Спосіб хірургічного видалення доброякісних пухлин шкіри

Спосіб хірургічного видалення доброякісних пухлин шкіри шляхом електро- або лазерної, або 3 36535 Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного видалення доброякісних пухлин шкіри шляхом електро або лазерної, або радіохвильової ексцизії пухлини, згідно корисної моделі, ексцизію пухлини проводять у режимі „розрізу" на фоні компресії навколоопераційної зони з наступною обробкою операційної рани гемостатичними препаратами на основі сульфату заліза або хлориду алюмінію. В якості гемостатичного препарату на основі сульфату заліза використовують, наприклад, ВіскоСтат Вінтермінт, який виробляється компанією Ультрадент продуктс інк., США. В якості гемостатичного препарату на основі хлориду алюмінію використовують, наприклад, Віскостат Кліар, який виробляється компанією Ультрадент продуктс інк., США. Як показав досвід клінічних випробувань, підтверджений післяопераційним спостереженням більше 100 пацієнтів протягом року, забезпечення навколоопераційної компресії, яка призводить до зупинки місцевої гемо- і лімфоциркуляції та створює достатньо сухе операційне поле необхідне для візуального контролю якості видалення тканини пухлини, дає змогу якісно оперувати в режимі „розрізу". Додаткові переваги навколоопераційної компресії полягають в тому, що створений внутрішньотканинний тиск допомагає відмежувати тканини доброякісної пухлини від оточуючи х тканин, завдяки різниці щільності. А обробка післяопераційної рани гемостатичними препаратами на основі сульфату заліза або хлориду алюмінію дозволяє не проводити завершуючої „коагуляції" та в достатній мірі, формує надраньову щільнофіксовану корку, яка на відміну від корки утвореної розчином перманганату калію, більш водостійка і не потребує регулярної додаткової обробки. Заявлена сукупність суттєви х ознак створює передумови для прискорення темпів епітелізації (7-10 днів) та покращує якість післяопераційного рубця. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Місцеве знеболення проводимо шляхом провідникової або інфільтраційної анестезії. Виконання тимчасової компресії навколо операційної зони полягає у формуванні випуклої складки за допомогою стискання великим і вказівним пальцями шкіри, та підшкірної клітковини, в залежності від анатомічної локалізації, таким чином, що елемент знаходиться по центру складки. Цю маніпуляцію краще провести обома руками асистента. Після створення компресії, проводиться інцизійна біопсія шляхом тангенціального висічення тканин пухлини в режимі „розрізу" електро або лазерним, або радіохвильовим ножем. Під візуальним контролем забезпечується остаточне видалення патологічної тканини новоутворення в режимі „розрізу" і на операційну рану наносять потужний гемостатичний препарат. Знімається компресія. Після обробки рана суха і не потребує накладання ніякої пов'язки. Рекомендації пацієнту полягають тільки в обмеженні контакту з водою післяопераційної рани протягом 3-4 днів. 4 Приклад 1. Хвора 1976р.н., діагноз: внутрішньодермальний пігментний невус шкіри обличчя лівої надбровної області (2004p.), внутрішньодермальний пігментний невус шкіри обличчя міжбровної області (2007p.). Розмір кожного елементу до 0,5см. Лікування. У 2004р. було проведено видалення невусної тканини надбровної області в режимі „коагуляції" радіохвильовим методом. Післяопераційна рана оброблена 5% розчином перманганату калію, з наступною 2-х кратною щоденною обробкою таким самим розчином протягом 7 днів. Кірка відійшла на 12 добу. Віддалений результат - атрофічний помітний рубець. У 2007 році було проведено видалення невусної тканини міжбровної області у режимі „розрізу" радіохвильовим методом на фоні навколоопераційної компресії з подальшою обробкою операційної рани гемостатичним препаратом на основі сульфату заліза ВіскоСтат Вінтермінт. Наступна щоденна обробка рани не проводилась. Кірка відійшла на 8 добу. Віддалений результат - майже непомітний нормотрофічний рубець. В обох випадках виконувалась інфільтраційна анестезія 2 % розчином лідокаїну. Патогістологічний висновок біоптатів підтвердив обидва діагнози. Приклад 2. Хвора 1946р.н., поступила з діагнозом себорейні кератоми шкіри обличчя правої виличної зони, кількістю три та діаметром до 1см. Хід операції. Забезпечивши інфільтраційну анестезію розчином ультракаїну Д-С та навколоопераційну компресію, після проведення інцизійної біопсії, ербієвим лазером здійснили ексцизію тканин пухлин та обробили раньову поверхню гемостатичним препаратом на основі сульфату заліза. Патогістологічний висновок біоптату підтвердив діагноз. Загоєння - протягом 10 днів. Віддалений результат - відновлення нормального епідермального шару. Приклад 3. Хворий 1956р.н., поступив з діагнозом множинні фібропапіломи і м'які фіброми шкіри шиї та пахвови х зон. На фоні етіопатогенетичної терапії провели хірургічне видалення множинних елементів електроножем в режимі „розрізу" з обов'язковою навколоопераційною компресією та обробкою раньової поверхні гемостатичним препаратом ВіскоСтат Кліар. Патогістологічний висновок біоптатів теж підтвердив діагноз. Термін загоєння для різних раньових поверхонь склав від 4 до 8 діб. Щоденна обробка не проводилась. Віддаленний результат - малопомітні норматрофічні рубці. Таким чином, застосування заявленого способу створення навколо операційної компресії та використання гемостатичних препаратів на основі сульфату заліза або хлориду алюмінію при видаленні доброякісних новоутворень лазерним, електро- або радіоножем дозволяє відмовитись від режиму „коагуляції" і отримати передумови для прискорення темпів загоєння з максимальним естетичним результатом. 5 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 36535 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601