Спосіб лікування приховано протікаючого силікотуберкульозу

Спосіб лікування приховано протікаючого силікотуберкульозу шляхом введення лікарських 35854 дозі 10-15 мг/кг маси тіла за один прийом, на другий день - рифампіцин в добовій дозі 10-15 мг/кг маси тіла за один прийом протягом 2-х місяців. Призначають також імуномодулятор (левамізол по 150 мг на добу 3 дні підряд з 4-денною перервою). Всього 3 курси. Хворі отримують також вітамін Е по 200 мг 1 раз на день, гепатопротектор ЛІВ-52 по 2 табл. 3 рази на день, бронхолітики - атровент по 1 інгаляції 3 рази на день, еуфілін 2,4% - 10,0 в/в, відхаркувальні препарати - бромгексін по 2 табл. 3 рази на день, полівітаміни - мультітабс - протягом всього лікування, ультразвук на область селезінки і грудину через день № 15. Спосіб пояснюється такими прикладами. Приклад 1. Хворий С., 47 років, 19 років пилового стажу бурильника. Стан задовільний. Скарги на сухий кашель, задишку, болі в грудній клітці, підвищену пітливість. Неодноразово лікувався в клініці інституту, де в 1995 році встановили діагноз - пиловий бронхіт. Аналіз крові: Е - 4,8; НВ - 154; кв.п. - 0,95; Л 4,5; е - 2; п - 1; с - 72; л - 22; м - 3; ШОЕ - 2. Рентгенограма: легеневий малюнок посилений більше в прикореневих відділах. Корені ущільнені, тяжисті, мають дрібні звапнування в лімфатичних вузлах. Куполи діафрагми на рівні V-VI ребер. Серце без особливостей. Серединна томограма - 12,5 см. Вогнищевоінфільтративних тіней не виявлено. Корені ущільнені, тяжисті з дрібними звапнуваннями в лімфатичних вузлах. Рентгенологічний висновок: Помірний пневмофіброз. Цитограма БАЛ до лікування: значне зниження місцевого клітинного імунітету (СМФ - 38,5%), значне падіння кількості лімфоцитів в 5 разів (1-1,5%), клітин типу Пірогова-Лангганса - 0,5%, коніофагів 56%, моноцитів - 2,5%. фагоцитуюча активність макрофагів - 28%. Висновок - дані бронхоцитограми характерні для приховано протікаючого силікотуберкульозу. Проба Коха позитивна. ІФА - рівень протитуберкульозних антитіл дорівнює 0,295 ощ. РБТЛ - 48%, ЦІК - 3,8%, активність комплементу - 54,5%. Призначено лікування: 3 протитуберкульозних препарати в інтермітуючому режимі: 1-й день стрептоміцин в добовій дозі 13-17 мг/кг в/м'язово з флуренізидом в дозі 10-15 мг/кг маси тіла за один прийом. 2-й день - рифампіцин 10-11 мг/кг за один прийом протягом 2-х місяців. Додатково призначають імуномодулятор - левамізол по 150 мг на добу 3 дні підряд з 4-добовою перервою. Всього 3 курси. Вітамін Е по 200 мг 1 раз на день, гепатопротектор - ЛІВ-52 по 2 табл. 3 рази на день, бронхолітики - атровент по 1 інгаляції 3 рази на день, еуфілін 2,4% - 10,0 в/в, відхаркувальні препарати - бромгексін по 2 табл. 3 рази на день, полівітаміни - мультітабс протягом всього лікування. Ультразвук на область селезінки і грудини через день № 15. Після лікування: рентгенографічно і томографічно ніяких змін не знайдено. Функціональний показник зовнішнього дихання після лікування (ОФВ1) поліпшився на 22%. IФА - 0,253 ощ. Цитограма БАЛ: основні показники поліпшились: виявлено значне підвищення місцевого клітинного імунітету (СМФ з 38,5% до 79,5%), значне збільшення моноцитів (з 1,5% до 6%), зниження коніофагів з 56% до 20%, підвищилась фагоцитарна активність макрофагів з 28% до 72%. Активність комплементу - 60,1%; ЦІК - 1,7%; РБТЛ - 57%. Хворий був виписаний із стаціонару в задовільному стані: зник кашель, задишка, пітливість, нормалізувалась t тіла. Висновок: лікування ефективне. Приклад 2. Хворий Б-а, 46 років, 18 років пилового стажу машиністом екскаватора в кар'єрі. Стан задовільний. Скарги на кашель з трудним відділенням харкотиння, задишку, болі в грудній клітці, підвищену пітливість, субфебрільну температуру ввечері. Діагноз пилового бронхіту встановлений в 1995 pоці. Поступив в клініку для лікування. Аналіз крові: Е - 5,1; НВ - 167; кол.п. - 0,98; Л 3,0; е - 4; п - 7; с - 63; л - 26; м - 1; ШОЕ - 3. Цитограма БАЛ до лікування: стан місцевого клітинного імунітету - СМФ - 68,5%, кількість гігантських клітин Пірогова-Лангганса - 2%, коніофагів - 30,5%, кількість лімфоцитів знижена в 8 разів (л 1%). Фагоцитарна активність макрофагів - 48%. Висновок - дані бронхоцитограми характерні для приховано протікаючого силікотуберкульозу. Рентгенограма: легеневий малюнок посилений в прикореневих відділах. Корені ущільнені, тяжисті. Куполи діафрагми на рівні VІ р-р. Серце без особливостей. Серединна томограма - 13,5 см. Корені ущільнені, тяжисті. Висновок: прикореневий пневмофіброз. ІФА - концентрація протитуберкульозних антитіл - 0,617 ощ. Проба Коха - сумнівна. Т-лімфоцити - 40%, 0-лімфоцити - 51,5%, активність комплементу - 42,9%, ЦІК - 3,1%, РБТЛ 51%. Призначено лікування: 3 протитуберкульозних препарати в інтермітуючому режимі: 1-й день стрептоміцин в добовій дозі 13-17 мг/кг маси тіла в/м'язово з флуренізидом в дозі 10-15 мг/кг маси тіла за один прийом. 2-й день - рифампіцин - 1011 мг/кг за один прийом протягом 2-х місяців. Додатково назначають імуномодулятор - левамізол по 150 мг на добу 3 дні підряд з 4-добовою перервою. Всього 3 курси. Вітамін Е по 200 мг 1 раз на день, гепатопротектор - ЛІB-52 по 2 табл. 3 рази на день, бронхолітики - атровент по 1 інгаляції 3 рази на день, еуфілін 2,4% - 10,0 в/в, відхаркувальні препарати - бромгексін по 2 табл. 3 рази на день, полівітаміни - мультітабс протягом всього лікування. Ультразвук на область селезінки і грудини через день № 15. Після лікування: ІФА - 0,492 ощ. Цитограма: відмічається підвищення місцевого клітинного імунітету (з 68,5% до 87,5%), зменшення кількості гігантських клітин Пірогова-Лангганса з 2% до 0,5%, підвищення моноцитів з 0 до 3,5% і зниження коніофагів з 30,5% до 9,5%. Фагоцитарна активність макрофагів - 54%. Функціональний показник зовнішнього дихання (ОФВ1) після лікування знизився на 12%. Т 2 35854 лімфоцити - 50,5%, 0-лімфоцити - 44,5%, активність комплементу - 64,7%, ЦІК - 2,6%, РБТЛ 57%. Хворий виписався з клініки в задовільному стані: зникли сухі хрипи, виділення харкотиння, задишка, підвищена пітливість, субфебрільна температура. Висновок - лікування ефективне. Приклад 3. Хворий К-к, 58 років, 18 років пилового стажу кріпильника. Стан задовільний. Скарги на сухий кашель, задишку при незначному навантаженні, підвищену пітливість, швидку втомлюваність. Встановлений діагноз - пиловий бронхіт II стадії з бронхоспастичним синдромом, емфізема легенів II ст., ДН II ст. Аналіз крові: Е - 5,0; НВ - 171; кол.п.- 1,02; Л 6,5; е - 1; п - 8; с - 67; л - 15; м - 9; ШОЕ - 6. Цитограма БАЛ до лікування: стан місцевого імунітету (СМФ - 59%), кількість гігантських багатоядерних клітин Пірогова-Лангганса - 1%, коніофагів - 38%, кількість лімфоцитів знижена в 3 рази (л - 3%), моноцитів - 1%. Фагоцитарна активність макрофагів - 60%. Висновок - дані бронхоцитограми характерні для приховано протікаючого силікотуберкульозу. Рентгенограма: легеневий малюнок посилений, більше в прикореневих відділах. Корені ущільнені, тяжисті. Куполи діафрагми на рівні VІ р-р. Серце без особливостей. Серединна томограма - 13,5 см. Корені ущільнені, тяжисті. Висновок: Прикореневий пневмофіброз. ІФА - концентрація протитуберкульозних антитіл - 0,332 ощ. Призначено лікування протягом 14 днів: цепрофлоксін по 1000 мг х 2 рази на день, бромгексін 2 табл. 3 рази на день, еуфілін 2,4% - 10,0 в/в, корглікон 0,06% - 1,0 в/в, ультразвук на область грудини, інгаляції відхаркувальними травами. Після лікування: ІФА В цитограмі БАЛ: стан місцевого імунітету не змінився, залишився таким же зниженим (СМФ 58,5%), кількість гігантських багатоядерних клітин Пірогова-Лангганса - 2%, зменшилась кількість лімфоцитів з 3% до 2%, моноцитів - 1%, коніофагів - 39,5%. Фагоцитарна активність макрофагів - 62% Функціональний показник зовнішнього дихання ОФВ1 знизився на 4,6%. Хворий виписався з клініки в задовільному стані: але кількість хрипів не зникла, а тільки знизилась, знизилась задишка, виділення харкотиння, пітливість залишилась. Висновок - лікування малоефективне. Таким чином, використання запропонованого способу лікування забезпечує покращення суб'єктивного стану хворого (зникає кашель, болі в грудній клітці, задишка, пітливість, нормалізується температура тіла), зменшення кількості протитуберкульозних антитіл в крові за даними ІФА, поліпшення деяких імунологічних показників (РБТЛ, підвищення активності комплементу, зниження кількості ЦІК, 0-лімфоцитів), підвищення місцевого клітинного імунітету, посилення фагоцитарної активності макрофагів, що в цілому підтверджує доцільність проведення такого лікування. Даний спосіб веде до поліпшення клінічної симптоматики захворювання, покращення імунологічних показників, показників зовнішнього дихання, відновлення місцевого клітинного імунітету, підвищення опірності організму шкідливому впливу хіміопрепаратів, а також зменшення вартості лікування. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3