Спосіб відновлення кишкової безперервності

Спосіб відноситься до медицини, а саме до абдомінальної хірургії і може бути використаний при хірургічному відновленні кишкової безперервності у хворих з двостволовими ілео-, коло- чи ілеоколостомами. Відомий спосіб позаочеревинного відновлення кишкової безперервності, основними етапами якого є: 1) ушивання стоми; 2) виділення стоми з навколишніх тканин до очеревини; 3) відсікання слизисто-шкірного краю стоми (краєва резекція стінки кишки); 4) ушивання отвору кишки дворядними швами; 5) ушивання черевної стінки [1]. Недоліком цього способу є велика кількість ускладнень у вигляді нагноєння рани і неспроможності швів анастомозу із-за поганої адаптація країв стінки кишки і інфікування рани в післяопераційному періоді. Цей спосіб не завжди може бути застосовний у хворих з вираженою, неподатливою шпорою; звуження відвідного коліна кишкової петлі, велика парастомічна грижа є протипоказанням до позаочеревинного закриття стоми. Відомий ще внутрішньочеревний спосіб відновлення кишкової безперервності, який є більш радикальним і узятий нами як прототип [1]. Основними етапами його є: 1) ушивання стоми; 2) виділення стоми з навколишніх тканин передньої черевної стінки до очеревини; 3) розтин черевної порожнини і виділення органів із зрощень; 4) краєва або циркулярна резекція кишки, що несе стому; 5) накладення анастомозу; 6) ушивання черевної стінки. Недоліком цього способу є велика трудомісткість і тривалість операції, підвищений ризик бактеріальної контамінації черевної порожнини, неможливість ревізії черевної порожнини. У основу корисної моделі поставлена задача розробки способу відновлення кишкової безперервності, який забезпечує можливість менш травматичного відновлення кишкової безперервності у хворих з двостволовими стомами, можливість без лапаротомії лапароскопічно одночасно провести ревізію органів черевної порожнини та висцероліз, або, у випадку метастазування, відмовитися від відновлювальної операції, зменшення бактеріальної контамінації черевної порожнини, больового синдрому після операції та загальних строків медіко-соціальної реабілітації. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі відновлення кишкової безперервності, який включає мобілізацію привідної та відвідної стомованної кишок, формування анастомозу, згідно з корисною моделлю, вісцероліз виконують лапароскопічно, анастомоз накладають за допомогою апарату ENDO-GIA-60, а анастомозовані між собою кукси кишок відсікають від черевної стінки апаратом ENDO-GIA-60 інтраочеревинно. Спосіб пояснюється фігурами: Фіг.1 Розміщення троакарів Фіг.2 Створення анастомозу апаратом ENDO-GIA-60 Фіг.3 Відсікання анастомозованих кишок від черевної стінки апаратом ENDO-GIA-60 Фіг.4 Кінцевий вид після операції Здійснюється спосіб таким чином: у підпупковій ділянці відкритим способом встановлюють 11мм троакар (1) через який вводять лапароскоп. Потім додатково встановлюють троакари діаметром 5мм (2) та 12мм (3) у формі трикутника таким чином, щоб стома (4) була розташована у центрі трикутника, а точки введення троакарів були його вершинами (Фіг. 1). У 5мм і 12мм троакари вводять допоміжні інструменти та виконують ревізію черевної порожнини, якщо необхідно вісцероліз. Потім виконують мобілізацію привідної (5) та відвідної (6) стомованних кишок. Зі сторони черевної стінки вводять на необхідну довжину (для створення адекватного діаметру анастомоза) бранші апарату ENDO-GIA-60 (7) у привідну та відвідну стомовану кишу та зшивають обидві кишки між собою, створюючи (вказано стрілкою) анастомоз (Фіг.2). Зі сторони черевної порожнини відеолапароскопічно контролюють процес. Потім у 12мм троакар (1) вводять апарат ENDO-GIA-60 (7) та розміщують його бранші вище місця створенного анастомозу на необхідному рівні навколо привідної та відвідної кишок та відсікають, одночасно зшиваючи між собою, анастомозовані кишки від черевної стінки (Фіг.3). Потім висікають зі сторони черевної стінки стомовані кишки та зашивають рану (Фіг.4). Переваги способу, що заявляється: можливість одночасного проведення ревізії органів черевної порожнини та висцеролізу лапароскопічно, зменшення травматизму операції та явищ анастомозиту, контрольоване накладання анастомозу достатнього діаметру з використанням однорядного шва, зменшення бактеріальної контамінації черевної порожнини, мінімальні больовий синдром після операції та загальні строки медікосоціальної реабілітації. Джерела інформації: 1. Федоров В.Д., Дульцев Ю.В. Проктология. - М.: Медицина, 1984, с.358-362.