Пристрій для обмеження глибини пункції щитоподібної залози

Пристрій для обмеження глибини пункції щитоподібної залози, що містить поршневий шприц з ін'єкційною голкою, який відрізняється тим, що додатково містить гвинт фіксації голки, хомутик, гвинт фіксації хомутика та захисний циліндр. (19) (21) u200714261 (22) 19.12.2007 (24) 11.03.2008 (72) СУК ЛЕОНІД ЛЕОНІДОВИЧ, UA, АНТОНІВ ВАСИЛЬ РОМАНОВИЧ, U A (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A 3 30890 що заявляється, є наявність гвинтів для фіксації голки та бігунка, що дозволяє попередньо встановити необхідну вільну довжину голки в залежності від ультразвукового визначення глибини патологічного вогнища і фіксацію її шляхом опору на поверхню тіла пацієнта і, таким чином зменшити механічні ускладнення, а також забезпечити можливість виконувати аспірації вмісту та введення рідких засобів при одноразовій ін'єкції, тобто змінюючи шприци виконувати різні маніпуляції, не виймаючи голки. Пристрій виготовлений з металу (алюміній). Сутність корисної моделі пояснюється графічно, де на Фіг.1 представлено загальний вигляд пристрою, на Фіг.2 - конструктивні елементи, де: 1. Гвинт фіксації голки; 2. Хомутик; 3. Гвинт фіксації хомутика; 4. Захисний циліндр. Пристрій для обмеження глибини пункції щитоподібної залози використовують наступним чином. - Проводять ультразвукову візуалізацію органа та патологічного вогнища в ньому. - Вимірюють глибину патологічного вогнища за допомогою апарату УЗД: відрізок від поверхні шкіри до точки, де бажано встановити кінчик голки. - Вставляють поршневий шприц із пункційною голкою в захисний циліндр (4) пристрою та затискають голку гвинтом (1). - Просувають хомуток (2) пристрою на відстань, при якій вільна частина голки буде відповідати такій, що визначена при УЗД, контролюючи міліметровою лінійкою та фіксують його гвинтом (3). - Відхиляють ультразвуковий датчик на 30-40°, змазують шкіру антисептиком та пунктують орган перпендикулярно до поверхні тіла. - Після того, як пристрій надійно впирається в поверхню тіла пацієнта, виконують необхідні маніпуляції: аспірації рідкого вмісту патологічного вогнища, введення рідинних засобів, замінюючи при цьому шприци на введеній голці Приклад клінічного застосування пристрою. Пацієнтка С, 1935 року народження спостерігалась амбулаторно протягом двох років. За даними УЗД в правій долі щитоподібної залози було візуалізовано вузол, розміром 20x15мм з анехогенною кістовидною порожниною - 12x8мм. Вузол займає близько 50% долі, розташований в нижньому сегменті. УЗД проведено 4 рази з інтервалом по 6 місяців, виявлено, що розмір вузла за вказаний час не змінився. За даними пункційної біопсії вказаного утворення з цитологічним дослідженням отримано висновок: вузловий зоб з кістовидною дегенерацією, наявність колоїдної рідини в кістозній порожнині вузла, що свідчить про доброякісну природу вузла. Хворій проведено пункційно-лікувальні маніпуляції за допомогою заявленого пристрою. В хомутик вставлено та зафіксовано гвинтом пункційну голку. Візуалізовано патологічне вогнище, мірним засобом апарату УЗД на ехограмі виміряно відстань від поверхні шкіри до центру 4 патологічного вогнища, яка склала 24мм. В пристрої просунуто голку, міліметровою лінійкою встановлено відстань від основи пристрою до кінчика голки і зафіксовано хомутик гвинтом. Відхилили ультразвуковий датчик, змазали шкіру антисептиком і виконали пункцію перпендикулярно до поверхні тіла. Упираючи пристрій лівою рукою, правою - потягли поршень шприца і отримали при цьому 1мл рідини бурого кольору. Замінили шприц з аспіратом на інший шприц (раніше заготований) з етанолом. Ввели етанол в порожнину кісти в кількості 0,7мл. Прибрали пристрій разом з голкою та шприцом. Вказану маніпуляцію у даної хворої повторили ще 2 рази з інтервалом 10 днів (всього 3 рази). За даними УЗД в подальшому - розмір анехогенної зони зменшився до 5x4мм, а, відповідно, і вузол - до 13х8мм. В подальшому хворій було проведено ультразвукове контрольне обстеження через 3 дні і через 2 місяці. Ускладнень, як ранніх, так і пізніх у хворої відмічено не було. Пристрій, що заявляється апробовано в діагностично-малоінвазивному кабінеті при кафедрі загальної хірургії №2 з курсом ВПХ Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на базі КМКЛ №3. Було апробовано новий спосіб пункції, аспірації та ін'єкції з використанням пункційного пристрою, при цьому застосовувались ін'єкції добре відомих, описаних та достатньо апробованих раніше засобів за стандартно встановленою схемою лікування щодо кількості засобів та частоти введень. Всі хворі були попередньо обстежені: клінічно, лабораторно, УЗД, детально ознайомлені з методикою лікування та інформовані про фармакологічні засоби, що вводились, а також давали добровільну згоду на проведення таких маніпуляцій. З використанням даного пристрою проліковано 4 пацієнти протягом двох років (з 2005 по 2007 роки), ускладнень не було. Застосування даного пристрою дає змогу, зменшити травматизацію тканин і, в деякій мірі запобігти механічним ускладненням. Джерела інформації: 1. Александров Ю.К., Могутов М.С., Патр унов Ю.Н., Сенча А.Н. Малоинвазивная хирургия щитовидной железы // Москва. - "Медицина". 2005. - 258с. 2. Барсуков О.М., Самодурова М.Ю. Склерозуюча терапія етанолом доброякісних утворень щитоподібної залози в осіб похилого віку. // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2005. - №2. - с.63-67. 3. Зубов О.Д. Діагностика та лікування кіст щитовидної залози з використанням ультразвукового дослідження // Автореф. дис. канд. мед. наук. - 14.01.23. - Київ. - 2001. - 17с. 4. Захисний пристрій для попередньо заправленого шприца. // 07.06.2001 - Винаходи країн світу - вип 7 №23 - 2003 - 205с 5. Пристрій для обмеження глибини введення голки ін'єкційного шприца під час ін'єкції // 16.10.2000 - Бюл. №5 - 2000 6. Ін'єкційний пристрій (варіанти) // 04.09.2001 5 Винаходи країн світу - вип.7 №17 - 2002 - 155с. 30890 6