Спосіб доопераційної діагностики злоякісних новоутворень щитовидної залози

Спосіб доопераційної діагностики злоякісних новоутворень щитовидної залози, що включає отримання пункційного матеріалу, виготовлення 36880 хува ти помилки, що вносять присутні в пунктах макрофаги. Завданням даного винаходу є створення такого способу доопераційної діагностики злоякісних новоутворень щитовидної залози, який би давав задовільну точність діагнозу незалежно від вмісту неепітальних клітин у пунктах шля хом проведення імуноцитохімічного визначення цитокератину № 17 в клітинах, попередньо оброблених препаратів. Суть винаходу полягає в тому, що отриманого пункційного матеріалу виготовляють цитологічні препарати, на яких після ренатурації антигенних детермінант проводять імуноцитохімічну реакцію непрямим імунопероксидазним методом за допомогою моноклоальних антитіл та виявляють клітини фолікулярного епітелію, що містять детермінанти цитокератину № 17, і при наявності таких клітин більше 1 % від загальної кількості тиреоцитів, встановлюють діагноз карциноми щитовидної залози. Основною відмінністю вказаного способу доопераційної діагностики новоутворень щитовидної залози від прототипу є те, що автори вперше пропонують з метою діагностики раку щитовидної залози використати виявлення клітин, які містять детермінанти цитокератину № 17. Цей цитокератин з`являється в епітеліальних клітинах карцином і відсутній в неепітеліальних клітинах, що містяться в пунктах. Цей цитокератин можна, після попередньої обробки, виявляти на препаратах тонкогольчатої аспіраційної біопсії, пофарбованих за методом Май-Грюнвальда-Гімза, що дозволяє виключити з підрахунків неепітельальні клітини. Тому можна зробити висновок про те, що винахід відовідає критерію “новизна” та “винахідницький рівень”. Спосіб здійснюється таким чином: матеріал,, отриманий за допомогою тонкогольчатої аспіраційної пункційної біопсії фіксують та фарбують за стандартним методом Май-Грюнвальда – Гімза (MGG), після чого досліджують морфологічно. Ділянка мазка, що містять епітеліальні клітини, відмічають, проводять ренатурацію антигенних детермінант за методом (заявка на винахід № 95041574, рішення про видачу патенту від 19.02.98). Після цього проводять імуноцитохімічну реакцію за допомогою непрямого імунопероксидазного методу з антитілами ЕЗ до детермінант цитокератину № 17 Після проведення реакції та дофарбування ядер клітин гематоксилином, підраховують процентний вміст клітин, що містять цитокератин № 17 в загальної популяції тиреоуитів. Якщо кількість останніх перевищує 1%, встановлюють діагноз карциноми. Наведемо кілька прикладів використання даного способу в нашій діагностичній цитологічній практиці. 1. У пацієнтки Щукіної Л.А., 1945 року народження при ультрасонографії знайдено новоутворення правої долі щитовидної залози, розміром 25 мм. Проведена тонкогольчата аспіраційна пункційна біопсія новоутворення, після чого пунктати були зафіксовані, профарбовані за стандартним методом Май-Грюнвальда-Гимза, та досліджені морфологічно. Епітеліальні клітини новоутворення не мали певних морфологічних ознак малігнізації, необхідних для встановлення діагнозу карциноми. Після виявлення в пунктаті клітин, що містять детермінанти цитокератину 17, було підраховано їх процентний вміст, який склав 4,8 %, що дозволило підозрювати наявність карциоми щитовидної залози. Пацієнтку було прооперовано. Гістологічне дослідження підтвердило наявність папілярної карциоми. 2. У паціентки Давидової А.К., 1989 р.н., в пунктатах новоутворення щитовидної залози епітеліальні клітини мали ознаки виразної атипії, але недостатні для встановлення діагнозу карциноми. В той же час вміст клітин, що мали детермінанти цитокератину 17, складав З %. Це дало можливість підозрювати наявність раку щитовидної, залози. Післяопераційний гістологічний діагноз підтвердив це припущення . 3. У пацієнтки Бахур В. А., було пропунктоване новоутворення лівої долі щитовидної залози, розміром 17 мм. За цитоморфологічними ознаками було неможливо підтвердити або виключити малігнізацію. В той же час імуноцитохімічно не було знайдено жодної клітини, яка б містила цитокератин № 17. Гістологічно був поставлений діагноз вузлового зобу. Діагностичні можливості методу доведено шляхом порівняння, отриманих цим способом доопераційних діагнозів з гістологічними заключениями у 39 пацієнтів. Всі пацієнти (23), в пунктатак яких 1% чи більше епітеліальних клітин містили цитокератин № 17, після операції мали гістологічний діагноз папілярної карциноми. В жодному випадку у пацієнтів, які мали гістологічний діагноз аденоми або вузлового зобу (16 ) в пунктатах не було більше 0,25% клітин з цитокератином № 17. Спосіб придатний для використання в цитологічних діагностичних лабораторіях. 2 36880 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3