Водовідбірник

1. Водовідбірник, що складається з корпусу, троса, нижнього і верхнього герметизуючого еле 3 35164 Загальний вигляд водовідбірника в розрізі приведено на Фіг.1, на Фіг.2 - його поперечне січення А-А, на Фіг.3 - січення Б-Б. Водонабірник складається з корпусу 1, всередині якого коаксиально встановлена трубка 2, основи 3 з ущільнювальним елементом 4 і зливним краном 5, вантажу 6 з ущільнювальним елементом 7 і троса 8. Трубка 2 кріпиться до перехідників 9 і 10, які мають наскрізні торцеві канали і кругову торцеву проточку, що з'єднує ці канали. Основа 3 прикріплена до тросу 8, який проходить через трубку 2 і осьовий отвір, що виконаний у вантажі 6. Таким чином, в заданій конструкції корпус водовідбірника має вигляд циліндра тороїдального перерізу, при якому пробовідбірна камера ізольована від контакту з тросом. Для відбору проби води спочатку на задану глибину на тросі опускається основа 3, а потім по тросу спускається корпус 1. Через те, що трос 8 проходить крізь трубку 2, при спуску корпус 1 добре центрується і нижнім торцем перехідника 9 встановлюється на ущільнювальний елемент 4 основи. Корпус, рухаючись вниз по тросу, добре промивається водою через відкриті торцеві канали і захоплюють пробу тільки з тієї глибини, на яку 4 опущена основа. Слідом за корпусом 1 по тросу опускається вантаж 6, який також центрується при спуску і встановлюється на торець перехідника 10, через що ущільнювальний елемент 7 герметизує верхній торець корпусу водовідбірника. За рахунок ваги вантажу 6 забезпечується надійна герметизація обох торців корпусу водовідбірника. Після підйому водовідбірника на поверхню проба води виливається через зливний кран 5. Таким чином, в порівнянні з прототипом дане технічне рішення забезпечує більш надійну герметизація пробовідбірної камери, за рахунок чого підвищується показність проб води, що відбираються без ускладнення конструкції приладу і технології його експлуатації. Застосування водовідбірника дозволить підвищити якість і оперативність випробовування при гідрогеологічних дослідженнях і скоротити кількість некондиційних проб. Джерела інформації: 1. Ме тодика изучения биогеоценозов внутренних водоемов. М.: Наука, 1975, с.52-55. 2. В.М. Максимов, К.Г. Асатур, В.И. Давидович и др. Справочное руководство гидрогеолога. Под общей редакцией В.М. Максимова. Л.: Гостоптехиздат, 1959, 836с. 5 Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 35164 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601