Спосіб визначення локалізації акупунктурних точок за допомогою стрічки шевчука-воронка

Спосіб, що пропонується, належить до галузі медицини, до таких її розділів як терапія та неврологія, а точніше до рефлексотерапії, і може використовуватися для точного, зручного і швидкого встановлення локалізації акупунктурних точок для проведення голкорефлексотерапії. Відомий спосіб визначення локалізації акупунктурних точок здійснюється індивідуальною мірою для хворого "індивідуальним цунем середнього пальця" [1] - аналог. Згідно цього способу індивідуальний цунь середнього пальця визначається як відстань між двома складками, що утворюються при згинанні середнього пальця на другій фаланзі, у чоловіків на лівій, в жінок на правій руці. Недоліком цього способу визначення індивідуального цуня є те, що він дуже незручний в користуванні, оскільки дає лише розмір індивідуального цуня пацієнта, а визначати локалізацію акупунктурних точок на тілі таким зігнутим пальцем незручно і досить приблизно. Відомий спосіб визначення локалізації акупунктурних точок за допомогою методики індивідуального цуня пацієнта, що дорівнює ширині нігтьової фаланга першого пальця кисті пацієнта [2] - аналог. Згідно цього способу індивідуальний дунь середнього пальця дорівнює найбільшій ширині нігтьової фаланги першого пальця кисті пацієнта. Недоліком способу визначення індивідуального цуня, обраного за аналог, є те, що пацієнт сам здійснює пошук локалізації акупунктурних точок, що може призвести до неточного їх знаходження, а також неможливість пошуку локалізації акупунктурних точок на ділянках тіла, що недоступні, самому пацієнту (задні поверхні тіла, шиї, спини, попереку, голови тощо). Вказані вище способи визначення індивідуального цуня використовуються з давнини. Як довели дослідження теперішнього часу індивідуальний дунь не може служити методом точного вимірювання відстані між аукупунктурними точками [3]. Найбільш близьким до способу, що пропонується, є спосіб визначення локалізації акупунктурних точок за методикою індивідуально-пропордійного цуня (індивідуально-пропорційного відрізка) [3, 4] - прототип. Методика і ндивідуально-пропорційного цуня (індивідуально-пропорційного відрізка) основана на принципі поділу будь-якої відстані на тулубі, голові, кінцівках на певну (стандартну для кожної області) кількість рівних частин, кожна з яких розцінюється як один пропорційний відрізок - ндивідуально-пропорційний цунь (таблиця). Таблиця Стандартна кількість поділів різних ділянок тіла на пропорційні відрізки Анатомічні області Голова Живіт Верхня кінцівка Нижня кінцівка Лінії Середня лінія, надперенісся - верхній край потиличного бугра Основа мечоподібного відростку - пупок Пупок - верхній край лобкової кістки Плече: ліктьова складка - пахвова лінія Передпліччя: складка променево-зап'ястного суглобу - ліктьова складка Стегно: спереду верхній край колінної чашечки - пахова, складка, ззаду: складка підколінної ямки - сіднична складка Гомілка: верхній край зовнішньої щиколотки - складка підколінної ямки; верхній край внутрішньої щиколотки складка підколінної ямки Стандартна кількість поділів 12 8 5 9 12 15 14 Величину пропорційного відрізка визначають наступним чином: сантиметровою лінійкою вимірюють довжину обумовленої ділянки тіла і поділяють на стандартну для нього кількість поділів, кожний з котрих відповідає одному пропорційному відрізка. Знаючи кількість пропорційних відрізків до шуканої точки, легко визначити її місцезнаходження. Цей спосіб вимірювання є по сутності методом індивідуально-пропорційних вимірювань, оскільки величина пропорційного відрізка в кожної людини залежить від її росту. Для полегшення визначення місцезнаходження точок методом пропорційних вимірювань в осіб різного росту розроблені розрахункові цифрові таблиці [3]. Недоліками способу, обраного за прототип, є незручність в користуванні, необхідність сантиметрової лінійки і проведення вимірювань з наступним поділом на вимірювання на певну кількість поділів, або необхідність розрахункових цифрових таблиць, що містяться на 25 сторінках машинописного тексту. В основу корисної моделі поставлено завдання шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити точне, зручне і швидке встановлення локалізації акупунктурних точок за допомогою розробленого авторами пристрою для подальшого проведення голкорефлексотерапії. Суть корисної моделі у способі, визначення локалізації акупунктурних точок за допомогою стрічки ШевчукаВоронка полягає в тому, що визначення локалізації акупунктурних точок реалізується на пристрої, за допомогою котрого визначають індивідуально-пропорційні цуні (іидивідуально-пропорційні відрізки) на потрібній анатомічній області, а після їх визначення знаходять погрібну акупунктурну точку, що дорівнює певній кількості індивідуальнопропорційних цуні в (індивідуально-пропорційних відрізків) від початку цієї анатомічної області. На фігурах показаний пристрій для визначення локалізації акупунктурних точок, за допомогою котрого реалізується запропонований спосіб. На Фіг.1 представлена одна сторона пристрою, що застосовується у осіб ростом понад .160см, на Фіг.2 - зворотна сторона пристрою, що застосовується у осіб ростом до 160см і дітей, на Фіг.3 застосований пристрій для визначення локалізації акупунктурних точок на долонній поверхні передпліччя. Пристрій виготовлений з гумового джгута (венозного), що продається в аптечній мережі. Ширина пристрою гумової стрічки становить 1см, довжина 40см. На одній стороні пристрою наноситься 15 пропорційних відрізків довжиною 2см, на зворотній - 15 пропорційних відрізків довжиною 1см. Пристрій містить 15 пропорційних відрізків, що дорівнює максимальній кількості пропорційних відрізків на найбільшій анатомічній області людини - стегні. Для зручності у застосуванні для осіб з ростом понад 160см довжина відрізків становить 2см, а для осіб з ростом до 160см і дітей - 1см. Порівняння технічного рішення, яке заявляється, із прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб для визначення локалізації акупунктурних точок, який заявляється, відрізняється тим, що локалізацію акупунктурних точок визначають за допомогою спеціального розробленого авторами пристрою, котрий дозволяє точно визначити локалізацію акупунктурних точок на будь-якій ділянці тіла пацієнта відповідно до індивідуальнопропорційного цуня (індивідуально-пропорційного відрізка). Таким чином, спосіб визначення локалізації акупунктурних точок, який заявляється, відповідає критеріям "новизна" і "промислова придатність". Спосіб визначення: локалізації акупунктурних точок за допомогою стрічки Шевчука-Воронка, який заявляється, реалізується наступним чином: 1. Початок гумової стрічки Шевчука-Воронка 11 прикладають і фіксують на анатомічному орієнтирі, що є початком певної анатомічної області, наприклад, на складці променево-зап'ястного суглобу долонної поверхні передпліччя 1. 2. Беруть за кінець 12-го пропорційного відрізка 10 стрічки і розтягують стрічку так, щоб цей кінець 12-го пропорційного відрізка 10 стрічки співпав з анатомічним орієнтиром, що є кінцем цієї анатомічної області, наприклад, з ліктьовою складкою долонної поверхні передпліччя 2. 3. Завдяки рівномірному розтягуванню стрічки рівномірно збільшуються нанесені на ній пропорційні відрізки 6. На анатомічній області, наприклад, долонній поверхні передпліччя відмічають 12-ть індивідуально-пропорційних цунів (індивідуально-пропорційних відрізків) 6. 4. Відмічають потрібні акупунктурні точки, що є перегинанням індивідуальио-пропорційних цунів (іидивідуально-проггорц.і.йних відрізків) 6 з меридіанами легень 5, перикарду 4, серця 3 долонної поверхні передпліччя. Наприклад, такими точками є точка Ней-гуань 7, Цзянь-ші 8, Сі-мень 9. Даний спосіб точний і швидкий для визначення локалізації акупунктурних точок та зручний і дешевий в користуванні. Підвищення ефективності застосування способу визначення локалізації акупунктурних точок, який заявляється, у порівнянні з прототипом та іншими технічними рішеннями:, полягає в тому, що визначають локалізацію акупунктурних точок точно і швидко, з використанням зручного і дешевого пристрою. Ця дешева й зручна методика може бути виконана в будь-якій лікувально-профілактичній установі України. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Очерки методов восточной рефлексотерапии / Гаваа Лувсан. - 3-е изд., перераб. и. доп. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - 432с. - аналог. 2. Бадарчин Д., Киргизов Ю.А. Основы по иглоукалыванию и прижиганию. - Улан-Батор, 1981 - 187с. - аналог. 3. Основы иглорефлексотерапии. Э.Д. Тыкочинская. - М: Медицина, 1979. - 344с. - аналог. 4. Вогралик В.Г., Вогралик М.В. Акупунктура. Основы традиционной восточной рефлексодиагностики и пунктурной адаптационно-энергизирующей терапии: ци-гун - М: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001, 336с, - аналог.