Спосіб ранньої діагностики легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій при пубертатних менометрорагіях

Пропонована корисна модель відноситься до медицини, зокрема до гематології та до підліткової гінекології. Вона може бути застосована для ранньої діагностики легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій в числі причинних факторів рецидивуючих менорагій у дівчат-підлітків з попереднім діагнозом „пубертатної менометрорагії’’. Згідно сучасної класифікації вроджених і набутих коагулопатій і тромбоцитопатій (КіТ) під легкими та латентними формами треба розуміти відсутність спонтанної кровоточивості. Відомий спосіб коагулологічної діагностики порушень у системі плазмового гемостазу з визначенням абсолютного вмісту, тромбоцитів. Дослідження коагулаційного стану за наявністю клінічних кровотеч передбачає визначення: швидкості згортання крові (ЧЗ); часу подовженості кровотечі (ЧПК); протромбіновий час (ПЧ) чи протромбіновий індекс (ПІ); активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ); вміст фібриногену (Фі); продукти деградації фібрину (ПДФ); етаноловий тест; кількість тромбоцитів (nx109/л або в %) у периферичному чи венному судинному руслі [1;2;3]. Недоліком способу є дуже низька інформативність вказаних коагулологічних тестів для достовірної діагностики легких та латентних форм КіТ [4]. Найбільш близьким є спосіб нозологічної діагностики КіТ, до якого лікарі акушери-гінекологи звертаються вкрай рідко, здебільшого за клінічними показаннями наявності життєвонебезпечних великих маткових кровотеч. До того, цей спосіб лабораторних коагулологічних досліджень є високоспеціалізований і на цей час виконується в поодиноких спеціалізованих гемостазіологічних лабораторіях. Спосіб передбачає абсолютне визначення активності факторів системи гемостазу (у % відношенні) : ФІІ, ФV; ФVII; ФVIII; ФІХ; ФХ; ФХІ; ФХIII; ФВ (фактор Вілебранда); тромбоцитарної ланки гемостазу (вміст тромбоцитів пх109/л; морфологія тромбоцитів з тромбоцитограмою (стан грануляції гіаломеру; співвідношення макро-, мезо- та мікроформ платівок); подовження часу кровотечі; стан адгезивності тромбоцитів та індукована агрегація тромбоцитів з адреналіном, АДФ, арахідоновою кислотою, колагеном, ристоцетином [4; 5] . Недолік описаного способу полягає у невизначеності критеріїв оцінки змін в коагулологічних показниках при легких та латентних формах КіТ з наявністю рецидивуючих менометрорагій [6; 7; 8]. В основу корисної моделі поставлено задачу проведення своєчасного патогенетичного лікування менометрорагій в підлітковому віці і попередження акушерських кровотеч у породіль. Це досягається проведенням нозологічної діагностики коагулологічних порушень та тромбоцитарної ланки гемостазу у дівчатпідлітків саме на 4-у або 5-у чи 6-у добу менструації. Коагуляційну та тромбоцитарну ланки гемостаза вивчали шляхом проведення наступних тестів: коагуляційна ланка гемостазу - вміст фібриногену (Фі - нормативні показники - 1,5-4,0г/л); протромбіновий час (ПЧ - нормативні показники -18-20с); активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ -нормативні показники 28-36с); активність плазмових факторів згортання крові - Ф-ІІ (нормативні показники - 70-120%), Ф-V (нормативні показники -50-150%), Ф-Vll (нормативні показники - 70-120%), Ф-Vlll (нормативні показники - 50-150%), Ф-ІХ (нормативні показники - 50-150%), Ф-Х (нормативні показники - 50-150%), Ф-ХІ (нормативні показники - 50-150%), Ф-ХІІ (нормативні показники - 50-150%), Ф-ХІІІ (нормативні показники - 90-110%); окремі фактори визначались по необхідності; тромбоцитарна ланка гемостазу - кількість тромбоцитів (нормативи -150,0 - 400,0х109/л); тривалість кровотечі (ЧК - нормативи - 2-4хв.); адгезивність тромбоцитів (АДт - нормативи - 40-60%); агрегація тромбоцитів до ристоміцину (АР - нормативи - 35-55%), до адреналіну (АА - нормативи -40-60%), до АДФ (ААДФ - нормативи - 40-60%), до колагену (АК -нормативи - 35-55%), до арахідонові кислоти (АарК - нормативи - 35-55%). Спосіб, що пропонується, відпрацьований на групі хворих із спадковими та набутими легкими і латентними формами КіТ, які в клінічних проявах геморагічного діатезу мали переважно менометрорагії, що часто повторювалися і не мали стабільного гемостазіологічного ефекту на гормональній (нонавлон, прималют-нор) та стандартній гемостатичній терапії (10% розчин кальція хлориду, є-амінокапронова кислота, етамзілат, рутин) з використанням скорочуючих матку препаратів (окситоцин). Контрольною групою була група здорових донорів (Табл.1). Виходячи з результатів обстеження, що наведені у таблиці, найбільш інформаційними стосовно відхилень показників функціонального стану тромбоцитів від нормативних показали результати діагностичних тестів протягом 4-ї, 5-ї та 6-ї доби циклу місячних (71% всіх обстежених). При проведенні нозологічної діагностики легких та латентних форм дизагрегаційних тромбоцитопатій (ДТ). шляхом дослідження функції тромбоцитів одержані статистично достовірні розбіжності в, порівнянні з контролем та з важкими/середньоважкими формами ДТ (Табл.2). Таблиця 1 Вірогідність підтвердження легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій в залежності від терміну проведення лабораторних тестів при менометрорагіях. Легкі та латентні форми коагулопатій і тромбоцитопатій п=21 Термін проведення лабораторних тестів 1-4 доба 4-6 доба11-15доба місячних місячних місячних Показники функціонального стану тромбоцитів нижчі за норму Показники функціонального стану тромбоцитів на нижній межі норми п=7 (33,3%) п=15 (71,1%) п=5 (23,8%) п=14 (66,7%) п=6 (28,9%) п=16 (76,2%) Таблиця 2 Показники функціональної активності тромбоцитів при різних формах дизагрегаційних тромбоцитопатій (легкі, тяжкі, контроль) Нозоформи ДТ легкі (п=47) ДТ тяжкі (п=10) Контроль (п=20) АА (%) 22,6±0,46 р1