Спосіб лікування злоякісних новоутворень підшлункової залози

Спосіб лікування злоякісних новоутворень підшлункової залози, що здійснюють шляхом кріо 3 35416 пераційною променевою терапією) R1/R2 резекціями чи тільки хіміопроменевою терапією при мінімальному рівні несприятливих наслідків методики, що пропонується. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється, є послідовний вплив на резидуальну пухлину підшлункової залози після виконання панкреатодуоденальної резекції низьких температур та цитотоксичних агентів. Задачею корисної моделі, що заявляється, є покращення результатів лікування хворих на злоякісні новоутворення підшлункової залози. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування злоякісних пухлин підшлункової залози шляхом кріодеструкції кукси підшлункової залози з наступною хіміотерапією згідно корисної моделі здійснюють послідовний вплив на резидуальну пухлину підшлункової залози після виконання R1/R2 панкреатодуоденальної резекції низькими температурами (інтраопераційно) та цитостатичними агентами (в післяопераційному періоді). Технічний результат буде полягати в покращенні якості життя хворих зі злоякісними новоутвореннями підшлункової залози, збільшенні виживаності, зменшенні частоти післяопераційних ускладнень. Спосіб здійснюється наступним чином. Після мобілізації та видалення гастропанкреатодуоденального комплексу зі стандартною чи розширеною лімфаденектомією (обсяг резекції паренхіми підшлункової залози - 30-70%) і експресгістологічної верифікації наявності пухлинних клітин по лінії резекції підшлункової залози проводять виконання кріоабляції кукси залози. Кріовплив виконують апаратом «КРІО-ПУЛЬС» прямим контактним способом шляхом накладання кріоаплікатора на передню поверхню підшлункової залози. Температур у аплікатора встановлюють в діапазоні - 185-190°С, час одноразового впливу - 4-5 хвилин (використовують одноразові цикли заморожування), діаметр кріоаплікатора 20-30мм. Останні два параметри визначають в залежності від розміру резидуальної пухини (R2 резекція) та/чи кукси підшлункової залози. Кріовплив здійснюють з 2-4 зон, з використанням спонтанного відтаювання. Після кріодеструкції кукси підшлункової залози виконують формування інвагінаційного панкреатоєюноанастомозу чи зовнішньої панкреатікостоми, реконструкцію шлунково-кишкового тракту проводять шляхом створення панкреато-, гепатико- та гастроентероанастомозів на єдиній ретроколярній петлі тонкої кишки. В післяопераційному періоді всі хворі отримують хіміотерапію гемпитабіном (4-тиждневі курси (мінімум три) гемцитабін 1000м/м2 1-й, 8-й, 15-й день). Післяопераційне спостереження динаміки пухлинного процесу містить перше обстеження пацієнтів через 1 місяць після операції з моніторингом кожні 3 місяці (СА-19-9, ультразвукове та комп'ютернотомо 4 графічне дослідження), перебіг пухлинного процесу оцінюють за допомогою критеріїв RECIST. Спосіб був застосований у 7 хворих з аденокарциномою підшлункової залози (Т3-4, N0-1, М0 (TNM, 2002), G2-G3) з тотальним ураженням залози віком від 40 до 63 років та у 1 хворої 41 року зі злоякісною нефункціонуючою нейроендокринною пухлиною підшлункової залози. Панкреатоєюноанастомоз був сформований у 7 хворих, зовнішня панкреатикостома - у 1 хворого. На першу добу після кріодеструкції у всіх пацієнтів спостерігали збільшення рівню a-амілази сироватки крові, яке нормалізувалося до шостої доби. Панкреонекрозу кукси підшлункової залози чи неспроможності панкреатоєюноанастомозу не спостерігали в жодному випадку. Термін спостереження за хворими - від 3 міс до 2 років. Через 12 та 14 міс цукровий діабет розвинувся у 2 хворих (доза інсуліну 1620ОД/добу), у інши х пацієнтів цукровий діабет відсутній. 1 хворий помер через 9 міс після операції внаслідок прогресування захворювання (множинні метастази печінки), локорегіонарного рецидиву не виявлено у жодного хворого, у 1 пацієнта через 10 місяців після операції виявлені метастази в печінку, отримує хіміотерапію гемцитабіном та оксаліплатином. Екзокринна недостатність підшлункової залози (з рівнем еластази калу від 5 до 12мкг/г) виявлена у всіх хвори х, що оперовані. Стеатогепатиту, остеопорозу не було зафіксовано у жодного хворого. Таким чином, використання запропонованого способу лікування злоякісних новоутворень підшлункової залози дозволяє покращити якість життя і збільшити виживаність хворих з даною патологією. Список використаних джерел: 1. Fujino Y, Sakai T, Kuroda Y. Palliative pancreatectomy with postoperative gemcitabine for patients with advanced pancreatic cancer 113 Gastroenterol. - 2008. - Vol. 43, N3. - P. 233-238. 2. Hirata K, Egawa S, Kimura Y. et al.Current status of surgery for pancreatic cancer // Dig Surg. 2007. - Vol. 24, N 2. - P. 137-147. 3. Okamoto A., Tsuruta K., Karasawa K. et al. Resection versus palliation: treatment of stage III and IVA carcinomas of the pancreas employing intraoperative radiation // World J Surg. - 2003. - Vol. 27, N5. - P. 599-605. 4. Ouchi K., Sugawara Т., Ono H. et al. Palliative operation for cancer of the head of the pancreas: significance of pancreaticoduodenectomy and intraoperative radiation therapy for survival and quality of life // World J Surg. - 1998. - Vol. 22, N 4. P. 413-416. 5. Saif M. Pancreatic cancer: is this bleak landscape finally changing? Highlights from the '43rd ASCO Annual Meeting'. Chicago, IL, USA. June 1-5, 2007 // JOP. - 2007. - Vol. 8, N 4 . - P. 365-373. 5 Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 35416 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601