Спосіб отримання епоксидного композитного покриття з підвищеною зносостійкістю

Спосіб отримання епоксидного композитного покриття з підвищеною зносостійкістю, що полягає у нанесенні на металеву основу адгезійного шару, з подальшою його полімеризацією, після цього 3 33123 4 Введення у поверхневий шар скляної тканини, водному середовищі, а у подальшому просушують що містить волокна діаметром 9-12мкм, забезпеу термостаті скляні волокна у вигляді тканин. У чує підвищення когезійної міцності і зносостійкості подальшому методом пневматичного розпилення захисних покриттів. Також використання вказаного епоксидну композицію наносять на поверхню тканаповнювача забезпечує суттєве зменшення тернини. При подальшій полімеризації композиту це мічного коефіцієнта лінійного розширення, що у зумовлює краще впакування макромолекул матиці свою чергу, підви щує експлуатаційні характерису поверхневих шарах навколо полідисперсного тики захисних покриттів. наповнювача, що значно поліпшує захисні властиОброблення ультразвуком у водному середовості гетерогенних матеріалів порівняно з протовищі волокнистого наповнювача у вигляді тканини типом. Таким чином, у порівнянні з відомими техзабезпечує мікроруйнування поверхні волокон, і, нічними рішеннями заявлений об’єкт та спосіб відповідно, їх активацію до взаємодії з макромолейого формування має суттєві відмінності, а отрикулами епоксидної смоли. Внаслідок цього збільмання позитивного ефекту зумовлено усією сукупшується когезійна міцність і зносостійкість захисністю ознак. ного покриття. Спосіб нанесення епоксикомпозитного покритВведення у поверхневий шар полідисперсного тя з підвищеною зносостійкістю полягає у наступнаповнювача забезпечує формування стійкої до ному. седиментації тиксотропної системи з високими Формування адгезійного шару. показниками фізико-механічних властивостей. Це Дозування компонентів, перемішування комтакож збільшує зносостійкість захисних покриттів. понентів, опромінення ультрафіолетом, після чого Нанесення на сталеву основу (Ст.3) методом вводять отверджувач (ПЕПА). Отриману композипневматичного розпилення адгезійного шару з цію протягом 30-40хв. наносять на попередньо товщиною 0,1-0,3мм, дозволяє суттєво підвищи ти обезжирену поверхню методом пневматичного зносостійкість і адгезійну міцність полімеркомпозирозпилення, після чого затверджують за режимом: тного покриття. Попередня полімеризація даного Т = 313-333К, t = 20-30хв. шару при температурі 313-333К протягом 20-30хв. Формування поверхневого шару. забезпечує високий ступінь зшивання макромолеДозування компонентів, змішування епоксидкул в єдину сітку та зміну їхніх конформацій, що ної смоли і наповнювача. зумовлює підвищення зносостійкості і фізикоПісля перемішування композиції вводять механічних властивостей покриттів. Виконання отверджувач (ПЕПА). Обробляють ультразвуком у адгезійного шару товщиною, яка менша 0,1мм, водному середовищі тканину і просушують її у погіршує протікання дифузійних процесів при потермостаті при температурі Т = 353±5К протягом лімеризації захисного покриття. Виконання адгечасу t = 0,5-0,6год. На поверхню адгезійного шару зійного шару товщиною, яка більша 0,3мм, знижує укладають тканину, після чого протягом 30-40хв. величину адгезійної міцності гетерогенних матерінаносять на поверхню тканини методом пневмаалів. Крім того, полімеризація шару при температичного розпилення сформовану епоксидну комтурі, яка вища оптимальних режимів та триваліспозицію з двокомпонентним полідисперсним напотю, більшою 30хв., зумовлює зменшення внювачем. Після формування тришарового міжшарової взаємодії, що погіршує захисні власповерхневого шару на основі скляної тканини і тивості полімеркомпозитів. Полімеризація шару епоксидної композиції проводять термостатування при температурно-часових режимах, які нижчі від покриття за режимом: Т = 363-383К, t=1,5-2,0год. оптимальних значень, погіршує те хнологічні умови В таблиці наведено приклади конкретного виформування захисних покриттів. конання композиції: технічні рішення згідно з заявПоверхневий шар з товщиною 1,5-2,0мм нанокою, контрольні приклади прототипу, а також їхні сять укладанням скляної тканини на адгезійний порівняльні властивості. шар після його попередньої полімеризації. При цьому попередньо обробляють ультразвуком у Таблиця Спосіб отримання епоксидного композитного покриття з підв ищеною зносостійкістю № Параметри покриття 1 1 2 3 4 Режими формув ання згідно з в инаходом І II III 3 4 5 Контрольні приклади прототип І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX X І II III 2 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Трив алість тв ерд20 25 зо 10 15 25 25 20 зо 20 30 50 60 20 30 40 нення адгезійного шару, хв . Температура тв ерднення адгезійного 313 323 333 293 303 323 323 313 333 313 333 343 353 313 333 343 шару, К Тов щина адгезійного 0,10 0,20 0,30 0,04 0,08 0,20 0,20 0,10 0,30 0,10 0,30 0,40 0,50 0,10 0,30 0,40 шару, мм Опромінення адгезійного шару ультрафі+ + + + + + + + + + 4+ + олетом * 5 33123 6 Продов ження таблиці 1 5 6 7 8 1 2 Тов щина пов ерхнев ого шару, мм Нанесення обробленої ультразвуком скляної тканини, 912мкм (кількість шарів )** Температура термообробки покриття, К Трив алість термообробки покриття, год 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1,5 1,7 2,0 0,5 1,0 1,7 1,7 1,5 2,0 1,5 2,0 2,5 3,5 0,5 1,0 1,5 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 363 373 383 343 353 383 363 363 383 373 373 403 413 1,5 2,0 1,0 2,0 1,7 1,5 2,0 2,3 2,5 1,7 1,2 1.5 1,7 Характеристики покриття Відносна стійкість до спрацюв ання, e (при 0,84 0,78 0,79 0,56 0,73 0,70 0,77 0,79 0,88 0,86 0,74 0,70 0,68 0,36 0,38 0,40 куті атаки гідроабразивної суміші 75°) *+ Опромінення адгезійного шару ультрафіолетом; - Опромінення адгезійного шару ультрафіолетом не проводили. **Врахов уючи те, що оброблену ультразвуком скляну тканину укладають на адгезійний шар з подальшим нанесенням епоксидної композиції пов ерхнев ого шару у таблиці подано в аріанти кількості шарів тканини. ***3начення опору в изначали після витримки покриттів у агресив ному середовищі протягом 140 діб Відносну стійкість до гідроабразивного спрацювання матеріалів визначали за методикою випробування матеріалів і покриттів на газоабразивне спрацювання з використанням відцентрового прискорювача [ГОСТ 23 201-78]. Методика дозволяє моделювати реальні процеси спрацювання деталей механізмів під дією гідроабразиву. Швидкість обертання ротора відцентрового прискорювача становила 3000об/хв. Як гідроабразивну суспензію використано суміш те хнічної води і абразивних часток (5:1 у об’ємі). Випробування зразків з розміром 20´10´4мм проводили при зміні кута атаки гідроабразивної суміші в межах від 30 до 90°. Для порівняння отриманих результатів Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко експериментальних досліджень як еталон використано зразок зі сталі Ст.3. Відносну стійкість до спрацювання визначали за формулою: d e= e , dз де: dе - втрата маси стального зразка, кг; dз - втрата маси досліджуваного зразка, кг. Зважування зразків перед дослідженнями і після випробувань проводили на аналітичних вагах ВЛР-200 з точністю до ±0,001г. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601