призначали за схемою першого дня лікування, щодня. За 5 днів згодом після початку лікування зменшився набряк суглобу, симптом балотування надколінника - слабо позитивний. Обсяг рухів 180°-100°, реографічний показник збільшився до 0,83, коефіцієнт асиметрії кровонаповнювання зменшився до 43. Після 15 процедур електрофорезу глюкаміну (20 день лікування) розпочато вживання грязьових аплікацій на всю оперовану кінцівку, тривалість процедур 20 хв, температура лікувальної грязі 3840°С, процедуру призначали через день. Загальна кількість 10 сеансів. У другій половині дня хворому продовжували розпочатий курс електрофорезу глюкаміну, а також гімнастичні вправи та механотерапію. Процедури хворий переніс добре. На 21-й день лікування хворий отримав електрофорез глюкаміну і функціональне лікування. Наступні дні по парним числам проводилось лікування за схемою 20-го, а по непарним числам - за схемою 21-го дня лікування. При обстеженні хворого на 25-й день лікування права нижня кінцівка помірно набрякла, суглоб без ознак сіновіту, обсяг рухів у суглобі 180-85°, крайнє згинання різко болісне, визначались болі при пальпації по суглобовій щілині, стартові болі. Рентгенологічні картина без змін. Реографічний індекс збільшився до 0,89, коефіцієнт асиметрії кровонаповнювання кінцівок поліпшився до 31 од. До кінця проведеного лікування, тобто за 6 тижнів після операції відновлено повний обсяг активних і пасивних рухів у суглобі. Опорність кінцівки не порушена, болі у стані спокою, при статичному навантаженні, пасивних руха х - відсутні. Географічні показники периферичної гемодинаміки досягли норми (реографічний індекс 1,05, коефіцієнт асиметрії кривонаповнювання - 11,0). Стартові болі у суглобі зменшились на 1,5 бали. Відновився м'я зовий тонус і масив м'язів стегна (за даними міографії). Працездатність цілком відновлена. Огляд хворого за 3 місяці та 6 місяців після завершення комплексного лікування підтвердив відсутність рецидиву білю, стартові білі зникли зовсім, за даними РВГ і ЕМГ різниці у показниках периферичного кровопостачання і активності м'язів стегна обох кінцівок не виявлено. Приклад № 2 Хворий Л-ко, 42 років. Історія захворення № 142. Діагноз: Ушкодження внутрішньої коллатеральної зв'язки і суглобового хряща зовнішнього виростка правої стегнової кістки. Виконана операція: хірургічний шов вн утрішньої коллатеральної зв'язки, видалення ушкодженого суглобового хря ща. Загоєння післяопераційної рани настало первинним натяжінням. Шви знято через 11 діб. Перший день лікування: на 5-ій добі після операції хворому розпочато проведення електрофорезу глюкаміну гідрохлориду струпом 0,1 мА/см 2 тривалість 10 хв з обох полюсів (апарат "Поток-1"). Процедуру хворий переніс добре. Хворий отримав 30 щоденних процедур за схемою першого дня лікування. За 5 днів після розпочатого лікування зменшився набряк суглобу, симптом балотування надколінника - слабо позитивний. Обсяг рухів становив 180°-125°. У спокої болей нема, останні виникають при крайніх руха х у суглобі. На 20-й день лікування в перший половині дня розпочато застосування грязьових аплікацій на ділянку усієї оперованої кінцівки, температура грязі 2 30605 38°-40°С, тривалість 20 хв. Процедуру призначали через день, загальна кількість - 12 сеансів. У другій половині дня хворому продовжували розпочавтий електрофорез глюкаміну, а також призначали лікувальну гімнастику оперованого суглобу, механотерапію. Процедуру хворий переніс добре. На 21-й день лікування хворий отримав електрофорез глюкаміну гідрохлориду і функціональне лікування. Наступні дні по парним числам лікування проводилось за схемою 20-го дня лікування, а по непарним - за схемою 21-го дня лікування. При обстеженні оперованої кінцівки на 25-й день лікування відзначається 11 загальна помірна набряклість, без ознак сіновіту правого колінного суглобу. Обсяг р ухів у суглобі 180°-90°, крайні рухи різко болісні, виявляються болі при пальпації в проекції суглобової щілини. Рентгенологічно - взаємини у суглобі правильні, суглобова щілина - рівномірна. Реографічний Індекс збільшився до 0,89, коефіцієнт асиметрії кровонаповнювання кінцівки становив 30 од. На кінець запроваджуваного лікування (за прийнятою схемою лікування), тобто на 42-й день відновлено повний обсяг активних і пасивних рухів у суглобі. Опорність кінцівки не порушена, білі усіх видів у суглобі відсутні. При артроскопії суглобу зона ушкодженого суглобового хряща не диференціюється. Географічні показники периферичної гемодинаміки досягли норми (реографічний індекс - 1,1, коефіцієнт асиметрії кровонаповнювання 11,0). Відновився м'язовий масив і електропроводимість м'язів стегна (за даними електроміографії). Працездатність цілком відновлена. Контрольний огляд хворого за 3 міс. та 6 міс. після завершення комплексного лікування підтвердив відсутність рецидиву болі. За даними РЗГ та ЕМГ різницю у показниках периферичного кровонаповнювання і активність м'язів стегна обох кінцівок не виявлено. Означеним методом вилікувано 48 хворих. Функція ушкодженого суглобу відновлена в повному обсязі у 93,3% хворих. До того ж було 15 хворих на остеоартроз колінних суглобів ІІ ст., яким запроваджено консервативне лікування з застосуванням опрацьованої методики. Наслідки лікування виявились позитивними (відновлення безболісної функції, опорності кінцівки, зменшено кількість рецидивів та загострень) у 89,6% хворих. Це дозволило виключити необхідність проведення операції на суглобі і скоротити інвалідізацію хворих. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3