Спосіб діагностики вузлових захворювань щитовидної залози

Спосіб діагностики вузлових захворювань щитовидної залози, що містить визначення ступеня дисбалансу в системі клітинного імунітету та фагоцитозу, який відрізняється тим, що визначають рівень лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, швидкості осідання еритроцитів, розраховують індекс лімфоцити - швидкість осідання ери 36049 Оцінка імунного статусу по кількості імуннокомпетентних клітин не завжди задовольняє клініцистів з тієї причини, що не відображає механізмів взаємодії клітин, які беруть участь в імунній відповіді. Це обумовлено, насамперед, відсутністю в клініці прямих методів характеристики клітинної кооперації. З цією метою використовують індекси, або співвідношення кількості клітин різних груп одна до другої. Так, наприклад, на основі еозинофільнонейтрофільного, лімфоцитарно-нейтрофільного, лімфоцитарно-моноцитарного та інших індексів судили про ефективність терапії алергічних дерматозів (Реакция торможения лейкоцитов с химическими аллергенами при профессиональних аллергодерматозов / В.А. Адо, Л.А. Горячкина, Н.И. Демичева и др. // Лабораторное дело. - 1978. №11. - с. 680-684). Відомо також, що індекси лімфоцитарнонейтрофільних груп і лімфоцитарно-моноцитарних груп дали змогу оцінити динаміку змін периферійної крові (Савинов В.А. Коррекция иммунитета у больных раком предстательной железы. - М.: Медицина. - 1989. – 183 с.). Встановлено, що показником для більш глибокого імунологічного обстеження є значення Тіндексу: Т-індекс=(100-ТН)+Т/100, де. 100-вміст лімфоїдних клітин периферійної крові, %; ТН - нормальний вміст Т-клітин у даній віковій групі, %; Т - вміст Т-клітин у обстеженого хворого, %. У здорових людей Т-індекс дорівнює 1,0, а його значення менш як 0,9 свідчить про дефіцит Тсистеми. Зручним діагностичним критерієм вважають співвідношення концентрації в сироватці крові IgG і IgA. У здорових людей це співвідношення є наступним: 5:1 і 6:1 відповідно (Савинов В А. Коррекция иммунитета у больных раком предстательной железы. - М.: - Медицина. - 1989. – 183 с.). По співвідношенню Т- і В-лімфоцитів контролюють ефективність імунотерапії хворих на меланому та рак молочної залози. Автори встановили, що у здорових осіб співвідношення Т- і Влімфоцитів дорівнює 1,6-2,4. На сьогодні вже доказано, що є доцільним використання співвідношення клітин для оцінки ефективності імунокорекції і як додаткових критеріїв оцінки функції імунної системи. Використання індексації дозволяє більш надійно об’єктивувати стан дисбалансу імунної системи, який супроводжується імунодефіцитом, а отже більш точно поставити діагноз (Петров Р.В. Иммунология. - М.: Медицина, 1987. - 416 с.). Вище згаданий спосіб оцінки імунологічного статусу хворого для діагностики, в тому числі і диференційної діагностики захворювань, обрано нами за прототип, як найбільш близький за технічною суттю та результатами, які можливо досягти. Спосіб - прототип виконують у два етапи. На першому етапі виявляють грубі дефекти в системі клітинного імунітету і фагоцитозу. На др угому більш ретельний аналіз імунологічного статусу з кількісною його оцінкою. Відомі аналоги, в тому числі прототип, мають суттєвий недолік, який полягає в тому, що деталізація імунологічної дисфункції виконується за допомогою багаточисленних показників, які не мають специфічної (характерного для окремого захворювання) інформативності. В основу винаходу покладено задачу підвищення точності діагностики вузлових захворювань щитовидної залози шляхом підвищення інформативності показників дисбалансу в системі клітинного імунітету і фагоцитозу. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі діагностики вузлови х захворювань щитовидної залози, який включає визначення ступеня дисбалансу в системі клітинного імунітету та фагоцитозу, згідно з винаходом, визначають рівень лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, швидкості осідання еритроцитів, розраховують індекс лімфоцитишвидкість осідання еритроцитів (ІЛШОЕ), індекс лімфоцити-гранулоцити (ІЛГ) і індекс загальний (ІЗ) по формула х; ІЛШОЕ=Л х ШОЕ /100; ІЛГ=Лх10/Н+Е+Б; ІЗ=ІЛШОЕ + ІЛГ, Де Л - лімфоцити (%); ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів (мм/г); Н - нейтрофіли (паличко- та сегментоядерні) (%); Е - еозинофіли (%); Б - базофіли (%). При значенні ІЛШОЕ нижче 1,7, ІЛГ нижче 5,16 та ІЗ нижче 6,6 у хворих з вузловим новоутворенням щитовидної залози діагностують рак щитовидної залози, а при значеннях цих показників вище встановлених - вузловий зоб. Вирішення задачі покладеної в основу винаходу обумовлено тим, що оцінка імунного статусу проведена не тільки по кількості імунокомпетентних клітин, а й по аналізу їх співвідношення дає змогу характеристики механізмів їх кооперації або підвищення точності діагностики вузлових захворювань щитовидної залози. Сукупність імунологічних показників обумовлена ступенем їх інформативності в імунологічних дослідженнях. Багатофакторний аналіз показав, що найбільшу інформативність мають: лімфоцити, як складова частка сучасного "імунологічного трикутника"; швидкість осідання еритроцитів, як показника аутоантитіл в крові; нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, як представники полінуклеарних макрофагів з системи фагоцитозу. Кількісні показники кооперативної взаємодії сукупності імунологічних показників теж підвищують інформативність і точність діагностики вузлових захворювань щитовидної залози. Спосіб реалізують наступним чином: у хворих визначалась кількість лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, базофілів в периферійній крові та ШОЕ. Після чого розраховують індекс лімфоцити-ШОЕ (ІЛШОЕ), індекс лімфоцити-гранулоцити (ІЛГ) і загальний індекс (ІЗ) по формулах: ІЛШОЕ=Л х ШОЕ/100; ІЛГ=Л х 10/Н+Е+Б, ІЗ=ІЛШОЕ+ІЛГ. В нормі значення ІЛШОЕ дорівнює 1,40±0,056, ІЛГ – 4,36±0,20, ІЗ – 5,66±0,24. ІЛШОЕ при вузлових новоутвореннях щитовидної залози збільшується і дорівнює при вузлово 2 36049 ступеня правої частки щитовидної залози, еутиреоїдний стан. У клінічному аналізі крові: гемоглобін – 146 г/л; еритроцити – 4,8х10112/л; лейкоцити – 5,35х109/л; паличкоядерні нейтрофіли - 4%; сегментоядерні нейтрофіли - 55%; еозинофіли - 1%; базофіли - 0%; лімфоцити - 40,2%; моноцити - 5%; ШОЕ – 14 мм/м. Виходячи з отриманих даних, розраховані індекси: ІЛШОЕ=5,62, ІЛГ=6,7, ІЗ=12,32, що підтвердило діагноз. Хвора оперована. При гістологічному дослідженні видаленої частки щитовидної залози вузловий колоїдний зоб. 2. Хвора Ковальцова Г.А., 60 років, госпіталізована в хір ургічне відділення ОКЛ м. Харкова зі скаргами на наявність пухлини на передній поверхні шиї, відчуття придушення, сиплий голос. Хворіє протягом 1,5 років. Об'єктивно: стан хворої задовільний. Артеріальний тиск - 150/90 мм рт. ст.; пульс – 80 ударів за хв. На передній поверхні шиї, у проекції правої частки щитовидної залози, визначається пухлиноподібне утворення до 6,5 см у діаметрі, рухливе при ковтанні, твердо-еластичної консистенції, безболісне. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Встановлено попередній діагноз: вузловий зоб ІІІ ступеня правої частки щитовидної залози, еутиреоїдний стан. У клінічному аналізі крові: гемоглобін – 150 г/л; еритроцити – 4,6х10112/л; лейкоцити – 6,2х109л; паличкоядерні нейтрофіли - 2%; сегментоядерні нейтрофіли - 7,8%; еозинофіли 1%; базофіли - 9%; лімфоцити - 16%; моноцити 3%; ШОЕ – 25 мм/м. Виходячи з отриманих даних, розраховані індекси: ІЛШОЕ=4,0, ІЛГ=1,8, ІЗ=5,8, що дозволило запідозрити рак щитовидної залози. Хвора оперована. При гістологічному дослідженні видаленої частки щитовидної залози виявлено палілярно-фолікулярний рак щитовидної залози. му зобі 3,86±0,363, а при раку щитовидної залози – 3,49±0,498. В той же час 55±7 хворих на рак щитовидної залози мають значення цього індексу нижче 1,7 (17±5% хворих на вузловий зоб; р0,05), а при раку щитовидної залози достовірно знижується (3,52±0,254; р