Спосіб проведення балонної атріосептостомії

Спосіб проведення балонної атріосептостомії, який полягає в тому, що виключно під контролем ультразвукової візуалізації, після створення досту 3 36536 1. суб'єктивної оцінки - відчуття опору і розриву в момент проходження роздутого балонкатетера через овальне вікно. 2. За допомогою катетеризації і ангіографії оцінка збільшення шунта на рівні дефекту міжпередсердної перетинки враховуючи різницю рівня газів крові у камерах серця та магістральних судинах, зникнення міжпередсердного градієнту тиску, візуально-збілшення зкиду контрастної речовини при ангіографії. Зростання сатурації артеріальної крові при транспозиції магістральних судин. 3. Ехокардіографічно - збільшення дефекту міжпередсердної перегородки. 4. Оцінка розміру дефекта інтраопераційно під час відкритої хірургічної корекції вади серця. В основу корисної моделі покладено завдання оптимізації проведення атріосептостомії за відсутності умов рентген-операційної. Метод передбачає проведення балонної атріосептостомії використовуючи ехокардіографію для візуалізації структур серця та ендоваскулярного інструментарію. Метод відрізняється можливістю проведення балонної атріосептостомії у критично хворих без використання рентген-ангіографічних комплексів в умовах ультразвукової віз уалізації. Використання ехокардіографії для проведення атріосептостомії має наступні переваги: - відсутність рентгенівського опромінення персоналу та хворого; - відсутність потреби у використанні рентгенангіографічного обладнання і максимальне наближення цієї процедури до ліжка критично хворої дитини; - за рахунок чіткої візуалізації балон катетера і овального вікна є можливість чітко визначити напрямок руху і положення катетера; - можливість візуальної оцінки зміни розміру овального вікна і величини шунта за даними УЗ; - немає потреби введення рентген-контрастної речовини; - постійний контроль перикардіального простору. Спосіб використання даної методики здійснюється наступним чином: Для проведення втручання використовують стегновий венозний доступ з використанням дитячого інтродюсера розміром 6F встановленого за стандартною методикою чи пупковий венозний доступ. На фіг.1 зображено етап постановки діагностичного провідника для встановлення інтродюсера, з положенням ультразвукового датчика в субкостальній проекції на рівні нижньої порожнистої вени та печінкових вен. Дистальна частина діагностичного провідника візуалізувалась при цьому як гіперехогенний утвір у просвіті НПВ та порожнині правого передсердя. Наявність провідника у порожнині правого передсердя підтверджує успішність пункції v. femoralis dextrae чи sinistrae та положення провідника у нижній порожнистій вені. Після створення доступа у нижню порожнисту вену, праве передсердя, овальне вікно в ліве передсердя заводять балон-катетер (БК) для атріосептостомії. Візуалізація дистального кінця БК у порожнині лівого (фіг.2) передсердя в субкосталь 4 ній проекції підтверджує успішне проходження БК через міжпередсердний отвір. При розміщенні БК у лівому передсерді балон роздувають за допомогою шприца фізіологічним розчином хлориду натрію. Роздутий баллон різким коротким рухом витягається в праве передсердя розриваючи овальне вікно. На фіг. 3-4 зафіксовано етапи проведення процедури Рашкінда з візулізацією роздутого БК в лівому (перед безпосереднім виконанням процедури) та правому передсердях (безпосередньо після виконання процедури). Положення датчика і проекція попередні. Ефективності процедури оцінюють за допомогою візуалізації та вимірювання величини міжпередсердного дефекту в В-режимі (фіг.5), і допплерографічного контролю - збільшення кровотоку на міжпередсердному рівні (фіг.6). Закінчення операції відбувається за стандартним протоколом для ендоваскулярних втр учань на серці. На відміну від стандартного методу контроль внутрішньосерцевих маніпуляцій здійснюється виключно ультразвуковим методом на всіх етапах втручання. Зображення на моніторі УЗ-апарату інвертовано для зручності маніпуляцій оператора. АСС під контролем УЗ знімає потребу у використанні рентгенангіографічного обладнання і дає можливість максимального наближення цієї процедури до ліжка хворої дитини. ПРИКЛАД. Хворий З., 7 діб., вага 3,300кг, історія хвороби N 955. Був госпіталізований 03.05.2006 р. у відділення реанімації новонароджених обласної дитячої лікарні з діагнозом: транспозиція магістральних судин, інтактна міжшлуночкова перегородка, обструкція вихідного тракту лівого шлуночка, відкрите овальне вікно. Дитина знаходилась у важкому стані, з ознаками серцевої слабкості (періоди олігоурії, позиційні набряки), різкої гіпоксії (сатурація артеріальної крові 45%), на штучній вентиляції легень. Дитині було показано проведення балонної атріосептостомії за життєвими показами. Стан пацієнта не дозволяв забезпечити транспортування до кардіохірургічного центру для проведення втручання в умовах рентгенопераційної. У віці 9діб дитині проведено операцію під контролем ехокардіографії в умовах реанімаційного відділення ендоваскулярним хірургом, викликаним з кардіологічного центру. Тривалість операції 45хвилин. Після втручання стан дитини покращився, сатурація артеріальної крові зросла до 65-70%, екстубована на 3 добу після втручання. На 14 добу виписана на амбулаторне лікування в задовільному стані. У віці 7 місяців проведено гемодинамічну корекцію вади у плановому порядку. Джерела інформації: 1. Diseases of the heart Td.: D.G. Julian et al. - 2 nd ed. - London etc.: Saunders, 1996.- 1956р. 2. Старк И. Достижения и прогресс в лечении врожденных пороков сердца // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 1997. - №1. - С. 35 -38. 3. Rashkind WJ, Miller WW: Creation of an atrial septal defect without thoracotomy: palliative approach to complete transposition of the great arteries. JAMA 196: 991, 1966. 5 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 36536 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601