Біоадсорбент

Біоадсорбент як виріб медичного призначення на основі субстрату ліофілізованої шкіри свині, який відрізняється тим, що складається із подрібненого субстрату ліофілізованої шкіри свині з розміром частинок у межах від 0,1 до 3,0мм включно. (19) (21) u200806014 (22) 08.05.2008 (24) 10.11.2008 (46) 10.11.2008, Бюл.№ 21, 2008 р. (72) БІГУНЯК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ДЕМ'ЯНЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, П'ЯТНИЦЬКИЙ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ, UA, ДЕНИЩУК ПАВЛО АНДРІЙОВИЧ, UA 3 36775 Фіг.1. Біоадсорбент - подрібнений субстрат ліофілізованої шкіри свині з різним ступенем дисперсності частинок (найдрібніші - в поліхлорвініловому пакетику). Фіг.2. Графік кінетики токсинмодульованого кислотного гемолізу (друга похідна) як відображення фізико-хімічної активності біоадсорбента при аплікації його на поверхню шкіри хворого. Фіг.3. Діаграма кислотної резистентності мембран еритроцитів у хворого на початку і наприкінці лікування як відображення ефективності біоадсорбента. Як виріб медичного призначення біоадсорбент складається із подрібненого субстрату ліофілізованої шкіри свині з розміром частинок у межах від 0,1 до 3,0мм включно (Фіг.1). Дія біоадсорбенту полягає в тому, що при контакті з поверхнею шкірного покриву хворого подрібнений субстрат ксеношкіри адсорбує токсичні продукти, накопичені в шкірі пацієнта внаслідок патологічного процесу в організмі. Зосередження токсинів в шкірі пацієнта виникає в результаті локалізованого в ній патологічного вогнища (або в безпосередній близькості від нього) і є проявом еволюційно детермінованої видільної функції шкіри. Остання особливо посилюється при патології, яка супроводжується накопиченням в організмі токсичних продуктів екзо- і ендогенного походження. Використовують біоадсорбент шляхом прикладання його на очищену поверхню шкіри у вигляді густої водної суспензії, для чого в посудину вміщують подрібнений субстрат ксеношкіри, заливають на 5-8хв стерильною дистильованою водою у співвідношенні 1:1, поступово доводячи водою до сметаноподібної консистенції. Отриману суспензію накладають на поверхню шкіри - в місці передбачуваного накопичення токсичної субстанції на 30-60хв. Про ефективність застосування біоадсорбента роблять висновок за позитивною динамікою клінічного перебігу захворювання, за рівнем токсичної дії накопиченого біоадсорбентом токсину, виявленого в спеціально підібраних тестових пробах або шляхом безпосереднього лабораторного аналізу токсину, естрагованого з використаного адсорбенту. Приклад 1. Перед застосуванням біоадсорбент помістили в стерильну посудину і залили на 5хв стерильною дистильованою водою у співвідношенні 1:1. Поступово, додаючи воду, суспензію довели до сметаноподібної консистенції. З метою зменшення проявів інтоксикації і зуду шкіри в хворого на атопічний дерматоз, локалізований на передній поверхні середньої третини гомілки, застосували запропонований біоадсорбент. Для цього по 20мл щойно отриманої суспензії біоадсорбенту нанесли на інтактну поверхню шкіри нижньої кінцівки на стороні ураження - дослід, а також на симетричну ділянку шкіри неураженої патологічним процесом кінцівки - контроль. Суспензію утримували на поверхні шкіри хворого впродовж 45хв, після чого її обережно зібрали шпателем для проведення аналізу на вміст адсорбованого токсину. Для цього 4 останній центрифугували при 3000об/хв протягом 30хв і обережно знімали надосад. Оцінку ефективності сорбційної детоксикації здійснювали за рівнем мембранодеструктивної дії адсорбованого з поверхні шкіри токсину у тестовій пробі на кислотний гемоліз [3], то 100мкл надосаду вносили у вимірювальну кювету із стандартизованою суспензією еритроцитів, витримували 10хв, після чого вносили стандартизований гемолітик розчин соляної кислоти (2×10-3М) на ізотонічному розчині натрію хлориду і реєстрували токсинмодульований кислотний гемоліз фотоколометричним способом на стрічці самописця. Результат аналізу представлено графіком кінетики токсинмодульованого кислотного гемолізу (друга похідна) як відображення фізико-хімічної активності біоадсорбента при аплікації його на поверхні шкіри хворого. Як видно з наведених графіків на Фіг.2, крива токсинмодульованого кислотного гемолізу суттєво зміщена вліво відносно аналогічної кривої, отриманої при використанні біоадсорбента, аплікованого на неураженій кінцівці, тобто апріорі з невисоким вмістом токсину в шкірі. З одного боку, отриманий результат є свідченням адекватності вибраного для порівняння методу аналізу, подруге, встановлена різниця динаміки гемолітичного процесу із взятими із різних поверхонь шкіри адсорбентами доводить існування прямої залежності концентрації токсичних факторів від місця розташування вогнища патологічного процесу, що може мати суттєве діагностично-прогностичне значення в клінічній практиці. Нарешті, по-третє, отриманий результат доводить принципову спроможність методу трансдермальної адсорбції як такого, спрямованого на елімінацію з організму токсичних чинників, у даному випадку - на основі застосування запропонованого біоадсорбента. Приклад 2. Хворому P., 42 років, що перебував на стаціонарному лікуванні з приводу атопічного дерматозу з переважним ураженням шкіри нижньої третини правої гомілки з метою зниження клінічних проявів інтоксикації, які в місці ураження супроводжувалися вираженим набряком тканин, свербіжом та іншими дерматологічними ознаками, на ділянки шкіри, що відступала від границі ураження на 5см прикладали водну суспензію біоадсорбента двічі на день по 30хв упродовж 4 діб. Використані адсорбенти після зняття з шкіри пацієнта досліджували за методикою тестової реакції кислотного гемолізу, зокрема за індексом мембранної резистентності ізольованих еритроцитів до дії стандартизованого гемолітика [4]. Наведені на Фіг.3 прямокутні діаграми зміни інтегрального індексу мембранної резистентності еритроцитів стандартизованої суспензії клітинного тест-об'єкту відображають залежність резистентності мембран від кількості адсорбованого в процесі лікування токсичного фактора, надаючи кількісну характеристику лікувальної ефективності застосованого біоадсорбента. Внаслідок ефективної адсорбції та елімінації з організму хворого токсичного чинника індекс резистентності еритроцитарних мембран до дії стандартного гемолітика піднявся за чотири дні лікування з 31 ±4 - за першу добу, до 57±7 - на четверту до 5 36775 бу, тобто на 83,9%, засвідчуючи у такий спосіб позитивні наслідки лікування від застосування біоадсорбента. Отже, запропонований біоадсорбент, забезпечує е фективнішу сорбцію та елімінацію з організму токсичних сполук, порівняно із відомим біоадсорбентом у вигляді цілісних клаптів ксеногенної шкіри, і може бути застосований як у практичній медицині, так і в токсикологічній клініко-лабораторній практиці для вивільнення з організму токсичного чинника невідомої природи і його подальшої ідентифікації спеціальними методами токсикологічного аналізу. Джерела інформації: 1. Бігуняк В.В., Дем'яненко В.В., Бігуняк Н.В. Біологічні і біофізичні властивості ліофілізованої шкіри свині: загальнобіологічні аспекти, проблеми, Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 перспективи /Ма теріали XX з'їзду хір ургів України. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002,- т.2. -С.649-651. 2. Пат. 66250А, Україна. G09В23/28, С08G69/40, С08G77/04. Спосіб моделювання слабкої взаємодії на основі реакції живих клітин з алогенними субстратами /Бігуняк В.В., Дем'яненко В.В. -№2003098279; Заявл. 08.09.03; Опубл. 15.04.04, Бюл. №4. 3. Андрейчин М.А., Бех М.Д., Дем'яненко В.В., Ничик А.З., Ничик H.A. //Методи дослідження ендогенної інтоксикації: методичні рекомендації. -Київ, 1998.-26с. 4. Пат. 7241А, Україна. Спосіб оцінки активності аденілциклази клітин ізольованої крові. /Бігуняк Т.В., Дем'яненко В.В., Нагайчук В.І. №20041109136; заявл. 08.11.2004; опубл. 15.06.2005; Бюл. №6. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601