Спосіб оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до дитячих хвороб і може бути використана для оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом. Атопічний дерматит (АД) є найчастішою патологією серед неінфекційних захворювань у дітей молодшого віку. У теперішній час продовжує відмічатися збільшення частоти захворюваності на АД, зберігається тенденція до погіршення перебігу захворювання [Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. - К.: Книга плюс, 2004. - 368с.]. Нормальна мікрофлора кишечнику - біфідо- та лактобактерії - допомагають дозріванню імунної системи дитини та переходу від високої функції Т-хелперів 2 типу, що характерна для новонароджених, до переважній функції Т-хелперів 1 типу, в результаті чого відбувається формування харчової толерантності. При розвитку дисбіозу цієї девіації у функціонуванні Th1/Th2 не відбувається та у дитини з'являється великий ризик розвитку алергії [Дранник Г.Н. Клиническая аллергология и иммунология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов. Врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3-е изд., доп. - К.: ООО "Полиграф плюс", 2006. - 482с.: ил. Spieckermann GM, Walker WA. Oral tolerance and its role in clinical disease // J Pediatr Gastroenterol Nutr. - 2001. - Vol.32. - P.237-255.]. Порушення мікробіоценозу кишечнику викликають розлади порожнинного та пристінкового травлення, порушують бар'єрну функцію ентероцитів, гідроліз, ліполіз та протеоліз травних інгредієнтів, спричиняють деструкцію слизового бар'єру кишечнику, що, в свою чергу, призводить до всмоктування макромолекул зі збереженими антигенними властивостями, змін показників імунного статусу та створює умови для реалізації спадкової схильності до атопії або підтримання та погіршення перебігу вже існуючого алергійного запалення шкіри [Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. - К.: Книга плюс, 2004. - 368с. NowakWegrzyn A. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life // Pediatrics. - 2002. - №2. Vol.110. - P.431]. Відомо, що склад мікробіоценозу кишечнику носить досить постійний характер, тому через деякий час після проведеної корекції порушення мікробіоценозу кишечнику з'являються знову. У зв'язку з вищевикладеним, корекція порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з АД повинна бути ефективною та своєчасною, а оцінка ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику є актуальною задачею у педіатрів та дитячих алергологів. На сьогоднішній день основою оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику є бактеріологічна діагностика - аналіз калу на дисбактеріоз. До складу цього аналізу входять багато досліджень посіви на умовно патогенну та патогенну кишкову флору, біфідобактерії, латобацили, кишкову паличку з нормальними ферментативними властивостями, кишкову паличку зі слабко вираженими ферментативними властивостями, лектозонегативну кишкову паличку, гемолізуючу кишкову паличку, стафілококи, гемолізуючі стафілококи, мікроби роду Протея, гриби роду Кандида, підрахунок загальної кількості кишкової палички та кокових форм у загальній сумі мікробів [Три складника захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей: рефлекс - Helicobacter pylori-дисбактеріоз / Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Томків Я.М., Гудзан Н.Ф., Іванців В.А. Львів, 2001. - 64с.]. Даний спосіб оцінки ефективності корекції мікробіоценозу кишечнику у дітей є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутий, тому його обрано в якості прототипу. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу способів оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з атопічним дерматитом шляхом оцінки вмісту глікозаміногліканів (ГАГ) та вільної фукози (ВФ) у копрофільтратах. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з АД, що включає аналіз калу на дисбактеріоз, згідно з корисною моделлю, визначають рівень ГАГ та ВФ у копрофільтратах до корекції та після корекції порушень мікробіоценозу кишечнику і якщо після проведеної корекції рівень ГАГ та ВФ у копрофільтратах нижчий не менше чим у 1,5 рази за попередній, то діагностують ерадикацію умовнопатогенної мікрофлори кишечнику та ефективну корекцію виявлених порушень. Технічний ефект корисної моделі, а саме можливість точної оцінки ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей молодшого віку з АД, обумовлено тим, що віруси, бактерії, токсини викликають патогенний ефект шляхом присипання їх на рецептори колоноцитів, які вкриті ланцюжками глюкопротеїдів. У зв'язку з цим, на стан слизового бартеру кишечнику непрямо може вказувати концентрація в ньому вуглеводних компонентів глікопротеїнів, в першу чергу тих, що знаходяться у водорозчинним слизі [Ивашкин В.Т., Минасян Г.А., Уголев A.M. Теория функциональных блоков и проблемы клинической медицины. - Л. Наука, 1990. - 303с.]. При наявності такого зв'язку очікують певних змін в метаболізмі сполучної тканини кишечнику при дії вірулентних збудників [Муквіч О.М., Отт В.Д. Вплив суміші "Nutrilon" з пребіотиками на імунологічні та цитопротективні процеси у дітей з порушеннями мікрофлори кишечнику // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - №3/4(24). - С.152-158]. Статистично достовірну динаміку зміни вмісту ГАГ та ВФ у копрофільтратах було визначено експериментальним шляхом. Було проаналізовано стан мікробіоценозу кишечнику за допомогою аналізу калу на дисбактеріоз, вміст ГАГ та ВФ у копрофільтратах 34 дітей віком від одного місяця до 3 років з АД, в усіх обстежених діагностовано порушення мікробіоценозу кишечнику, які проявлялися присутністю умовнопатогенної мікрофлори. Верифікація ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у складі етіопатогенетичного лікування АД здійснювалася шляхом розділення дітей на ідентичні за чисельністю пацієнтів (по 17 дітей в кожній групі), їх віком та характером порушень мікробіоценозу кишечнику на основну групу та групу порівняння. В основній групі корекція порушень мікробіоценозу кишечнику проводилася за допомогою призначення специфічних бактеріофагів 7-10 днів, потім - пре- та пробіотиків 3-4 тижня в залежності від вираженості порушень, в групі порівняння пацієнти отримували пре- та пробіотики 3-4 тижня в залежності від вираженості порушень. У пацієнтів основної групи за результатами бактеріологічного дослідження відмічалася ерадикація умовнопатогенної мікрофлори, що супроводжувалося нормалізацією випорожнень, зникненням здуття живота, покращенням самопочуття дітей, більш швидким регресом шкірних симптомів. В групи порівняння тільки у однієї третини пацієнтів відмічена ерадикація умовнопатогенної мікрофлори, ще у третини відмічалося зниження кількості умовнопатогенної мікрофлори, у інших пацієнтів корекція порушень не була ефективною, це супроводжувалося збереженням закрепів або рідкого стула, здуттям живота, неспокоєм дітей, збереженням висипу на шкірі. Усі результати піддані математичній обробці та порівняні між обома групами хворих. У дітей основної групи вміст ГАГ в копрофільтратах до корекції в середньому склав 33,6Ммоль/л, ВФ - 2,4Ммоль/л, після корекції - ГАГ 22,6Ммоль/л, ВФ - 1,6Ммоль/л, різниця результатів до та після корекції вірогідна, результати після корекції вірогідно відрізняються від результатів групи порівняння. У дітей групи порівняння вміст ГАГ в копрофільтратах до корекції в середньому склав 34,8Ммоль/л, ВФ - 2,1Ммоль/л, після корекції - ГАГ 32,6Ммоль/л, ВФ - 2,3Ммоль/л, різниця результатів до та після корекції не вірогідна. Таким чином, у дітей основної групи, де спостерігалась ефективна корекція порушень мікробіоценозу кишечнику та ерадикація умовнопатогенної мікрофлори після проведеної корекції відмічено вірогідне зменшення вмісту у копрофільтратах ГАГ в 1,5 рази, ВФ в 1,5 рази. Таким чином, з усіх проаналізованих біохімічних показників копрофільтратів дітей молодшого віку з АД та порушеннями мікробіоценозу кишечнику, найбільш інформативними для проведення діагностики ефективності корекції порушень мікробіоценозу кишечнику є дослідження динаміки зміни вмісту ГАГ та ВФ у копрофільтратах. При цьому статистично вірогідними значенням для визначення ефективності ерадикації умовнопатогенної мікрофлори для ГАГ та ВФ є зниження їх концентрації в 1,5 рази та більше. Спосіб виконують наступним чином: дитині молодшого віку з АД та встановленими порушеннями мікробіоценозу кишечнику додатково визначають вміст ГАГ та ВФ у копрофільтратах до та після корекції порушень мікробіоценозу кишечнику, і якщо після проведеної корекції рівень ГАГ та ВФ у копрофільтратах нижчий не менше чим у 1,5 рази за попередній, то діагностують ерадикацію умовнопатогенної мікрофлори кишечнику та ефективну корекцію виявлених порушень. Ефективність способу, що заявляється, ілюструють наступні приклади: Приклад 1 Хлопчик К., 5міс. Консультований на 3 тиждень після початку захворювання. Батьки скаржиться на наявність у дитини висипки на щоках, підборідді, за вухами, шиї, верхніх та нижніх кінцівках, передній поверхні тулуба, гіперемію, сухість шкіри, періодичні закріпи. Дитина від першої вагітності, що перебігала на фоні загрози переривання у першій половині, фізіологічних пологів, вага тіла при народженні 3400г. З першого місяця життя знаходиться на штучному вигодовуванні адаптованими молочними сумішами. Раніше дитина не хворіла. Мати та бабуся дитини страждає на АД з раннього дитинства. Дитина занепокоєна, "треться" об одяг. Шкіра гіперемована, суха, дрібно-папульозної висип на щоках, підборідді, за вухами, шиї, верхніх та нижніх кінцівках, що підсилюється в області колінних, ліктьових, гомілковостопних та променевозап'ясткових суглобів, передній поверхні тулуба, дрібно пластинчасте лускотіння на кінцівках. Слизова оболонка порожнини рота волога, рожева. З боку дихальної та серцево-судинної системи патологічних змін не виявлено. Живіт дещо здутий. Печінка та селезінка не збільшені. Випорожнення зі слів матері 1 раз на добу, часто тільки після клізми, інколи з домішками слизу та зелені. Діагноз: атопічний дерматит, еритемато - сквамозна форма, період загострення. Результати додаткових досліджень: Аналіз калу на дисбактеріоз: біфідобактерії - 106, лактобактерії - 105, золотистий стафілококк - 6,4×106, клебсієла пневмонії - 5,6×105. Вміст у копрофільтратах ГАГ - 43,9Ммоль/л, ВФ - 2,8Ммоль/л. Лікування: гіпоалергенна суміш з пребіотичними добавками постійно, супрастин 10 днів, потім цетиризин 3 тижня, місцево крем "Адвантан" 7-10 днів, місцево пом'якшувальні засоби у якості базового догляду, біфідобактерин та лактобактерин 4 тижня. На фоні терапії відмічено наступну динаміку: стан хлопчика покращився, висипка зменшилася на 7 добу після початку лікування, свербіння зникло на 5-6 добу після початку лікування, шкіра значно пом'якшилася на 6 добу, але після відміни топічних глюкокортикостероїдів відмічалася поява висипки на щоках та верхніх кінцівках у невеликій кількості, яка повністю не проходила, акти дефекації стали частішими до 2-3 на добу, але періодично відмічається неспокій дитини під час дефекації. При дослідженні калу на дисбактеріоз через 1міс після початку лікування отримані наступні результати: біфідобактерії - 108, лактобактерії - 106, золотистий стафілококк - 5,6×106, клебсієла пневмонії - 6,2×105. Вміст у копрофільтратах ГАГ - 41,8Ммоль/л, ВФ - 2,1Ммоль/л. Після проведеної терапії рецидив захворювання трапився через 1,5 місяця. Приклад 2 Дівчинка Я., 6міс. Консультована на 2 місяць після початку захворювання. Батьки скаржиться на наявність в дитини висипки на лобі, щоках, підборідді, шиї, верхніх та нижніх кінцівках, передній поверхні тулуба, спині, гіперемію, сухість шкіри, закріпи на протязі останніх 2 тижнів. Дитина від другої вагітності, що перебігала на фоні загрози переривання у першій та другій половині, фізіологічних пологів, вага тіла при народженні 3200г. З 2 тижня життя знаходиться на штучному вигодовуванні адаптованими молочними сумішами. У 4 міс було діагностовано атопічний дерматит, отримувала гіпоалергенну суміш, антигістамінні та місцеві кортикостероїди, відмічена ремісія АД, але при спробі ввести прикорм відбулося теперішнє загострення захворювання. Інших захворювань у дитини не було. Мати дитини страждає на бронхіальну астму, у дитинстві - АД. Дитина занепокоєна, намагається чесати щоки. Шкіра гіперемована, суха, дрібно-папульозний висип на лобі, щоках, підборідді, шиї, на верхніх та нижніх кінцівках, що підсилюється в області колінних ліктьових, гомілковостопних та променевозап'ясткових суглобів, передній поверхні тулуба, спині, дрібно пластинчасте лускотіння на кінцівках. Слизова оболонка порожнини роти волога, рожева. Периферійні лімфовузли не пальпуються. З боку дихальної та серцево-судинної системи патологічних змін не виявлено. Живіт дещо здутий. Печінка та селезінка не збільшені. Випорожнення зі слів матері рідкі, 1 раз на 1-2 доби, періодично з домішками слизу та зелені. Діагноз: атопічний дерматит, еритемато - сквамозна форма, період загострення. Результати додаткових досліджень: Аналіз калу на дисбактеріоз: біфідобактерії - 106, лактобактерії - 106, золотистий стафілококк - 5,4×107, клебсієла пневмонії - 4,6×105. Вміст у копрофільтратах ГАГ - 30,96Ммоль/л, ВФ - 2,8Ммоль/л. Лікування: гіпоалергенна суміш з пребіотичними добавками постійно, супрастин 10 днів, потім цетиризин 3 тижня, місцево крем "Адвантан" 7-10 днів, місцево пом'якшувальні засоби у якості базового догляду, полівалентний піобактеріофаг у вікових дозуваннях внутрішньо та у вигляді мікроклізм 7 днів, потім біфідобактерин та лактобактерин 3 тижня. Використання корисної моделі дало наступні результати: шкірні ураження ліквідувалися на 6 день лікування, збільшення частоти випорожнень до 3-4 разів на добу відбулася на 12 день лікування, свербіння зникло на 4-5 добу після початку лікування, шкіра значно пом'якшала на 6 добу, після відміни топічних глюкокортикостероїдів поява висипки не відбувалося, акти дефекації стали частішими до 5-7 на добу, закрепів не відмічалося. При дослідженні калу на дисбактеріоз через 1 тиждень після закінчення лікування отримані наступні результати: біфідобактерії - 1010, лактобактерії - 107, золотистий стафілококк - відсутній, клебсієла пневмонії - відсутні. Вміст у копрофільтратах ГАГ - 13,1Ммоль/л, ВФ -1,12Ммоль/л. На консультації через 6міс у алерголога відмічалася стійка ремісія АД, за минулий час рецидивів не було.