Спосіб закритої остеоклазії

Спосіб закритої остеоклазії, що містить свердлення кортикальних шарів кістки крізь метафізар 36991 зації остеогенних елементів та судинного русла. В разі пошкодження головного стовбур у підпитуючої артерії у кісткових відламках виникають грубі порушення кровопостачання, наслідком яких є зниження активності заповнення частини діастазу приєднувальною тканиною, а заміщення останньої відбувається на досить млявому рівні. Отже, підвищення ефективності остеоклазії обумовлено переважно зниженням ризику пошкодження кровопостачального судинного пучка, поряд із зменшенням обсягів пошкодження вмісту кістково-мозкового каналу і поліпшенням трофіки тканин перед наступною іммобілізацією кінцівки. Додатково, технічне рішення задачи характеризується спрощенням та зручністю здійснення, атравматичністю, можливістю проведення штучних переламів кінцівки на будь-якому анатомічному рівні, незалежно від діаметру кістки або її вікової міцності. Поряд із цим, об'єкту, що заявляється, властиві значне скорочення тривалості операції (майже у 2-3 рази), терміну зрощування кісткового переламу (у 1,5-2,0 рази) і зменшення ризику розвитку запалювальних ускладнень. Таким чином, сукупність суттєвих ознак, що відрізняє заявляємий винахід від прототипу, є суттєвою, бо має причинно-наслідковий зв'язок із технічним результатом, що заявляється. Відомості, що підтверджують можливість здійснення способу полягають у наступному. Для здійснення остеоклазії традиційно використовують хірургічн у дриль і відрізки нержавіючого дроту Æ 3,0-6,0 мм, із сталі марки Х19Н9Т дія виконання свердлень, компресійно-дистракційний апарат системи Ілізарова. Для цього під сниномозковим обезболюванням хворого укладають на операційний стіл. Здійснюють R-контроль пошкодженого суглобу. На шкіру вертельної області накладають R-контрастні маркери і визначають рівень остеоклазії, з урахуванням кісткових орієнтирів. Надалі, використовуючи сталевий дріт, проколюють шкіру з м'язовими тканинами, проводячи останній до контакту з кісткою кінцівки. У зовнішніх відділах кістки (передньозовнішньому, латеральному або задньозовнішньому) вертельної області відрізками сталевого дроту обережно висвердлюють кортикальні шари, без втручання у внутрішню кортикальну пластинку з судинними пучками. Всього здійснюють 15-20 свердлень з 2-3 проколів шкіри, а траєкторія лінії свердлення може бути утвореною у будь-якому місті. На завершення виконують аддукцію з приведенням дистального відділу кінцівки, до отримання штучного переламу. До області великого вертелу вводять 1-3 різьбових стрижня, у залежності від характеру патології, з фіксацією у сегменті дуги компрессійно-дистракційного апарату Ілізарова й наступною кінцевою стабілізацією. Отже, остеоклазія за умовами способу, про який йдеться, здійснюється при мінімальній кількості свердловин по периметру кістки і фізичних зусиль аддукції, без втручання у внутрішню кортикальну пластинку з судинними пучками. Як свідчить опис операції, відразу ж після хірургічного втручання можливо завдати навантаження на кінцівку, тобто провести міроприємства по скороченню термінів зрощення переламу шляхом утворення опори на кінцівку в період фіксації. Приклад. Хворий Т. Потрапив в ортопедичне відділення 16-ї міської лікарні з діагнозом: неправильне зрощення крізьвертельного переламу голівки стегна з наявностями кутової деформації стегна та укорочення правої кінцівки до 5 см. Проведена закрита міжвертельна остеоклазія правого стегна кінцівки, з виконанням свердлення кортикальних шарів кістки у зовнішніх відділах вертельної області, не доходячи до внутрішньої кортикальної пластинки, крізь метафізарну частину, штучного переламуванням дистального відділу кінцівки, шляхом аддукції на рівні ліній свердлення, та виправлення кутового зміщення. Надалі здійснена іммобілізація з використанням апарату Ілізарова. На другу добу хворому призначено ходіння з апаратом, що забезпечував необхідне дозоване навантаження на місце утвореного переламу. У післяопераційному періоді проводилась корекція дозованого навантаження та кутової деформації стегна, з подальшим переведенням апарату в режим стабілізації. При догляді хворого, розвитку запалювальних ускладнень не встановлено. Сукупність істотних прикмет, що відрізняє технічне рішення задачі від прототипу, утворює значні можливості компенсації циркуляторних розладів при інтрамедулярному остеосинтезі з попереднім розсвердлюванням кістковомозкової порожнини, що супроводжується розповсюдженими та тривалими розладами кровообігу пошкодженого кісткового сегменту. Таким чином, відомості, що наведені у дійсному описі, свідчать про те, що заявляємий спосіб здатний підвищити ефективність остеоклазії шляхом збереження внутрішньо-кісткового кровопостачання, має додаткові переваги над прототипом, характеризується новизною, винахідницьким рівнем і відловідає необхідним вимогам промислової придатності. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР № 575089, М. кл. А61 В 17/00, опубл. 1977 р. 2. Сергиенко А.А., Денисенко Н.И. Метод закрытой остеоклазии с предварительным сверлением кости // Ортопедия, травматолдогия и протезирование,1992. – №5. – С.35. 2 36991 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3