Спосіб диференціальної діагностики холестатичної жовтяниці і механічного компонента при вірусних гепатитах

Спосіб визначення механічного компонента при вірусних гепатитах, що включає проведення ультразвукового дослідження з вимірюванням розміру жовчного міхура, діаметра холедоха і інших жовчних проток, який відрізняється тим, що проводять біохімічне дослідження крові із визначенням показників аланінової (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ), проводять локацію жовчного міхура та жовчних проток і при збільшенні активності АлАТ ви ще норми більш ніж у 10 разів, АсАТ більш ніж у 5 разів, скороченому жовч 3 35659 показників, у невизначеності самого поняття "механічний компонент жовтяниці при ВГ". [4]. Задачею запропонованої корисної моделі є визначення механічного компоненту при ВГ і розмежування із холестатичною жовтяницею шляхом визначення активності в крові аланінової та аспартатамінотрансферази (АлАТ і АсАТ) і паралельного ультразвукового дослідження з локацією жовчного міхура, холедоха та інши х жовчних проток. Технічний результат від впровадження винаходу буде полягати в тому, що у ранні терміни можливим буде швидке розмежування холестатичної жовтяниці і механічного компоненту при ВГ, що дає можливість уточнити лікувальну тактику і уникнути непотрібних інвазивних втручань. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом проведення ультразвукового дослідження з вимірюванням розміру жовчного міхура, діаметра холедоха і інших жовчних протоків, згідно корисної моделі проводять біохімічне дослідження крові із визначенням показників аланінової (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ), проводять локацію жовчного міхура та жовчних протоків і при збільшені активності АлАТ вище норми більш ніж 10 разів, АсАТ більш ніж 5 разів, скороченого жовчного міхура, холедоха менше ніж 0,5см в діаметрі, відсутності візуалізації жовчних внутрипечінкових проток визначають наявність вірусного гепатиту без ознак механічного компоненту; при збільшені активності АлАТ ви ще норми більше ніж в 10 разів, АсАТ більше ніж у 5 разів, нормального за розмірами жовчного міхура при високому рівні загального білірубіну або збільшеного, діаметру холедоха у межах 0,6-1,0см при відсутності візуалізації жовчних внутрипечінкових проток визначають наявність вірусного гепатиту з механічним компонентом; при збільшені активності АлАТ ви ще норми не більше ніж в 10 разів, АсАТ не більше ніж у 5 разів вище норми, збільшеного за розмірами жовчного міхура, діаметру холедо ха більше 1,0см, наявності розширених інших жовчних проток визначають наявність холестатичної (механічної) жовтяниці. Проводять біохімічне дослідження крові із визначенням показників аланінової та аспартатамінотрансферази (АлАТ і АсАТ) і ультразвукового дослідження з вимірюванням розміру жовчного міхура, діаметра холедоха і інших проток. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: венозну кров хворого піддають дослідженню на біохімічному аналізаторі. За допомогою ультразвукового сканера проводять локацію жовчного міхура та жовчних проток. При наявності збільшення активності АлАТ у крові вище норми більше ніж в 10 разів, АсАТ більше ніж у 5 разів вище норми, скороченого жовчного міхура, холедоха менше ніж 0,5см в діаметрі, відсутності візуалізації жовчних внутрипечінкових проток робиться висновок про наявність ВГ без ознак механічного компоненту. При наявності збільшення активності АлАТ у крові вище норми більше ніж в 10 разів, АсАТ більше ніж у 5 разів вище норми, на УЗД нормального за розмірами жовчного міхура при високому рівні загального білірубіну або збільшеного, діаметру холедоха у межах 0,6-1,0см при відсутності 4 візуалізації жовчних внутрипечінкових проток робиться висновок про наявність ВГ з механічним компонентом. В цьому випадку проводиться ретельна ультразвукова локація органів черевної порожнини для виявлення причини, яка призвела до появи цього компонента. При наявності збільшення активності АлАТ у крові вище норми не більше ніж в 10 разів, АсАТ не більше ніж у 5 разів вище норми, при ультразвуковому дослідженні збільшеного за розмірами жовчного міхура, діаметру холедоха більше 1,0см, наявності розширених інших жовчних проток робиться висновок про наявність у хворого холестатичної (механічної) жовтяниці. В цьому випадку проводиться ретельна ультразвукова локація органів черевної порожнини для виявлення причини, яка призвела до появи цього виду жовтяниці, викликається хірург для рішення питання про місце подальшого обстеження і лікування хворого. Спосіб можна застосовувати у ургентному режимі в приймальному відділенні, що дозволяє ще більше пришвидшити диференційну діагностику. Конкретні приклади втілення Хвора В. (№ історії хвороби 10195) на початку хвороби відчута слабкість, зниження апетиту. На 5 добу з'явилась нудота, помірний тупий білі у правому підребір'ї і епігастрії, потемніла сеча, знебарвився кал. Раніш протягом кількох років хвора відзначала появу білю у вер хніх ділянках живота після прийому жирної їжі, однак у зв'язку з цим до лікарів не зверталась і не лікувалась. При терміновому біохімічному обстеженні рівень загального білірубіну становив 118ммоль/л, АлАТ - 4167Ед/л (N до 45Ед/л), АСТ - 2349Ед/л (N до 41Ед/л). Проведено тоді ж ультразвукове дослідження органів черевної порожнини відзначило, що жовчний міхур збільшений у розмірах (9×2,8см), з перегином в ділянці шийки. Стінка його незначно потовщена до 0,3см, ущільнена. Холедох в діаметрі до 0,8см, внутрипечінкові протоки не візуалізувалися. Був діагностований ВГ із механічним компонентом. Зміни у підшлунковій залозі дали змогу як причину виникнення компонента верифікувати хронічний панкреатит у фазі загострення. Маркерна діагностика у подальшому підтвердила наявність вірусного гепатиту В. Призначене лікування панкреатиту призвело до зворотного розвитку механічного компоненту. Хворий Н. (№ історії хвороби 10764) на початку хвороби відчув помірний біль у правому підребер'ї, слабкість, знизився апетит. На 7 добу хворобу помітив темного кольору сечу, потім знебарвлення калу. При біохімічному дослідженні рівень загального білірубіну становив 198ммоль/л, прямий - 146. АлАТ - 1287Ед/л, АсАТ - 1067Ед/л. При ультразвуковому дослідженні визначено збільшеній жовчний міхур (3×6см), стінка його потовщена, Холедох 0,8см, вн утріпечінкові протоки поодинокі розширені. Огляд після сніданку показав відсутність скорочення жовчного міхура, було зроблено висновок про наявність механічного компоненту через атонію жовчного міхура. Маркерна діагностика у подальшому підтвердила наявність вірусного гепатиту В. 5 35659 Запропонований спосіб був виконаний при обстеженні 538 хворих із підозрою на холестатичну жовтяницю, в 345 (64,13%) вона була підтверджена, у 112 (20,82%) визначений механічний компонент на тлі ВГ, у 81 (15,05%) було діагностовано ВГ без механічного компонента. Таким чином, рання диференціальна діагностика холестатичної жовтяниці і механічного компонента при вірусних гепатитах дозволила швидко зорієнтуватися з діагнозом, визначитися з подальшою діагностичною та лікувальною тактикою. Література: Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 1. Возианова Ж.И. Вирусные гепатиты // Лечение и диагностика. - 1997, - N1. - С.33-37. 2. Возианова Ж.И., Шкурба А.В., Корчинский Н.Ч. Ме ханический компонент при вирусных гепатитах // Лікувальна справа. - 1994. - N5-6. - С.159162. 3. Громашевская Л.Л. Биохимические исследования при болезнях печени // Журнал практического врача. - 1996. - N1. - С.24-28. 4. Healey Р.М., Jacobson E.J. - "Common medical diagnosis: an algorithmic approach". Philadelphia. - 1994. - 2-nd edition. - 231p. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601