Спосіб визначення групи крові системи аво (isbt 001) при низькій концентрації та/або слабкому авідитеті ізогемаглютинінів a, b

Спосіб визначення групи крові системи АВО (ISBT 001) при низькій концентрації та/або слабкому авідитеті ізогемаглютинінів a, b шляхом з'єднання досліджуваної сироватки крові із стандартними еритроцитами груп А(ІІ) та В(III), який відрізняється тим, що стандартні еритроцити розводять 0,9% розчином хлориду натрію від 1:2 до 1:512 та проводять облік неозброєним оком з наступною мікроскопією. (19) (21) u200800583 (22) 17.01.2008 (46) 10.06.2008, Бюл.№ 11, 2008 р. (72) ДИЗИК ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА, UA, ПАВЛЮК РАЇСА ПАНТЕЛЕЙМОНІВНА, UA, ТИМОШЕНКО УЛЯНА ВАСИЛІВНА, UA, МИРОНЕНКО ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА, UA, ЛАВРОВСЬКА ЛЮБОВ НИКОДИМІВНА, UA (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ТРАНСФУЗІОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ", UA 3 32968 необхідно встановити наявність і специфічність ізогемаглютинінів. Завданням способу, що пропонується, є уточнення групової ідентифікації пацієнтів в складних випадках, пов'язаних з низькою концентрацією та/або слабким авідитетом ізогемаглютинінів a і b, які неможливо виявити загальноприйнятим способом. Це досягається постановкою реакції аглютинації досліджуваної сироватки крові із стандартними тест-еритроцитами групи А та групи В в розведенні 0,9% розчином натрію хлориду від 1:2 до 1:512. Хід дослідження. Беруть 4 штативи. В штативи №1 та №2 поміщають по 10 скляних пробірок, куди вводять по 0,2 мл досліджуваної цільної сироватки. В штатив №3 поміщають 10 скляних пробірок для титрування тест-еритроцитів групи А. В пробірку №1 штативу №3 вводять по 0,2 мл еритроцитів групи А, в пробірки від №2 до №10 вводять по 0,2мл 0,9% розчину натрію хлориду, після чого послідовно переносять з пробірки №1 до пробірки №2 і т.д. по 0,2мл зависі еритроцитів, попередньо перемішуючи суспензію. Так утворюється розведення еритроцитів від 1:2 в пробірці №2 до 1:512 в пробірці №10. В штатив №4 поміщають 10 скляних пробірок для титрування тест-еритроцитів групи В. Розведення еритроцитів групи В починають аналогічно порядку розведення еритроцитів групи А, де в пробірку №1 вводять 0,2мл еритроцитів групи В і далі їх розводять до титру 1:512 в пробірці №10. Після розведення еритроцитарної зависі починають проводити реакцію аглютинації цільної сироватки крові досліджуваної особи з еритроцитарною суспензією групи А і групи В з різною концентрацією еритроцитів. Для цього в кожну пробірку штативу №1 вводять по 0,2мл еритроцитів групи А у відповідному порядку, тобто з пробірки №1 штативу №3 в пробірку №1 штативу №1 в пробірку №2 штативу №1 з пробірки №2 штативу №3 і т.д. до 10 пробірки. В кожну пробірку штативу №2 вводять по 0,2мл еритроцитів В із пробірок штативу №4 відповідно до їх нумерації. В результаті вищенаведеного порядку титрування і поєднання тест-еритроцитів групи А та групи В утворюються реагуючі суміші антитіл (в цільній сироватці) та антигенів (в послідовному двократному розведенні). Облік реакцій здійснюється візуально з обов'язковою наступною мікроскопією. Контроль 1 реакції ставиться із цільною сироваткою та титрованими еритроцитами досліджуваної особи. Контроль повинен бути негативним, оскільки власні ізогемаглютиніни спрямовані до антигенів, відсутніх у даної особи. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 Контроль 2 виконується із цільною сироваткою досліджуваної особи та титрованими стандартними тест-еритроцитами групи 0(I). Контроль повинен бути негативним. Контроль 3 виконується з цільною сироваткою досліджуваної особи та з титрованими тестеритроцитами групи AB(IV). Контроль може бути позитивним (якщо досліджувана особа в прямому методі відноситься до 0(І), А(II), В(III)) або негативним при AB(IV) групі крові досліджуваної особи. Приклад використання способу. Пацієнт К-н, 33 роки. В період підготовки до оперативного втручання (холецистектомія ?) звернувся для встановлення групи крові системи АВО. Попередні неодноразові визначення не співпадали і встановлювалась кілька разів група O(I) або А(ІІ). Нами встановлено: 1. При визначенні групи крові моноклональними антитілами на площині відсутні антигени А та В, тобто при прямому способі належить до групи O(I). 2. При зворотному способі анти-А та анти-В антитіла не виявляються навіть під мікроскопом. Запропонованим способом встановлено наявність аглютинації тест-еритроцитів групи А в зоні розведення 1:16 - 1:64, наявність аглютинації тестеритроцитів В в зоні розведення 1:8 - 1:128, що дозволило встановити наявність в досліджуваній сироватці ізогемаглютинінів a, b та встановити групу крові 0ab(І). Таким чином, у даної особи прямим способом встановлено групу крові 0(l), а при використанні зворотного способу спостерігалась аглютинація сироватки із розведенням стандартними тестеритроцитами А(1:16 - 1:64) та еритроцитами В 1:8 - 1:128), що свідчить про наявність ізогемаглютинінів a (альфа) та b (бета), які присутні в сироватці осіб з групою крові 0ab (І). Таким чином, використання запропонованого нами способу дало змогу точно ідентифікувати групову належність пацієнта з огляду на неможливість виявлення групових ізогемаглютинінів звичайним способом. Даний метод можна рекомендувати для впровадження в лікувальнопрофілактичних закладах. Джерела інформації: 1. Визначення груп крові за системами АВО, Резус та імунних антитіл. (Інструкція МОЗУ №164 від 05.07.1999p.). 2. Анализ ошибок при проведении иммуногематологмческих исследований//Вестник службы крови России, 2007.№2.-С.3-5.(Авторы: Н.В.Минееева, Н.Н.Бодряева, О.А.Заварзина, В.Е.Солдатенков и др.). 3. Изоиммунология и вопросы клиники и лечения гемотрансфузионных осложнений. Сборник инструкций и методических указаний. -М.: Медицина, 1979, 268с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601