Спосіб раціональної вітамінотерапії при неврологічних проявах остеохондрозу поперекового відділу хребта

Спосіб раціональної вітамінотерапії при неврологічних проявах остеохондрозу поперекового 3 37056 логічних показників, оскільки загальна кількість Тлімфоцитів, Т-індукторів/хелперів (CD4+) та фагоцитарного числа після застосування вітамінів суттєво не відрізняється від норми, а також відбувається зниження кількості циркулюючих імунних комплексів, які відіграють особливо важливу роль в підтримці та розвитку імунного запалення та наступного руйнування хряща. При використанні раціональної вітамінотерапії спостерігається також зменшення проявів гіповітамінозу вітамінів В1 та B6 з підвищенням їх рівня в крові та сечі. Це свідчить про більшу ефективність запропонованого способу введення. Призначені перорально вітаміни більш повно включаються в обмінні процеси організму, оскільки при парентеральному способі введення вітамінів в організмі створюється пікове навантаження з короткочасним збільшенням їх рівня в сироватці крові та швидким виведенням з сечею, а, отже, значна частина вітамінів не проходить через печінку і не вступає в нормальний метаболізм. Проведення раціональної вітамінотерапії при неврологічних проявах остеохондрозу поперекового відділу хребта допомагає підвищити ефективність лікування та сприяє більш швидкому відновленню нервових та м'язових розладів і попередженню прогресування захворювання. Лікування проводять таким чином. Хворим з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта при поступленні призначають водорозчинні вітаміни В1 В6 та В12 у дозі відповідно 90мг, 60мг та 1200мкг на добу перорально і використовують протягом усього стаціонарного лікування та після виписки хворого з загальним курсом до 3-4 тижнів. Ілюстрацією клінічного спостереження, лікування та вивчення вмісту водорозчинних вітамінів, імунологічних та електронейроміографічних змін хворих при неврологічних проявах поперекового остеохондрозу може бути наведений приклад. Приклад 1. Хвора Ш., 42 років, медична картка №12398, поступила 04.06.2007р. у 1-е неврологічне відділення Львівської міської клінічної лікарні швидко медичної допомоги зі скаргами на виражені болі в поперековій ділянці, що іррадіювали в ліву ногу та посилювалися при фізичному навантаженні. Відомо, що хворіла близько 5 років. Загострення спостерігалися 1-2 рази на рік. Тривалість останнього загострення 2 тижні. В анамнезі хронічний гастрит та хронічний холецистит. Об'єктивно: стан хворої середньої важкості, шкірні покрови та слизові оболонки блідо-рожеві. Спостерігалися ознаки хейлозу, ангулярного стоматиту. Серцеві тони звучні, ритмічні. АУТ 135/80мм/рт.ст. Пульс - 82уд/хв. У легенях - везикулярне дихання, ЧДР - 22/хв. Зі сторони органів черевної порожнини - без патологічних змін. Симптом Пастернацького від'ємний з двох сторін. Порушень тазових органів не виявлено. Неврологічний стан: свідомість збережена, адекватна, контактна. Зіниці D=S, міоз, фотореакції живі. Рухи очни х яблук у повному обсязі. Корнеальні рефлекси живі. Лице симетричне. Язик по середній лінії. Рефлекси з піднебіння живі. Черевні рефлекси збережені. Тонус м'язів кінцівок D=S, 4 ізометричний. Сухожилкові рефлекси D=S з рук та ахілові, колінний зліва незначно пригнічений. Патологічні рефлекси не викликаються. Менінгеальні симптоми відсутні. Порушень чутливості не виявлено. Змін зі сторони загальних аналізів крові та сечі не виявлено. Напруженість паравертебральних м'язів 2 ступеня. Позитивні симптоми Ласега (25°), Мацкевича. Вираженість болевого відчуття по візуальній аналоговій шкалі 5см. При аналізі клінічних проявів гіповітамінозу виявлені: швидка втомлюваність, зниження працездатності, сонливість, безсоння, дратівливість, пітливість, біль у м'язах, головний біль, кровоточивість ясен, втрата апетиту, нудота , закрепи, біль в животі, ногах, втомлюваність при ході, печія шкіри, очей, порушення зору. На рентгенограмах поперекового відділу хребта в двох проекціях спостерігалося звуження міжхребцевих проміжків LІІІ-LIV, LIV-LV, LV-S 1 склероз замикальних пластинок на цьому рівні. На комп'ютерній томографії задньолатеральне вип'ячування диску LIV-LV розміром до 6мм. Забезпеченість водорозчинними вітамінами: віт. В1 в крові - 88,9мкмоль/л, віт. В1 в сечі352нмоль/добу; віт. В6 в сечі - 3,7мкмоль/добу. Імунограма: IgA- 2,25г/л, Ig M- 1,52г/л, IgG12г/л, ЦІКс- 57од., лейкоцити 7,2Г/л, лімфоцити 1,51Г/л, CD19-0,39Г/л, CD3- 0,95Г/л, CD4- 0,48Г/л, CD8- 0,39Г/л, CD4/CD8-1,3, CD16- 0,32Г/л, фагоцитарне число 3,8од., дефенсини 170у.о., CD950,23Г/л. Дані електронейроміографії: n. tibialis зліва: амплітуда М-відповіді- 13,1мВ, латентність Мвідповіді- 4,15мс, ШРЗм- 38,5м/с, амплітуда Fхвилі- 3,6мВ, латентність F-хвилі 44,2мс; n. tibialis справа: амплітуда М-відповіді- 11,2мВ, латентність М-відповіді- 4,2мс, ШРЗм - 57,4м/с, амплітуда Fхвилі- 3,14мВ, латентність F-хвилі 48,3мс. n. peroneus зліва: амплітуда М-відповіді- 4,11мВ, латентність М-відповіді- 3мс, ШРЗм- 41,1м/с, амплітуда F-хвилі- 3,19мВ, латентність F-хвилі 49,1мс; n. peroneus справа: амплітуда М-відповіді- 6,25мВ, латентність М-відповіді- 2,8мс, ШРЗм- 44,4 м/с, амплітуда F-хвилі- 2,19мВ, латентність F-хвилі 46,3мс. Встановлений діагноз: лівобічна люмбоішіалгія на грунті остеохондрозу поперекового відділу хребта з вираженим болевим та м'язово-тонічним синдромом. Було призначено нестероїдні протизапальні препарати (нізалід), метаболічні середники (АТФ), судиноактивні препарати (інстенон). До лікування додано вітаміни В1 В6 та B12 (неуробекс, Actavis, Болгарія) в відповідних дозах 90мг, 60мг та 1200мкг на добу перорально. Захворювання мало сприятливий розвиток. Протягом першого тижня зменшився больовий синдром і становив по візуальній аналоговій шкалі 4см, покращилися показники неврологічного статусу: симптом Ласега становив 60°, відновився колінний рефлекс зліва. Серед клінічних ознак гіповітамінозу утримувалися, але менш виражені швидка втомлюваність, зниження працездатності, сонливість, пітливість, біль у м’язах, втрата апетиту, нудота, 5 37056 закрепи, втомлюваність при ході, печіння в очах. Зникли безсоння, дратівливість, головний біль, біль в ногах, печія шкіри, покращився зір. Нормалізувався вміст вітамінів В1 (вміст в крові- 119,0мкмоль/л, в сечі- 3560нмоль/добу) та віт. В6 (вміст в сечі- 15,19мкмоль/добу), а також показники імунограми: IgA- 2,85г/л, Ig M- 2,25г/л, IgG18,5г/л, ЦІКс- 49од., лейкоцити 6,6Г/л, лімфоцити 1,98Г/л, CD19- 0,50Г/л, CD3- 1,05Г/л, CD4- 0,65Г/л, CD8-0,57Г/л, CD4/CD8-1,14, CD16- 0,44Г/л, фагоцитарне число 6,2од., дефенсини 140у.о., CD950,44Г/л. Дані електронейроміографії: n. tibialis зліва: амплітуда М-відповіді- 13,7мВ, латентність Мвідповіді- 3,15мс, ШРЗм- 45,1м/с, амплітуда Fхвилі- 4,09мВ, латентність F-хвилі 42,5мс. N. peroneus зліва: амплітуда М-відповіді5,89мВ, латентність М-відповіді- 2,8мс, ШРЗм Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 44,6м/с, амплітуда F-хвилі- 2,14мВ, латентність Fхвилі 43,4мс. Отже, при дослідженні малогомілкового та великогомілкового нервів зменшилася латентність М-відповіді, збільшилася ШРЗм, зменшилася латентність F-хвилі, а для малогомілкового нерву, крім того зросли амплітуди М-відповіді та F-хвилі. Таким чином, у хворої з НППОХ під впливом раціональної вітамінотерапії зменшилися клінічні та лабораторні прояви гіповітамінозу водорозчинних вітамінів, покращилися дані неврологічного статусу, нормалізувалася більшість показників імунітету та спостерігалося покращення даних, отриманих при електронейроміографії. Використання запропонованого способу дозволяє підвищити ефективність лікування у хворих з НППОХ та допомагає уникнути побічних дій нераціональної вітамінотерапії. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601