Спосіб одержання монозиготних тварин
Номер патенту: 33816
Опубліковано: 15.02.2001
Автори: Путятін Валерій Петрович, Мегель Юрій Євгеньович, Зубец Михайло Васильович, Левкін Артур Володимирович
Текст
Спосіб одержання монозиготних тварин методом лазерного ділення ранніх ембріонів, який включає установку фокусної відстані, візуального 33816 описаний в ж. "Вісник аграрної науки", 1992, № 11 стор.33-36, що використовує неперервний аргоновий лазер ЛГН-502, характеристики якого забезпечують необхідну потужність випромінювання [2Вт], потрібну для ділення зародку. Поділ зародку доцільно проводити на стадії морули або ранньої блатоцисти, коли він має розмір 0,14-0,17 мм, а число клітин в оболонці досягає значення 32-130. Зародок розташовують в прозору канюлю з внутрішніми розмірами 0,2х4х50 мм разом з живлячим середовищем. Передбачуване розміщення перетяжки сфокусованого лазерного променя – 4,5-5,5 мм від фокусуючої лінзи. Розглянемо приклади реалізації способу. У прикладі 1 приймальний елемент виконується з платинової проволоки діаметром 3,8 мкм. Одинарна решітка розміщується на текстолітовій пластинці товщиною 8 мм. Для кожного проволочного елемента є електроди. Період решітки c = 1 мм, довжина кожного проволочного елемента 27 мм та загальна кількість елементів 10 шт. У центрі текстолітової підкладки є круглий отвір діаметром 25 мм для проходження променя лазера. Всі елементи ввімкнуті послідовно з загальним початковим опором 800 Ом. Приймальний елемент розміщується у металевому корпусі і з'єднується з мостовою вимірювальною схемою екранованим кабелем. Перед експериментом проводиться установка балансу моста за показниками індикатора 2. У прикладі 2 приймальний елемент виконується з платинової проволоки діаметром 3,8 мкм. Подвійна решітка натягнута на текстолітовий каркас, в якому для кожного проволочного елемента є електроди. З кожної сторони каркаса розміщені одинарні взаємоперпендикулярні решітки з періодом c=1 мм, довжиною кожного проволочного елемента 27 мм та загальною кількістю елементів 20 шт. Відстань між решітками складає 8 мм. У центрі текстолітового каркаса є круглий отвір діаметром 25 мм для проходження лазерного променя. Всі елементи решітки ввімкнені послідовно з загальним початковим опором 800 Ом. Приймальний елемент розміщується у металевому корпусі і з'єднується з мостовою вимірювальною схемою екранованим кабелем. Перед експериментом проводиться установка балансу моста по показам індикатора 2. У прикладі 3 приймальний елемент виконується з платинової проволоки діаметром 3,8 мкм. Подвійна решітка натягнута на текстолітовий каркас, в якому для кожного проволочного елемента є електроди. З кожної сторони каркаса розміщені одинарні взаємоперпендикулярні решітки з періодом c=1 мм, довжиною кожного проволочного елемента 27 мм і загальною кількістю елементів 20 шт. Відстань між решітками складає 8 мм. У центрі текстолітового каркаса є круглий отвір діаметром 25 мм для проходження лазерного променя. Всі елементи решітки ввімкнені послідовно з загальним початковим опором 800 Ом. Приймальний елемент розміщується у металевому корпусі і з'єднується з мостовою вимірювальною схемою екранованим кабелем. Перед експериментом проводиться установка балансу моста за показниками індикатора 2. Як видно з таблиці, запропонований спосіб одержання монозиготних тварин забезпечує усуненню травмування половинок ембріонів. В місце фокусування за допомогою оптичної системи [див. журнал "Вісник аграрної науки", 1992, № 11 cтop. 33-36] лазерного випромінювання розташовують приймальний елемент, який складається з однієї або двох взаємоперпендикулярних, рідких дифракційних решіток. Вона натягнута на діелектричний [наприклад, текстолітовий] каркас з отвором в середині діелектрика для проходження променя лазера. При цьому для усунення повних втрат випромінювання лазера, які складаються з втрат на відбиття, поглинення в елементах решітки і дифракцію, використовуються дві взаємоперпендикулярних рідкі решітки, в яких період значно більший за діаметр проволоки. Виходячи з цього вказані втрати не перевищують величини 4d x , де d – діаметр проволоки, c – період решіток. Наявність двох взаємоперпендикулярних решіток необхідно для усунення залежності показів приладу від напряму поляризації випромінювання. При проходженні променя лазера через приймальний елемент підвищується температура його решіток, приводячи до розбалансу моста [фіг]. Критична густина pкр , яка призводить до плавлення проволоки pкр » g Tпл , d e max де g – коефіцієнт теплообміну одиниці довжини проволоки з навколишнім середовищем; Тпл – температура плавлення матеріалу проволоки; emax – найбільша величина з e|| та e^ [e – коефіцієнт, залежний від поглинених властивостей матеріалу проволок і поляризації випромінювання]. З цього виразу видно, що pкр можна збільшити за рахунок зменшення діаметра [d] використовуваного провода. Матеріали, які використовуються: платина, золото, нікель. Приймальний елемент розміщують на дистанційно керований столик, переміщуючи який у вертикальному напрямку в межах передбачуваного розміщення перетяжки сфокусованого лазерного променя, знаходять за найбільшим відхиленням показників індикатора розбалансу мосту 2 найбільшу температуру проволоки, а значить найбільшу густину потужності випромінювання лазера, що дає положення з точністю до одиниць мікрон фокусної плями випромінювання. Далі, зафіксувавши положення столика, на місце приймального елемента, виходячи з відношення геометричних розмірів приймального елемента і канюлі з зародком, розміщують останню на місце приймального елемента таким чином, що розташування верхньої дифракційної решітки приймального елемента співпадало з розташуванням верхньої оболонки зародку. Сполучають зародок з віссю лазерного променя і проводять процес ділення, контролюючи його на екрані монітора через ослаблюючий світлофільтр. Морфологічна оцінка проводиться під мікроскопом і дозволяє визначити число життєспроможних половинок ембріона. Спосіб реалізується на установці для лазерного ділення ембріонів великої рогатої худоби, 2 33816 Порівняльні результати цих експериментів зведені в таблицю: Вид приймального елемента Число розділених ембріонів Кількість отриманих після кожного ділення половинок ембріона Кількість життєздатних половинок ембріона після кожного процесу ділення 1 1 3 одною решіткою (за прикладом 1) 100 2 і більше 60-70% 2 3 двома невзаємо-перпендикулярними решітками (за прикладом) 100 2 і більше 70-80% 3 3 двома взаємо-перпендикулярними решітками (за прикладом 3) 100 4 і більше 96-98% № п/п Фиг. 7 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for obtaining monozygous animals
Автори англійськоюZubets Mykhailo Vasyliovych, Putiatin Valerii Petrovych, Mehel Yurii Yevhenovych, Levkin Artur Volodymyrovych
Назва патенту російськоюСпособ получения монозиготных животных
Автори російськоюЗубец Михаил Васильевич, Путятин Валерий Петрович, Мегель Юрий Евгеньевич, Левкин Артур Владимирович
МПК / Мітки
МПК: A61D 19/00
Мітки: тварин, спосіб, монозиготних, одержання
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-33816-sposib-oderzhannya-monozigotnikh-tvarin.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання монозиготних тварин</a>
Попередній патент: Десертний напій “пісня лісу”
Наступний патент: Бар’єр безпеки
Випадковий патент: Аморфний матеріал триботехнічного призначення