Субстанція “ua’ orion”

Субстанція формули І 2 OH CH 3 CH 3 CHCH 2CH 2CONHCH2CH2SO3H H 3C H 3C H3C H3C H3C CHO O(CH2CH2O)n OCH P P CHO CH3 O O O OCH CH 3 CH 3 CH 3 C 46H87O17NSP2 (13) 34151 (11) UA Відомо дизоразоли, за винятком дизоразолу А1, та похідні дизоразолів для застосування як медикаментів, зокрема, для лікування доброякісних та злоякісних пухлинних захворювань. Було виявлено, що дизоразоли Е1 та D1, зокрема, мають відмінний цитотоксичний вплив на різні клітинні лінії пухлин людини. Дія дизоразолів залежить від клітинного циклу, і це викликає апоптоз ракових клітин. У терапевтичному експерименті при внутрішньовенному введенні дизоразолу Е1 можна було спостерігати значне зниження росту пухлин навіть у дозах, які не забезпечували зниження маси або навіть призводили до смертності. Сполуки, згідно з цією корисною моделлю, є придатними для контролю над усіма порушеннями, в основі яких лежить неконтрольований і швидкий поділ клітин і які таким чином викликають виникнення патологічних станів. Сполуки вводять як рідкі фармацевтичні форми. Наведено приклади можливості застосування дизоразолу E1 y готових медикаментах для лікування злоякісних онкозів, запальних захворювань дихальних шляхів, імунних захворювань, вірусних інфекцій [UA 79480 С2 А61К31/424, 2007]. Проте зазначені дизоразоли, як і інші медикаменти, не забезпечують помітне подовження тривалості життя або навіть повне виліковування поширених пухлин. Таким чином, велике значення має винайдення нових медикаментів для боротьби з онкологічними захворюваннями. В основу корисної моделі поставлено задачу створення нової субстанції для застосування при (19) Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до біологічно активної субстанції, і може бути використана при виробництва високоефективних лікувальних та лікувально-профілактичних препаратів для лікування та попередження онкологічних захворювань, а також для створення противірусних, імунних, геронтологічних препаратів та дієтичних добавок. Розвиток пухлин є основним захворюванням вищих організмів у рослинному світі, тваринному світі та серед людей. Онкологічні захворювання можуть розвиватися доброякісно або злоякісною. Найзначнішими пухлинами є пухлини легенів, шлунка, молочної залози, передміхурової залози, кишечнику, шийки матки, печінки та кровоносної системи. Проблема боротьби із злоякісними утвореннями є в наш час однією з основних проблем медицини. Захворюваність злоякісними утвореннями має стійку тенденцію до росту, а смертність від онкологічних захворювань у промисловорозвинутих країнах постійно займає друге місце після серцево-судинних захворювань. Три основні принципи боротьби з раковими захворюваннями й досі полягають у хірургічному видаленні, опроміненні та хіміотерапії. В онкологічні клінічній практиці існує близько 100 протипухлинних речовин, ефективність більшості яких є недостатньою, а спектр онкологічних захворювань, що чутливі до хіміотерапії, є обмеженим. U , де 4