Спосіб лікування хворих на гострі вірусні гепатити

Спосіб лікування хворих на гострі вірусні гепатити, що включає призначення гепатопротекторів, який відрізняється тим, що як гепатопротектор призначають тіотриазолін курсом по 1-2 таблетці (0,1-0,2 г) 3 рази на добу до відновлення до норми клінічних показників, аланінамінотрансфери та білірубіну. (19) (21) 98041998 (22) 21.04.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Мішенін Володимир Анатольович, Винокурова Ольга Миколаївна, Козько Володимир Миколайович 30697 дації. Гришкова Л.І. с соавт., 1996. - 19 с.). Застосування ліпотропних засобів виправдане лише при суп утніх гепатозах з жировою інфільтрацією печінки, цукровому діабеті, неспецифічному виразковому коліті, тиреотоксикозі, ожирінні. Ліпотропну дію мають ліпамід, пангамат кальцію. Проте наявність побічних ефектів і низька клінічна ефективність обмежують застосування препаратів цієї групи. В сучасних методах лікування гострих вірусних гепатитів часто в якості гепатопротектора використовують ессенціале. Призначення ессенціальних фосфоліпідів сприяє швидкій нормалізації метаболічних процесів, покращенню суб'єктивного стану хворих, біохімічних показників, обмеженню дистрофічних і некротичних змін у печінці. Ессенціале є (дани С.М. Дроговоз, С.М. Миколаїва. Гастроентерология. – К., 1991. - № 23. - С. 53-56), більш ефективним гепатопротектором, ніж катерген, легалон, ЛІВ-25, силібор. Субстанція ЕРІ (основна діюча речовина в складі ессенціале), пособляє регенерації субклітин і плазматичних мембран, реактивізує порушені мембрано-пов'язані ферментні системи і рецептори, посилює дезітоксикаційну можливість печінки і, таким чином, нормалізує її функцію. Лікування повинно продовжуватися мінімум три місяці, у випадку необхідності його треба повторити чи продовжити. Важливо приймати його в досить великих дозах - по 2 капсули 3 рази на день (з проспекту до препарату, що виробляє фірма Номермани, Кельн, ФРН). Вказаний спосіб є найбільш близьким до даного по технічній суті і досягнутому результату і може бути обраним в якості прототипу. Але чимало авторів вважають ефективність ессенціале недоведеною, а показання до призначення його в гострий період вірусних гепатитів сумнівними (М.А. Андрейчин. Інфекційні хвороби. - 1996. - № 3. - С. 91). Так, маються дані, що застосування гепатопротекторних препаратів (карсил, ессенціале) в лікуванні хворих з легкою та середньоважкою ступеню вірусних гепатитів "А" і "В" не здійснювало суттєвого впливу ні на клінічний перебіг хвороби, ні на показники біохімічних проб печінки (Д.Ш. Еналеева, Я.Х. Садякова и др. Оценка єффективности карсила и эссенциале при лечении больных острым вирусным гепатитом "А", "В", Казахский мед. журнал. - Т. 71. - 1990. - С. 277-279). По даним цих же авторів, часовий ефект дії цих препаратів на пігментний обмін в наступні дні нівелювався і не впливав на терміни перебування хворих в стаціонарі. В літературних даних мається точка зору, що застосування ессенціале посилює прояв цитолітичного синдрому під час лікування хворих з хронічним перебігом гепатиту (Тезисы ст. к 25-летию со дня основания Центр, военно-клин. госп. - Москва, Т. 2. - 1993. - С. 43-45). У збірнику "Лекарственные средства", 1997 г. под ред. М.Д. Ма шковского зазначається, що терапевтичного ефекту при гострому вірусному гепатиті від використовування ессенціале не відмічено (Т. 1, с. 516, мається заслання на першоджерело). Враховуючи вищевказане, нам здається сумнівним використання цього препарату для лікування гострих вір усних гепатитів. В зв'язку з цим, задачею винаходу є підвищення ефективності лікування гострих вірусних гепатитів шля хом більш швидкої нормалізації клінічних та біохімічних показників, насамперед АлАт, яка є одним з основних показників одужання. Це досягається поєднанням загально прийнятої базисної терапії з призначенням нового вітчизняного препарату тіотріазоліну, який має анаболічні, антиоксидантні, протизапалювальні властивості; у більшості хворих він показав виражену антитоксичну, антихолестатичну дію, швидко нівелював жовтяничний синдром, стимулював синтез білка, нормалізував обмін ліпідів (С.М. Дрогоз. Новые гепатопротекторы - тиотриазолин и антраль. Харьк. мед. журнал, 1995. - № 3/4. - С. 82-84). Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що на відміну від відомого способу в якості гепатопротектора на фоні базисної терапії призначають тіотріазолін по 1-2 таблетці курсом до нормалізації АлАт. Тіотріазолін - новий оригінальний препарат, який має адаптогенну та гепатопротекторну дію; його розроблено Запорізьким державним медичним університетом і Державним центром лікарських засобів. Препарат синтезовано у 1982 р., пройшов доклінічні та клінічні випробування і дозволений до клінічного використання наказом МОЗ України. Форми випуску - ампули по 2,0 мл (2%; 2,5%) і таблетки по 0,1 г препарату, він малотоксичний і практично не акумулюється під час повторного введення. Препарат не оказує місцевоподражнюючої, ульцерогенної, а також тератогенної дії, що було підтверджено вивченням протягом 3 років на лабораторних тваринах. Тіотріазолін володіє вираженою адаптогенною і гепатопротекторною дією, яка перевищує всі відомі гепатопротектори. Виговський В.П. ("Застосування тіотріазоліну при хронічних гепатитах. - Ліки, 1994. - № 1-1) визначив більш високу терапевтичну е фективність тіотріазоліну, ніж ессенціале у хворих на персистуючий і хронічний гепатит. У цих на достатньо ранній стадії поліпшується самопочуття з наступною нормалізацією всіх біохімічних показників печінки та її розмірів. Побічної дії при застосуванні таблетованих форм препарату не виявлено. Протипоказання до використання: необхідно проявити обережність при призначенні препарату хворим з хронічною нирковою нестачею, також не рекомендується призначати препарат вагітним жінкам. Спосіб здійснюється наступним чином: на фоні загально прийнятої базисної терапії призначають тіотріазолін по 1-2 таблетці (0,1-0,2 г) 3 рази на день. У порівнянні з відомими способами лікування гострих вірусних гепатитів, а також у порівнянні з прототипом, спосіб, який пропонується, дозволяє прискорити нормалізацію клінічних (забарвлення шкіри, склер, сечі, калу, розмірів печінки) та біохімічних (АлАт, рівень білірубіну) показників. Спосіб лікування хворих на гострий вірусний гепатит, ілюструє наступний приклад: хворого П., 21 р. (Історія хвороби № 652) було госпіталізовано в Обласну клінічну інфекційну лікарню (ОКІЛ) на шостий день захворювання із скаргами на підвищення температури, головний біль, слабкість, нудоту, тупий біль у правому підреберрі, втрату апетиту, темний колір сечі, світлий кал, жовтяничний колір шкіри та склер. Під час огляду стан хворого задовільний, шкіра та склери жовтяничного забар 2 30697 влення. При пальпаторному дослідженні черевної порожнини виявлена збільшена печінка, яка виступала до 1,5 см з-під ребра. Сеча темна, кал білий. У хворого діагностовано гострий вірусний гепатит, жовтянична форма, середньої важкості. При дослідженні клінічного аналізу крові виявлені помірна лейкопенія (4,3·109/л), нейтропенія (н.п. 1%, с.м. - 44%), лімфоцитоз (39%), моноцитоз (12%), прискорена ШОЕ - 9 мм/г. При біохімічному дослідженні: сулемова проба 1,69 мл, тімолова - 5 од., АлАт - 2,07 ммоль/л, білірубін загальний - 30 мкмоль/л, прямий - 20, непрямий - 10. Починаючи з другого дня перебуванні в стаціонарі хворому разом з базисною терапією, до якої входили дієта № 5, ліжковий режим, вітаміни В6 та В12, призначений тіотріазолін по 0,1х3 р. на день. На фоні терапії, що проводилась, на 4 день лікування у хворого нормалізувалось забарвлення сечі та калу. Також на 4 день зникло жовтяничне забарвлення шкіри. Під впливом лікування на 9 день відбулось зниження рівня білірубіну до 24 мкмоль/л та до 1,8 ммоль/л АлАт. На 11 день лікування зникло жовтяничне забарвлення склер та нормалізувалась у розмірах печінка. На 14 день б/х показники нормалізувалися (білірубін 19 мкмоль/л та 0,68 ммоль/л АлАт). На 15 день від початку лікування хворий був виписаний із стаціонару. Другий приклад: хворий Д., 29 років, (історія хвороби № 10341). Поступив до ОКІЛ на шостий день хвороби зі скаргами на підвищення температури до 39°с, головний біль, слабкість, нудоту, блювотиння, відразу до їжі, біль у правому підреберрі, жовтяничне забарвлення шкіри та сечі, темну сечу, сві тлий кал. Під час огляду - стан задовільний. Шкіра та склери жовтяничного забарвлення. При пальпації черевної порожнини печінка виступає до 2 см з-під ребра, м'яка, помірно болісна, селезінка не пальпується. Сеча темна, кал світлий. В клінічному аналізі крові лейкопенія (4,3·109/л, нейтропенія (п.я. - 1%, с.я. - 44%), лімфоцитоз - 21%, моноцитоз - 13%, ШОЕ - 6 мм/год. Біохімічні показники крові: сулемова проба 1,4 мл, тімолова - 8 од., АлАт - 3,2 ммоль/л. Білірубін загальний - 36 мкмоль/л, прямий 16 мкмоль/л, непрямий - 20 мкмоль/л. У хворого було діагностовано гострий вірусний гепатит, жовтяничної форми, середньої важкості. З моменту госпіталізації призначена базисна терапія, в яку входили: дієта № 5, рясне питво, вітаміни В6 та В12. З четвертого дня лікування до терапії добавлено ессенціале по 2 капсули 3 р. на день. В результаті здійсненого лікування на 11 день зникло жовтяничне забарвленняшкіри, але склери зоставалися жовтяничними, на цей час поновили забарвлення сеча та кал. Печінка скоротилася до 1 см на 30 день. Клінічний аналіз крові нормалізувався до 30 дня лікування, а АлАт та білірубін зоставалися підвищеними (АлАт - 2,6 ммоль/л, білірубін 25 мкмоль/л). Враховуючи, що призначене лікування не дало ефекту, з 31 дня перебування в стаціонарі ессенціале було відмінено і призначено тіотріазолін. В результаті цієї терапії на 3 день лікування знизилися показники АлАт та білірубіну, на 9 день лікування нормалізувався рівень білірубіну (20 мкмоль/л), печінка скоротилася до краю ребра, рівень АлАт знизився до 1,5 ммоль/л. За наполяганням хворий на 10 день від початку лікування тіотріазоліном був виписаний на амбулаторне лікування з рекомендацією продовжити лікування тіотріазоліном. Спосіб лікування гострих вірусних гепатитів, якийпропонується, суттєво відрізняється тим, що скоріше, ніж при прототипі, нормалізується забарвлення шкіри, склер, сечі та калу, а також розмірів печінки. Водночас скоріше нормалізуються показники тимолової проби, АлАт і білірубіну. Використаний препарат гепатопротекторної дії тіотріазолін не має побічної дії, протипоказань (за винятком хронічної ниркової нестачі, препарат також не рекомендується вагітним жінкам). Позитивний ефект - препарат попереджує загибель гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації і розповсюдження зон центролобулярних некрозів в печінці, допомагає процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує білковий, вуглеводний, ліпідний і пігментний обміни в гепатоцитах, що проявляється зниженням рівня в крові маркерних ферментів ураження печінки. Висновки: 1) За нашими даними, застосований при гострих вірусних гепатитах тіотріазолін є ефективним гепатопротекторним засобом. 2) Тіотріазолін дозволяє скоротити термін перебування в стаціонарі та підвищити відсоток хворих, які виписуються з нормальними біохімічними показниками та клінічним одужанням. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3