Спосіб корекції мікробіоценозу кишечнику у хворих на гострий вірусний гепатит а

1. Спосіб корекції мікробіоценозу кишечнику у хворих на гострий вірусний гепатит А, що включає призначення препарату для відновлення мікрофлори, який відрізняється тим, що як останній призначають препарат рослинного походження альтан. 2. Спосіб за п.1, який відрізняє ться тим, що альтан призначають внутрішньо у дозі по 0,01г тричі на добу за 15-20 хвилин до прийому їжі протягом 1-2 місяців у залежності від тяжкості захворювання. (19) (21) 20040706316 (22) 29.07.2004 (24) 15.01.2007 (46) 15.01.2007, Бюл. №1, 2007р. (72) Дикий Ігор Леонідович, Козько Володимир Миколайович, Великоданов Генадій Львович, Бондаренко Андрій Володимирович (73) НАЦІОН АЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) UA A 63671 15.01.2004 UA A 51894 15.12.2002 UA A 24760 23.06.1997 3 77740 Незважаючи на те, що in vitro були визначені антимікробні метаболіти пробіотиків, залишається не з'ясованим, чи мають вони яку-небудь дію in vi vo. В даний час не відомий жодний мікроорганізм або комбінація мікроорганізмів, включених до складу пробіотичного препарату, що мали б таку ж широку специфічність та багатофункціональність, що і звичайна нормальна мікрофлора, і могли б перешкоджати колонізації патогенів [3]. У деяких препаратах, вигото влених на основі лактобацил, міститься лактоза, і тому їхнє введення може призвести до ще більшого порушення абсорбції. Крім того, препарати на основі лактобацил і біфідобактерій протипоказані при інтолерантності лактози, тому що можуть викликати надмірний ріст грампозитивних бактерій, що призведе до збільшення метаболічного D-лактат-ацидозу в результаті вуглеводного обміну бактерій [4]. Можливий перенос плазмід резистентності від бактерій пробіотиків до патогенної й умовно патогенної флори. Було продемонстровано перенос плазмід з Lactobacillus reuteri на Streptococcus faecium, а також з S.faecium на S.faecalis [3]. Збільшення кількості резистентних до ванкоміцину ентерококів може бути викликане пероральним використанням бактеріальних препаратів. Відомі випадки виникнення епідемій, викликаних мультирезистентними S.faecium, що має здатність передавати стійкість до ванкоміцину іншим грампозитивним мультирезистентними бактеріями [5]. Доведено передачу плазмід резистентності до тетрацикліну від Bacillus cereus до Bacillus subtilis, а також перенос резистентності між Clostridium difficile і В.subtilis в обох напрямках, при цьому плазмідна ДНК виявлена не була [6]. Відзначалися поодинокі випадки виникнення ендокардиту, менінгіту, пневмонії і сепсису при введенні лактобацил [7, 8]. Описані випадки виникнення бактеріемії в результаті введення В.subtilis у звичайних дозуваннях [9]. Найбільш близьким за результатом, що досягається, до заявленого є спосіб відновлення мікрофлори кишечника у хворих на вірусні гепатити, згідно з яким рекомендується прийом полікомпонентного капсульного пробіотика біфіформ, який містить у своєму складі Bifldobacterium longum та Enterococcus faecium для корекції порушень мікробіоценозу у кишечнику [10]. Зазначений спосіб вибраний в якості прототипу. До недоліків відомого способу можна віднести всі наведені вище твердження щодо низької ефективності, а у деяких випадках і шкідливості, пробіотиків, зокрема бактерійних препаратів з вмістом біфідобактерій. Одним із важливих моментів у терапії хворих на гострий вірусний ГА муси ть бути проведення заходів щодо захисту слизової оболонки кишечника від розвитку умовно-патогенних мікроорганізмів і ефективне відновлення мікробіоценозу. Загальний вплив на мікрофлору з метою створення несприятливих умов для умовно патогенних та патогенних мікроорганізмів і сприятливих для домінування нормофлори є більш науково виправданим. 4 В основу винаходу поставлено задачу створення способу корекції мікробіоценозу кишечника у хворих на гострий вірусний гепатит А, в якому, шляхом використання препарату рослинного походження альтан у терапевтично ефективних дозах, досягається відновлення мікрофлори за рахунок пригнічення росту патогенних мікроорганізмів і створення умов для розвитку корисної мікрофлори, причому зазначений препарат практично нетоксичний при тривалому вживанні, не має побічної дії, стабільний при зберіганні в умовах кімнатної температури. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі корекції мікробіоценозу кишечника у хворих на гострий вірусний гепатит А, що включає призначення препарату для відновлення мікрофлори, винаходом передбачено використання у якості останнього препарату рослинного походження альтан. Згідно з винаходом альтан призначають внутрішньо у дозі по 0,01г тричі на добу за 15-20хв. до прийому їжі протягом 1-2 місяців у залежності від тяжкості захворювання. Альтан - новий вітчизняний препарат рослинного походження, який містить комплекс біологічно активних речовин, отриманих із шишок вільхи клейкої та вільхи сірої [11]. Відомо, що альтан має антиоксидантні, мембраностабілізуючі, протизапальні, репаративні властивості і призначений для використання у якості противиразкового препарату. Авторами вперше виявлено, що при вживанні альтану спостерігається нормалізація лакто- та біфідофлори кишечнику. Імовірно це досягається за рахунок того, що альтан має антагоністичну дію по відношенню до патогенних та умовно патогенних бактерій, що приводить до підвищення колонізаційної переваги лакто- та біфідофлори в біоценозі кишечнику. Встановлений авторами факт, що альтан стимулює відновлення мікробіоценозу кишечнику, зокрема у хворих на гострий вір усний гепатит А, не є очевидним і не відомий з джерел інформації. Експериментальним шляхом було встановлено оптимальну терапевтично ефективну дозу альтану на один прийом, періодичність та тривалість прийому препарату. Спосіб корекції мікробіоценозу кишечнику у хворих на гострий вірусний гепатит А, що заявляється, призначений для використання у лікуванні гострого вірусного гепатиту А на фоні базисної терапії, яка звичайно включає дієту, замісну терапію (полівітамінні комплекси, рибоксин), напівліжковий режим хворого, проведення детоксикації при наявності вираженого інтоксикаційного синдрому. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 При розробці та обґрунтуванні способу, який пропонується, було обстежено 30 хворих на жовтяничну форму ГА віком від 17 до 45 років. Діагноз ГА був поставлений на підставі клінікоепідеміологічних даних, результатів біохімічного та серологічного обстеження у випадку виявлення імуноглобуліну Μ (Ig M) до вірусу ГА. Для виключення мікст-гепатитів паралельно проводили тес 5 77740 тування сироватки крові на наявність маркерів гепатитів В та С. Довільним чином хворі були поділені на дві групи. Лікування першої групи проводили на фоні базисної терапії з використанням запропонованого способу, а др уга (контрольна група) одержувала лише базисну терапію, яка включала дієту (стіл № 5), режим (напівліжковий), проведення детоксикації при наявності вираженого інтоксикаційного синдрому та проведення замісної терапії (полівітамінні комплекси, рибоксин). По часу госпіталізації, тяжкості хвороби, віковому, статевому складу обидві групи були рівноцінні. Популяційний рівень мікрофлори в порожнині тов 6 стої кишки хворих вивчався бактеріологічним методом. Обстеження проводилось двічі: при надходженні до стаціонару та через 10 днів після початку проведення терапії. Популяційний рівень мікрофлори виражали в десяткових логарифмах колонієутворюючих одиниць в 1г випорожнень (lg[КУО/г]). Кількісні та якісні порушення стану мікрофлори кишечнику при бактеріологічному дослідженні фекалій до початку терапії не мали різниці в обох гр упах, та спостерігались в усіх хворих. Показники бактеріологічного стану ,біоценозу кишечника через 10 днів після початку лікування наведені у таблиці. Таблиця Бактеріологічний стан біоценозу кишечнику хворих через 10 днів після лікування Показники бактеріологічного дослідження Дослідна група (базисна Контрольна група (ба- Достовірність, мікрофлори товстої кишки, lg[КУО/г] терапія + альтан) n=15 зисна терапія) n=15 P Bifidobacterium spp.