Спосіб діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз
Формула / Реферат
Спосіб діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз шляхом імуноферментативного аналізу сироватки крові, який відрізняється тим, що визначають аутоантитіла IgG до вірусів паротиту та цитомегалії.
Текст
Спосіб діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз шляхом імуноферментативного аналізу сироватки крові, який відрізняється тим, що визначають аутоантитіла Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. (19) (21) 98094890 (22) 17.09.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Лісова Ірина Григорівна 31497 імуноглобулінів методом радіальної імунодифузії у гелі з використанням моноспецифічних сироваток. До причин, що перешкоджають отриманню очікуваного результату слід віднести складність методу, та мала доступність, отримані результати не є специфічними для хворих з ураженням слинних залоз і можуть змінюватися аналогічно при будь якій патології організму, зв'язаної з порушеннями гуморального імунітету. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз шляхом зміни показників, які визначаються в сироватці крові, що забезпечує можливість визначення специфічного фактору спричинення хвороби ще на ранній її стадії, до клінічних проявів, за рахунок чого підвищується діагностична цінність способу, досягається можливість виділення групи ризику та патогенетичного профілактичного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз шляхом імуноферментативного аналізу (ІФА) сироватки крові, згідно винаходу, визначають аутоантитіла (ААТ) Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. Визначення ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії дає змогу завчасно передбачити запальні та дистрофічні процеси в слинних залозах. Так як віруси паротиту та цитомегалії відносяться до "повільних" вірусів, так званої персистуючої інфекції, вони тропні до залозової тканини і в першу чергу до слинних залоз, тобто здатні вражати їх навіть без симптомів гострого клінічного перебігу захворювання. Частіше втілення вказаних вірусів спричиняє хронічний перебіг хвороби, або носійство при певних стресових та незадовільних умовах для організму спричиняє загострення запалення в слинних залозах, що спровоковані вірусною інфекцією, так звана маніфестація персистуючої інфекції з приєднанням другорядним інфекціюванням. Усі хронічні запально-дистрофічні процеси в слинних залозах вважають елементами автоімунних хвороб. Наявність нуклеїнових кислот вірусів паротиту та цитомегалії спричиняють синтез чужорідного білку в організмі носія, викликаючи симптоми автоімунної хвороби з ураженням слинних залоз та відповідною клінікою. Наявність хронічної або латентної форми даної вірусної інфекції підтверджується визначенням ІФА ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. Визначення цих показників у сироватці крові забезпечує специфічність способу діагностики, та можливість виявлення захворювання слинних залоз на ранній його стадії до клінічних проявів, що дозволяє підвищити точність діагностики і прогнозувати захворювання. Спосіб діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз здійснюють таким чином. 3 ліктьової вени пацієнта отримують до 3,0 мл крові, відділяють сироватку. У сироватці пацієнта методом непрямого імуноферментативного аналізу (ІФА), використовуючи стандартні діагностичні тест-системи для визначення ААТ Ig G (хронічного перебігу, або носійства), проти антигенів до вірусів паротита і цитомегалії. Обстежувальну сироватку додають в лунку планшету з адсорбованими на його поверхні антигенами. Якщо сироватка містить ААТ Ig G, вона поєднується з цими антигенами. Сироватку видаляють відмивкою і в лунку добавляють коньюгат моноклональних антитіл, проти Ig G- людини, мічений пероксидазою, котрий взаємодіє з імобілізованими у лунках ААТ Ig G до антигенів. У лунки промивають та прибавляють О-фенілендіамін (ОДФ). В результаті взаємодії ОФД з нероксидазою, з'єднаною з антитілами та фіксованою на стінках лунки, розчин приймає жовте забарвлення. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна вмісту антитіл до антигенів у сироватці. За допомогою спектрометра вимірюють оптичне поглинання забарвленого розчину при довженні хвилі 492 Нм. Обрахування кінцевих результатів дослідження проводять за арифметичними показниками оптичної щільності (ОЩ). Попередньо оцінивши якість реакції, вважається якісною якщо: Р АГ - РК ³ 2,1 , О АГ - ОК де: РАГ - середнє значення ОЩ позитивного контроль з антигеном; РК - середнє значення ОЩ позитивного контролю в лунках з контрольним антигеном; ОАГ - середнє значення ОЩ негативного контролю з антигеном; OK - середнє значення ОЩ негативного контролю з контрольним антигеном. Сироватка вважається позивною якщо: SAГ-SK≥0,5*[(PAГ-РК)+(ОАГ-ОК)], де SAГ - значення ОЩ тестованої сироватки в лунці з антигеном; SK - значення тестової сироватки в лунці з контрольним антигеном. Для кожного результату тесту є своя константа (початкова величина) ОЩ. Якщо отриманий результат менший за константу, то розцінюється як негативний, якщо дорівнює константі - як сумнівний. Якщо більший за константу - розцінюється як позитивний щодо наявності аутоантитіл (ААТ) Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. Отже, математичне значення інтенсивності забарвлення прямо пропорційне вмісту антитіл у сироватці. Приклад № 1. Хвора Н. 45 p., звернулася в клініку хірургічної стоматології з скаргами на постійні тянучі болісні почуття під нижньою щелепою з обох сторін, збільшення навколовушних слинних залоз, майже постійну сухість ротової порожнини, сухість шкіри. При місцевому огляді виявлено збільшення навколовушних та піднижньо-щелепних слинних залоз. В ротовій порожнині слизова оболонка суха, червона, язик сухий, обложений нальотом, вільної слини мало. При масуванні слинних залоз з протоків слина не виділяється. Багато вражених карієсом зубів. При спеціальному обстеженні за даними сиалометрії - кількість слини зменшена, проба Ширмера позитивна переважно лівого ока. В зв'язку з наявністю поліалергії сіалографію відкладено. Хвора консультована терапевтом, ендокринологом, окулістом. Супутні діагнози: компенсований цукровий діабет, хронічний панкреатит, ангіопатія, автоімунний тиреоідит, ревматоідний артрит. Клінічне обстеження крові - підвищення ШОЕ 13 мм/год. Імунологічне обстеження крові - підвищення ЦІК, зниження комплементу. В зв'язку з наявністю клінічних проявів патології слинних залоз автоімунного характеру, проведено обстеження на наявність ААТ до вірусів паротиту та цитомегалії. В сироватці крові наявність ААТ Ig G до вірусу ци 2 31497 томегемалії - 0,73 що більше К=0,5, ААТ до вірусів паротиту відсутні. Встановлено діагноз хронічний сіалозоаденіт, хвороба Шегрена. Носійство вірусу цитомегалії. Хворій назначена патогенетична терапія. Диспансерний нагляд. Приклад 2. Хворий Ж. 6 р., поступив в клініку хірургічної стоматології зі скаргами на набряк в лівій щічній ділянці, біль, підвищення температури тіла, слабкість. Скарги з'явилися після отриманої травми м'ячем добу тому. За результатами обстеження місцеве: асиметрія обличчя через набряк в лівій навколовушномассетеріальній ділянці, шкіра над набряком червона, визначається місцева гіпертермія, пальпація болісна, вся навколовушна залоза збільшена. В ротовій порожнині - слизова оболонка лівої щоки червона, проток залози зіяє, виділення слини слабке, слина густа. В клінічному обстеженні крові - незначне підвищення лейкоцитів, зниження лімфоцитів, підвищення ШОЕ. Діагноз: Гострий травматичний лівосторонній паротит. Хворому призначена протизапальна терапія, включаючи антибіотики. Через 14 діб явища гострого запалення були відсутні, але асиметрія обличчя зберігалась, відмічались неприємні почуття в лівій навколовушній слинній залозі. Залоза збільшена в об'ємі, слабоболісна при пальпуванні. Проведено обстеження крові, вмістність ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. За результатами обстеження ААТ Ig G до вірусу паротиту 0,012, що менше за К=0,62; ААТ Ig G до вірусу цитомегалії 1,33, що перевищує К=0,80. Поточнення до діагнозу: Носійство вірусів паротиту та цитомегалії. Наявність підвищеного титру ААТ Ig G до вірусу цитомегалії надало можливість призначити патогенетичну терапію. За 2 доби спостерігалось покращання стану хворого: залоза зменшилась у розмірах, зникли болі, нормалізувалися показники лабораторного дослідження крові. Дитина виписана з одужанням під диспансерний нагляд з пода льшим отриманням амбулаторно-патогенетичного лікування. Приклад 3. Хвора З, 16 р., поступила в клініку хірургічної стоматології зі скаргами на болючий набряк лівої щоки, що з'явився після травми. Місцеве: асиметрія обличчя через набряк в лівій навколовушно-жувальній ділянці, шкіра звичайного забарвлення, пальпується болючий твердий інфільтрат без чітких кордонів, у межах навколовушної слинної залози. Рух нижньої щелепи обмежений, болісний. В ротовій порожнині гіперемія слизової оболонки лівої щоки, виділення слини замале. Діагноз: Гострий травматичний лівосторонній паротит. Призначена протизапальна, судинно-зміцнювальна терапії. На протязі 10 діб клінічне спостерігався слабкий позитивний ефект. Проведено дослідження на наявність ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії. За даними дослідження: ААТ Ig G до вірусу паротиту 0,96, що вище К=0,2; ААТ Ig G до вірусу цитомегалії 1,23, що вище К=0,8. Поточнення до діагнозу: Носійство вірусів паротиту та цитомегалії. Призначена патогенетична терапія, під дією якої покращання стану хворої спостерігалося за 2 доби: зменшився болючій інфільтрат в слинній залозі, зникли болі, покращилися показники лабораторного дослідження крові. Пацієнтка виписана з одужанням. Диспансерний облік. Патогенетична профілактична терапія амбулаторно. Даним способом було обстежено 22 хворих, з них у 15 чоловік було виявлено ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії одночасно. Відповідно у 3-х пацієнтів ААТ Ig G лише до цитомегалії, а у 4 пацієнтів ААТ Ig G тільки до вірусу паротиту. Діагностика та прогнозування захворювання слинних залоз шляхом визначення ААТ Ig G до вірусів паротиту та цитомегалії, дає можливість виявлення захворювання слинних залоз на ранніх стадіях, до клінічних проявів, виявити групи ризику та провести патогенетичне лікування. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюThe method for diagnostics and prognosis of salivary gland diseases
Автори англійськоюLisova Iryna Hryhorivna
Назва патенту російськоюСпособ диагностики и прогнозирования заболеваний слюнных желез
Автори російськоюЛисова Ирина Григорьевна
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/487, A61B 5/145, A61B 10/00
Мітки: діагностики, слинних, захворювань, залоз, спосіб, прогнозування
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-31497-sposib-diagnostiki-ta-prognozuvannya-zakhvoryuvan-slinnikh-zaloz.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики та прогнозування захворювань слинних залоз</a>
Попередній патент: Спосіб лікування через – та навколосуглобових переломів плечової кістки та пристрій для його здійснення
Наступний патент: Бальзам “цілющий”
Випадковий патент: Спосіб ін'єкційної корекції косметичних дефектів "баттерфляй"