Спосіб діагностики та прогнозування перебігу проліферуючої міоми матки

МГЖ6 A61B10/00, G01N33/48 СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ПРОЛІФЕРУЮЧОІ МІОМИ МАТКИ Винахід відноситься до медицини, а саме до гінекології, і може бути використаний для діагностики та прогнозування перебігу гтроліферуючої міоми матки. Відомим способом діагностики міоми матки є ультразвукове сканування внутрішніх статевих органів (Б.И.Зыкин, Эхографическая характеристика миомы матки // Акушерство и гинекология. - 1984. - № 4. - С.25-26.), в якому діагностичними критеріями міоми матки є збільшення її розмірів, деформація контурів, наявність в стінці матки структур круглої чи овальної форми з меньшою в порівнянні з міометрієм акустичною щільністю. Недоліки цього способу такі: - складність в інтерпретації ехографічних даних при дослідженні хворих підочеревинною міомою матки. Наявність дистрофічних змін в міоматозних підочеревинних вузлах на тонкій основі, що мають на ехограмах структуру кістозних порожнин, є причинами помилкового діагнозу пухлин яєчників; - складності діагностики підслизових та міжм'язових міоматозних вузлів з центрипітальним ростом; - точність ультразвукової діагностики міоми матки підвищується лише при діаметрі міоматозного вузла до 3 см, розмірах міоми матки не менше 9 - 1 0 тижнів вагітності та обстеженні хворих за 5 - 6 днів до початку менструації. 2 Відомий спосіб діагностики міоми матки (В.Н.Запорожан, Н.Н.Низова, Авт.свид. СССР № 1 1 3 8 1 1 6 Мкл. 4 Л 61 В 5/04 Способ диагностики фибромиомы матки, опубл. 07.02.85 Бюл. № 5 ) шляхом реографії, в якому з метою ранньої' діагностики захворювання, реограму реєструють до і після внутрішийкового введення спазмолітичних засобів і при виявленні дистонії судин при повторному дослідженні діагностують фіброміому матки. Електроди реографа вводять в сечовий міхур і заднє склепіння вапни, реограму реєструють протягом 20 хвилин. Діаіностичними критеріями міоми матки є підвищення амплітуди реографічної хвилі, поява додаткового зубця на низхідної частині кривій. Недоліки цього способу такі: - інвазивність методу; - можливість травми сечового міхура при введені електродів реографа в нього; - тривалість процедури, неможливість масового обстеження; - труднощі дезінфекції електродів реографа. Відомий спосіб діагностики проліфєруючої міоми матки та її ускладнень (Ulabi Ashraf, Kurysheva K., Kovalyova N., Diagnostic and prognostic implication of phosphatidylinositol in patients suffering leiomyoma associated with Endometriosis //Abstracts 6-th meeting of European association of gynecologists and obstetricians. Moscow- 1991.-P.34-35.), найближчий до заявляемого рішення, в якому, з метою поліпшення діагностики та прогнозування ускладнень цього захворювання, використовують визначення рівня фосфатіділінозитів (ФІ), рівень яких в сироватці крові у хворих з ускладненною міомою матки знижується в 1,3 рази, а при саркоматозному переродженні міоматозного вузла - в 1,5 рази. Завдяки тому, що для діагностики та прогнозування перебігу проліфєруючої міоми матки у прототипі в якості біологічної рідини, що досліджується, використовуюіь сироватку крові, в якій визначають рівень фосфатіділінозитів, даний спосіб с інвазивним та недостатньо специфічним для цього захворювання. Крім того він не дає можливості діагностики міоми матки на ранніх етапах її розвитку. з В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу діагностики та прогнозування перебігу проліферуючої міоми матки шляхом зміни біологічної рідини, яка досліджується, та методу дослідження, що дає можливість визначення змін фізико-хшічних властивостей біологічної рідини, яка знаходиться поблизу осередку ураження патологічним процесом, а саме кристалоутворюючу здібність цервікального слизу, яка залежить від змісту естрогенів, який, у свою чергу, змінюється при міоматозі в матці, що забезпечує неінвазивність та специфічність заявляемого способу, а також можливість діагностики цього захворювання на ранніх етапах його розвитку. * Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики та пронозування перебігу проліферуючої міоми матки шляхом дослідження біологічної рідини хворої жінки, згідно винаходу, проводять кристалографічне дослідження цервікального слиз>. Використання кристалографічного методу для діагностики міоми матки та прогнозування її перебігу, а саме дослідження кристалограм цервікального слизу у жінок з підозрою на міому матки, дозволяє визначити зміни його фізико-хімічних властивостей, які обумовлені патологічним процесом, що протікає у матці внаслідок розвитку міоми. При міомі матки в організмі хворої жінки підвищується зміст естрогенів, розвивається гіперестрогенємія, що призводить до підвищення кристалоутворюючої здібності цервікального слизу, яка реєструється на кристалограмі. По характеру кристалограм, їх змінам, можна судити про ступінь важкості патологічного процесу в матці та прогнозувати його перебіг. При цьому вже на ранніх стадіях розвитку міоми мають місце зміни в кристалограмах цервікального слизу, що дає можливість ранньої діагностики цього захворювання та своєчасною запобігання можливих ускладнень. Кристалографічний метод дослідження цервікального слизу с неінвазивним і дозволяє підвищити точність діагностики міоми матки, бо є специфічним для цього захворювання. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Дослідження цервікального слизу проводя! ь в першу фазу менструального циклу. Проводять забір 4 цервікального слизу в положенні Тренделенбурга, лежачи на гінекологічному кріслі. За 12 годин до забору цервікального слизу не рекомендують проводити вагінальні дослідження та маніпуляції, жінці пропонують уникати статевих стосунків. Біологічну рідину (цервікальнин слиз) в об*емі 0,5-1,0 мл додають до 2 мл фізіологічного розчину. Одержану суміш залишають в пробірці в звичайних умовах при кімнатній температурі на 15 хвилин, потім пропускають через тонкопористий беззольний фільтр. Утворений фільтрат переливають у чашку Петрі і ставлять до термостату. Вирощування кристалів проходить на протязі 5-6 годин при температурі 37 гр. С та постійній вологості, що створюється за допомогою динамічної системи. Для контролю в термостат ставлять 10 мл чистого спиртового розчину хлористого натрію в чашці Петрі. Утворені в чашці Петрі кристали досліджують макро- та мікроскопічно. Макроскопічно визначають кількість центрів кристалізации і характер кристалографічного малюнку, мікроскопічно визначають структуру кристалів і її зміни. При потребі необхідності документування виконують фотографування через мікроскоп за допомогою фотонасадки при збільшенні (7x8) (56). В результаті кристалографічного методу дослідження виділяються формікристалів, що характерні для міоми матки з різноманітним клінічним перебігом. При проліферуючій міомі матки кількість центрів кристалізації в біологічни: рідинах менше 24 в полі зору (норма 25 - 40), кристали з розмитими контурами без вираженої кристалографічної огранки. Зустрічаються кристали неправильне витягнутої форми в оточенні великої кількості темних аморфних мас. Хлористи натрій утворює поодинокі дендріти. По мірі прогресуючого зросту міоми матк відмічено ще більш виражене зменьшення числа центрів кристалізації, злам променів кристалів хлористого натрію; гілки кристалів набирають більш оголен* вигляд. При міомах матки великих розмірів центрів кристалізації не відмічаєтьс кристали хаотично розміщені і нагадують аморфну структуру. 5 Доцільно кристалографічне дослідження цервікального слизу проводити чотири рази на протязі чотирьох місяців з часу виявлення міоми матки. Знайдені зміни в характері кристалізації служать важливим діагностичним критерієм клінічного перебігу цього захворювання, а своєчасне лікування запобігне можливих ускладнень. Приклад. Хвора Т., 42 роки, скарги на значні менструації на протязі року. Менархе з 13 років, тривалість циклу ЗО днів, менструації до захворювання 4 дні, помірні, безболісні. Гінекологічні захворювання заперечує. При вагінальному дослідженні виявлена трохи збільшена матка. Рівень сумарних естрогенів - 94,9 нмоль/доб. Рівень гемоглобіну 110 г/л. В результаті гістологічного дослідження виявлена гіперплазія ендометрію. Враховуючи скарги жінки, дані вагінального клінічного та гістологічного дослідження цервікального досліджень, проведено кристалографічне слизу шийки матки. Виявлено, що центрів кристалізації 20 в полі зору, хлористий натрій утворив поодинокі дендріти зі зламами променів, частина кристалів з розмитими контурами, без виражено' кристалографічної огранки. На підставі даних комплексного обстеження, : урахуванням кристалографічних критеріїв міоми матки, поставлен діагноз міомі матки ранньої стадії розвитку. На протязі чотирьох місяців проводилос кристалографічне дослідження цервікального слизу шийки матки. Пр повторному дослідженні цервікального слизу, через місяць з моменту першог дослідження, визначено зменьшення центрів кристалізації до 18 в полі зору. Чер* 2 місяці при дослідженні цервікального слизу виявлено, що центрів кристалізаі ІЗ в полі зору, хараюер кристалографічного малюнку суттєво не змінився. Через місяці виявлено, що центрів кристалізації ІІ в полі зору, відмічено значні злал променів кристалів хлористого натрію, між лучами знаходились кристали в ста, розпаду. Чере?. 4 місяці у цервікальному слизу відмічено ще більше зменьшен центрів кристалізацій в полі зору їх нараховувалось 4, серед ПООДИНОКИХ кристш 3 розмитими контурами, без вираженої кристалографічної огранки зустрічала кристали неправильної витянутої форми в оточенні великої кількості темг 6 аморфних мас. Виявлені зміни в характері кристалізації надали підстави прогнозувати швидкий ріст пухлини, в зв*яку з чим хворій запропоновано оперативне втручання, від якого вона відмовилась. Протягом наступних шести місяців спостереження відмічено збільшення пухлини, яке підтвердилось при УЗС, рівень сумарних естрогенів зріс до 116,3 нмоль/доб. При кристалографічному дослідженні цервікального слизу виявлено, що центрів кристалізації 2 в полі зору, кристали зі значними структурними змінами, серед зламаних гілок кристалів багато темних аморфних мас. Через рік з початку спостереження пухлина набула розмірів 11 тижневої вагітності зі значною кількістю фіброматозних вузлів.При кристалографічному дослідженні цервікального слизу кристалізації не відмічалось, кристали хаотично розміщувались і нагадували аморфну структуру. Хвора дала згоду на оперативне втручання і була прооперована. При патогістологічному дослідженні препарату міоми матки виявлений проліферуючий тип росту міоми, що підтвердило прогноз, висунутий на основі кристалографічного дослідження ще з початку росту пухлини. Таким чином, заявляємий спосіб є неінвазивним, дозволяє підвищити точність діагностики міоми матки, дає можливість ранньої діагностики та прогнозуванню перебігу цього захворювання, завдяки чому попереджує розвиток ускладнень.