Осьова опора ковзання

Осьова опора ковзання, яка містить пару тертя з рухомого і нерухомого елементів з плоскими 33963 тертя з рухомого і нерухомого елементів з плоскими торцьовими робочими поверхнями і джерела струму, причому нерухомий елемент виконаний у вигляді посудини, що заповнюється мастилом електролітом, який піддають електро-лізу, робочі поверхні пари тертя виконані з неелектропровідного антифрикційного матеріалу і оснащені упором, що забезпечує зазор між ними, а в нерухомому елементі виконані концентричні канавки, в які в рівень з робочою поверхнею встановлені металеві кільця-електроди з'єднані з джерелом струму. Розміщення між робочими поверхнями упору формує зазор, який заповнюється мастиломелектролітом необхідним для реалізації електролізу і попереджає виникнення короткого замикання у випадку, коли рухомий елемент виконаний з електропровідного матеріалу. Виконання концентричних канавок потрібне для розміщення кілець-електродів, верхня торцьова поверхонь яких виконується в рівень з торцьовою поверхнею нерухомого елементу. На фігурі показаний варіант виконання осьової опори ковзання в розрізі. Опора містить пару тертя з нерухомого 1 і рухомого елементу 2 з плоскими торцьовими робочими поверхнями 3 і 4, виконаними з неелектропровідного антифрикційного матеріалу. Нерухомий елемент виконаний у вигляді посудини, заповненої мастилом-електролітом 5, здатним до електролізу з виділенням газової фази. В нерухомомуелементі виеонані концентричні канавки 6, в які встановлені кільця-електроди 7,8 до яких від джерела струму ( на рисунку не показано ) прикладена різниця потенціалу. Між елементами 1 і 2 встановлений упор 9, наприклад у вигляді шайби товщиною h, завдяки якому між робочими поверхнями 3 і 4 є прошарок електроліту 5. Опора ковзання працює наступним чином. Перед приведенням елементів пари тертя у взаємне переміщення (обертове) між концентричними металевими кільцями 7 і 8 створюється різниця електричного потенціалу. В робочій зоні - між поверхнями 3 і 4 - відбувається електроліз рідини ( мастила - електроліту ) 5 з виділенням газу, тиск якого створює підйомну силу, що розділяє елементи пари тертя 1 і 2, чим виключається їх безпосередній контакт і спрацювання. Процес виділення газової фази, а отже і несуча здатність регулюється за рахунок зміни величини електричного струму. В якості мастила-електроліту 5 можна використовувати розчин солі Сг(NО3)3. Завдяки упору 9 між поверхнями 3 і 4 організовується зазор величиною h=25-40мкм. Прикладання електри-чного потенціалу з силою струму до 5 А викликає процес електролізу з інтенсивним газовиділенням газу NO2 , що забезпечує несучу здатність підшипника ковзання. З ростом струму - газовиділення росте. Слід відмітити, що запропоновану конструкцію опори ковзання найраціональніше використовувати в комбінації з іншими типами осьових підшипників ковзання. Наприклад, можливий варіант поєднання описаної опори з газодина-мічним підшипником ковзання. В такому випадку, запропонована опора ковзання працює на початковому розгінному етапі роботи машини, чи агрегату, коли кутова швидкість недостатня для створення ефекту розклинювання в газодина-мічному підшипнику. А безпосереднє тертя між робочими поверхнями в газодинамічному підшип-нику не бажане по причині зміни профілю спіра-левидних канавок в результаті спрацювання. Фіг. 2 33963 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3