Спосіб локації космічних об’єктів

Спосіб локації космічних об'єктів, який полягає у тому, що одержують зображення ділянки зоряного неба, у межах поля зору селектують космічний об'єкт на фоні зірок, визначають відхилення зображення космічного об'єкта від еталонної точки в полі зору, який відрізняється тим, що координату зображення еталонної точки знаходять як різницю між координатою, виміряною у площині зображен 31410 Спосіб передбачає, що КО відстежують згідно з приблизно відомою траєкторією КО, виявляють КО на фоні зірок, суміщують зображення КО з еталонною точкою на екрані переміщенням поля зору пристрою, що сканує. Координати КО вимірюють відносно опорних зірок, що потрапили з КО у одне миттєве поле зору. Недоліком відомого способу є низька точність вимірювання кутових координат КО у межах поля зору, розмір якого багато більше розміру зони ізопланатизму, зумовлена тим, що не використовують фазові траєкторії, еволюцію яких спостерігають як флуктуації положення зображень еталонної точки і космічного об'єкту у площині зображення ділянки зоряного неба. У основу винаходу покладена задача створити спосіб локації КО, у якому була б забезпечена підвищена точність вимірювання кутових координат КО у межах поля зору, розмір якого багато більше розміру зони ізопланатизму, шляхом використання фазових траєкторій, еволюцію яких спостерігають як флуктуації положення зображень еталонної точки і космічного об'єкту у площині зображення ділянки зоряного неба. Для рішення поставленої задачі у способі локації КО одержують зображення ділянки зоряного неба, у межах отриманого зображення селектують космічний об'єкт на фоні зірок. Потім визначають відхилення зображення космічного об'єкта від еталонної точки у межах зображення ділянки зоряного неба, що відрізняється тим, що координату зображення еталонної точки знаходять як різницю між координатою, виміряною у площині зображення ділянки зоряного неба і екстрапольованою координатою зображення еталонної точки у фазовому просторі, розмірність якого не менша, ніж розмірність простору вкладення фазової траєкторії, еволюцію якої спостерігають як флуктуації положення зображення еталонної точки у площині зображення ділянки зоряного неба. Координату зображення космічного об'єкту знаходять як різницю між координатою, виміряною у площині зображення ділянки зоряного неба і екстрапольованою координатою зображення космічного об'єкту у фазовому просторі, розмірність якого не менша, ніж розмірність простору вкладення фазової траєкторії, еволюцію якої спостерігають як флуктуації положення зображення космічного об'єкту у площині зображення ділянки зоряного неба. Сутність запропонованого способу полягає у наступному. Послідовно у часі вимірюють координату положення зображення внесеної до каталогу зірки, що використовується у якості еталонної точки. Одночасно, із цих значень координат відомим методом простору вкладення фазової траєкторії [4] будують відрізок фазової траєкторії у просторі вкладення фазової траєкторії. Розмірність простору вкладення фазової траєкторії визначають за відомою процедурою Грассбергера-Прокачча [5, 6]. За істинне значення координати положення зображення внесеної до каталогу зірки, що використовується як еталонна точка, приймають різницю між координатою, виміряною у площині зображення ділянки зоряного неба і екстрапольованою коорди натою зображення еталонної точки у фазовому просторі, розмірність якого не менша, ніж розмірність простору вкладення фазової траєкторії, еволюцію якої спостерігають як флуктуації положення зображення еталонної точки виміряною у площині зображення ділянки зоряного неба. При екстраполяції використовують модель фазової траєкторії. Найпростішим видом такої моделі є представлення відрізка фазової траєкторії відрізком прямої [7] на інтервалі часу, що не неперевишує [8] час кореляції послідовних вимірів координати зображення еталонної точки у площині зображення ділянки зоряного неба. Таким чином досягається підвищення точності визначення координати зображення еталонної точки у площині зображення ділянки зоряного неба за рахунок усунення похибки вимірювання, зумовленої флуктуаціями положення цього зображення, що спостерігаются в умовах турбулентної атмосфери. У аналогічному порядку визначають істинне значення координати зображення космічного об'єкту. Спосіб, що пропонується може бути реалізований за допомогою відомих пристроїв. Прикладом такого пристрою є телескоп типу МТМ-500 з передавальною телевізійною трубкою типу ЛИ211 з електронно-оптичним перетворювачем УМ92 [9]. Спосіб, що пропонується у порівнянні з прототипом, шляхом використання фазових траєкторій, еволюцію яких спостерігають як флуктуації положення зображень еталонної точки і космічного об'єкту у площині зображення ділянки зоряного неба, дозволяє вимірювати координати КО з підвищеною точністю у межах поля зору, розмір якого багато більше розміру зони ізопланатизму. Джерела інформації 1. Заявка. Великобритания. № 2077546 от 16.12.1981. Публикация № 4843. Локация и отслеживание искусственных спутников Земли. 2. Катыс Г.П. Оптические информационные системы роботов манипуляторов. - М.: Машиностроение, 1979. – С. 236-238. 3. Авторское свидетельство СССР № 421961. Телевизионный способ обнаружения движущихся объектов. 4. Packard N.H., Crutchfield J.P., Farmer J.D. and Show P.S. Geometry from a Time Series // Phys. Rev. Lett. – 1980. - V. 45. - № 9. – P. 712-715. 5. Grassberger P., Procaccia I. Characterization of strange attraktor // Phys. Pev. Lett. – 1983. – V. 50. - № 5. – P. 346-349. 6. Grassberger P., A. Веn-Mizrachi and Procaccia I. Characterisation of Experimental (Noise) Strange Attraktors // Phys. Rev. Lett. - 1984. – V. 29. - № 2. – P. 975-977. 7. Linsay P.S. An efficient method of forecasting chaotic timeseries using liner interpolation // Phys. Lett. A. – 1991. – V. 153. - №7.- P. 353-356. 8. Бабенко В.В. О возможности повышения точности определения положения изображения звезды, наблюдаемой через турбулентную атмосферу // Радиотехника. Всеукр. межвед. науч.-техн. сб. Вып. 103. – Харьков: ХГТУРЭ, 1997. – С. 112-114. 9. Телевизионная астрономия. Абраменко А.Н., Агапов Е.С., Анисимов В.Ф. и др. / Под ред. В.Б. Никонова. – М.: Наука, 1983. - 238-239 с. 2 31410 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3