Спосіб артеріалізації вен стопи

1. Спосіб артеріалізації вен стопи шляхом з'єднання аутовенозним шунтом стегнової або підколінної артерії з венозною системою стопи, де як шунт використовують велику підшкірну вену, на якій виконують попередньо поперечну венотомію і зруйновують "in situ" її клапанний апарат, який відрізняє ться тим, що венотомію великої підшкі 3 35525 ної техніки, що значно ускладнює операцію і збільшує її тривалість. Завдання даної корисної моделі полягає у створенні способу артеріалізації вен стопи, який забезпечує кровопостачання тканин стопи через її венозну систему і, таким чином, збільшує надійність лікування, а також зменшує травматичність і тривалість операції. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі артеріалізації вен стопи, заснованому на з’єднанні аутовенозним шунтом стегнової або підколінної артерії з венозною системою стопи, де у якості шунта використовують велику підшкірну вену, на якій виконують попередньо поперечну венотомію і зруйновують "in situ" її клапанний апарат, згідно з корисною моделлю венотомію великої підшкірної вени виконують на рівні її витоку, а через неї здійснюють руйнування клапанів венозних припливів даного витоку, при цьому венотомію зазначеної вени виконують частково від 1/3 до 1/2 її зовнішнього діаметру. Руйнування клапанів венозних припливів витоку великої підшкірної вени здійснюють за допомогою набору бужей з різними діаметрами головок, що співмірні внутрішнім діаметрам відповідних венозних припливів витоку даної вени. Виконання руйнування клапанів венозних припливів витоку великої підшкірної вени забезпечує кровопостачання через зазначені венозні припливи без перешкод інших вен стопи - підошвену, внутрішні перфорантні і внутрішні комунікантні, крайові, обічні, великогомілкові тощо. При цьому не виникає потреби в дислокації великої підшкірної вени і анастомозу останньої з великогомілковими венами та використанні для виконання зазначеного анастомозу мікрохірургічної техніки. Це спрощує операцію, зменшує її тривалість і, за рахунок повного відновлення кровопостачання стопи, підвищує надійність лікування. Виконання венотомії великої підшкірної вени на рівні її витоку створює благодійні умови для руйнування клапанів венозних припливів за рахунок приближення їх до венотомії даної вени, а здійснення венотомії її частково від 1/3 до 1/2 зовнішнього її діаметра не потребує повного виділення вени. Це зменшує травматичність при виконанні венотомії і створює благодійні умови для руйнування клапанів як в великій підшкірній вені, так і в венозних припливах, оскільки при цьому не виникає потреби в фіксуванні зазначеної вени. Здійснення руйнування клапанів венозних припливів витоку великої підшкірної вени за допомогою набору бужей з різними діаметрами головок, що співмірні внутрішнім діаметрам відповідних венозних приливів витоку даної вени забезпечують якісне і без пошкоджень і травм руйнування цих клапанів. Аналогічних те хнічних рішень зі схожими ознаками при проведенні патентно-інформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить про те, що технічне рішення, що пропонується, є новим і клінічно придатним. Спосіб артеріалізації вен стопи здійснюють наступним чином. 4 Виділяють артерію і велику підшкірну вену в місці передбачуваного проксимального анастомозу. Вену пересікають вище місця передбачуваного проксимального анастомозу так, щоб не було натягу вени при формуванні даного анастомозу. Далі виділяють велику підшкірну вену на рівні її ви току, а також його припливи і виконують часткову венотомію в районі розташування її витоку від 1/3 до 1/2 її зовнішнього діаметру. Через дану венотомію виконують руйнування клапанного апарату в проксимальному напрямку від неї, а потім за допомогою набору бужей з різними діаметрами головок, що співмірні внутрішнім діаметрам відповідних венозних приливів витоку даної вени, в дистальному напрямку. Проксимальний анастомоз формують в області попередньо вибраного місця між проксимальним кінцем великої підшкірної вени, яку використовують тут у якості аутовенозного шунта, і артерію за типом "кінець - в бік", або "кінець в кінець" обвивним швом атравматичними голками синтетичною ниткою 5-0. При цьому велика підшкірна вена не витягується з власного ложа, що не надає травми останній. Після руйнування клапанів венозних припливів витоку великої підшкірної вени і анастомозування її з артерією венотомію зашивають і відновлюють кровоток. Виконане руйнування клапанів венозних припливів забезпечує кровопостачання через зазначені припливи без перешкод інших вен стопи - підошвену, внутрішні перфорантні і комунікантні, крайові, обічні, великогомілкові тощо. Через зазначені вени відновлюється також кровопостачання тканин стопи. Виконання часткової венотомії великої підшкірної вени на рівні її витоку створює благодійні умови для руйнування клапанів даної вени як в проксимальному напрямку, так і в дистальному при руйнуванні клапанів венозних припливів витоку цієї вени. При цьому не виникає потреби в фіксуванні даної вени і повного виділення її, що зменшує травматичність операції. Використання набору бужей з різними діаметрами головок, що співмірні внутрішнім діаметрам відповідних венозних припливів витоку великої підшкірної вени забезпечує якісне і без пошкоджень і травм руйнування цих клапанів. Дислокацію і анастомозування дистальної дільниці великої підшкірної вени з великогомілковими венами при цьому не виконують, що зменшує травматичність і тривалість операції. Клінічний приклад Хворий поступив в клініку зі скаргою на біль в лівій стопі, некроз 2-го пальця лівої стопи на протязі двох тижнів. При рентгенконстрастній артеріографії лівої нижньої кінцівки встановлено наступне: дифузний атеросклероз поверхневої стегнової артерії з ділянками стенозів 50-70%, підколінна артерія прохідна, гомілкові артерії оклюзовані. Діагноз: атеросклеротична оклюзія гомілкових артерій зліва. Хронічна ішемія лівої нижньої кінцівки IV ступеня. Виконана артеріалізація венозної системи стопи із поверхневої стегнової артерії з попереднім руйнуванням в великій підшкірній вені клапанів проксимально венотомії і клапанів венозних 5 35525 припливів витоку даної вени. Ампутація 2-го пальця стопи. В післяопераційному періоді проведена контрольна артеріографія лівої нижньої кінцівки, при якій був візуалізований функціонуючий артеріовенозний шунт на всьому його протязі з розвиненою колатеральною судинною сіттю стопи. Біль спокою зникла, загоєння ран первинним натягу Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 ванням. Хворий виписаний із клініки у задовільному стані. Таким чином, спосіб артеріалізації вен стопи, що пропонується, забезпечує повне відновлення кровопостачання тканин стопи, зменшує травматичність і тривалість операції і не потребує використання мікрохірургічної те хніки. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601