Спосіб лікування папіломавірусних інфекцій

Спосіб лікування папіломавірусних інфекцій, що включає проведення лазерної деструкції і неспецифічної терапії, який відрізняється тим, що як неспецифічний засіб використовують ербісолультрафарм в кількості 2 мл внутрішньом'язово кожну добу №10, далі по 2 мл через добу №10 і в подальшому по 2 мл № 6 протягом 30 діб один раз в 5 діб. (19) (21) u200808975 (22) 09.07.2008 (24) 10.11.2008 (46) 10.11.2008, Бюл.№ 21, 2008 р. (72) КОЛЯДЕНКО ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, UA, ЛОБАНОВ ГЕННАДІЙ ФЕОДОСІЙОВИЧ, UA, ГИЧ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА, UA, ШЕЛЮЖЕНКО ЛЮДМИЛА ІГОРІВНА, U A (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A 3 37057 чують дедіференціацію клітин, а також формують специфічні імунні відповіді за рахунок їх само синтезу натуральними кілерами, клітинами моноцитарного або дендритного ряду. Із трьох, найбільш поширених представників ІФН найчастіше застосовуються (лімфоцитарний, фібробласт ний та лейкоцитарний, як в якості монотерапії, так і в поєднанні з іншими терапевтичними засобами. Про те вище зазначені ефекти ІФН, як і багатьох інших лікарських засобів, супроводжуються не тільки їх побічною дією, але й розвитком толерантності, до певних рівнів дозування, потребуючих підвищення дози в подальший терапії, за рахунок формування аутоантитіл проти екзогенних форм рекомбінантних ІФН, що особливо вражає при хронічних, часто рецидивуючих, з багатократним і у високих концентраціях введенням ІФН захворюваннях створюючих умови розвитку антиефектів у вигляді температурної реакції, підвищення рівня цукру, пригнічення кровотворення тощо. До непривабливих якостей слід також віднести недостатню дієвість при лікуванні проліферативних процесів занадто великих розмірі [10]. Орієнтуючись на вище наведене, необхідно зробити висновок про складність використання за цих обставин, при лікуванні папіломавірусної інфекції, препаратів імунокорегуючої дії, які загалом в достатній кількості представлені фармакологічною промисловістю та недостатньо обґрунтовано рекомендуються до використання в практичній медицині. Оскільки сама по собі етіотропна терапія папіломавірусної інфекції не досить ефективна рекомендується імунокорекція з використанням імуномодуляторів широкого спектру дії. З метою корекції порушень клітинного імунітету у хворих з ПВІ вперше використаний препарат ербісол-ультрафарм, який містить комплекс природних небілкових низькомолекулярних органічних сполук негормонального походження, отриманих з ембріональної тканини великої рогатої худоби. До його складу входять глікопептиди , пептиди, нуклеотиди, амінокислоти тощо, які зумовлюють імунологічні, репаративні, гепатопротекторні властивості препарату. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в створенні доступного та ефективного способу лікування папілома вірусної інфекції, що передбачає застосування універсальних імунокорегуючи х властивостей ербісолу-ультрафарм. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, буде полягати у підвищенні лікувальнореабілітаційної ефективності ПВІ за рахунок фармакологічної активності ербісолу-ультрафарм, дія якої проявляється активацією елементів імунної системи на прискорення відновлення дискредитованих клітин не здатних до регенерації або аномальних клітин (мутантних, клітин-вірусоносіїв тощо). Тобто тих явищ, що мають місце при інфекційних процесах, визваних такими патогенними збудниками, як папіломавіруси людини. Разом з тим ербісол-ультрафарм має імунокорегуючі властивості, сприяючі нормалізації порушених імунологічних станів, активуючи Т-лімфоцити, Тh2-хелпери і В-лімфоцити. Ербісол-ультрафарм потенціює дію антибіотиків, екзогенних a і gінтерферонів і разом з тим зменшує їх токсичну 4 побічну дію, збуджуючи a і g-інтерфероїїи, сприяючих прискоренню елімінації збудників. Перераховані якості ербісол-ультрафарму, відносно позитивної впливовості на організм в цілому дозволяють уникнути негативного розвитку та перебігу урогенітальної інфекції, запобігати формуванню ускладнень, забезпечуючи тим самим надійне клінічне та мікробіологічне одужання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення лазерної деструкції і неспецифічної терапії, згідно корисної моделі в якості неспецифічного засобу використовують оригінальний препарат нового покоління ербісол-ультрафарм в кількості 2мл внутрішньом'язово кожен день № 10, далі по 2мл через добу № 10 і в подальшому по 2мл № 6 на протязі 30 діб, один раз на 5 діб. При цьому, основний імунокоригуючий ефект препарату проявляється через дію на макрофагальну ланку відповідальну за репарацію ушкоджених клітин і відновлення функціональної активності органів і систем, а також через Т і N-кілери, направлених на знешкодження клітин, зокрема тих, що не мають схильності до регенерації і аномальних клітин. Ербісол-ультрафарм також містить у своїх властивостях імуннокорегуючи якості, що відзначаються і набувають важливого значення в умовах порушення імунного стану, забезпечуючи його нормалізацію, шляхом активації Т-лімфоцитів, не тільки Т-хелперів і Т-кілерів, а при необхідності Тсупресорів, які в свою чергу інгібірують активність В-лімфоцитів. Приклад конкретного використання запропонованого способу: Приклад 1. Хворий М., 19 років. Діагноз: Гострокінцеві кондиломи Уретровезикуліт хламідійної етіології. Супутні хвороби: Хронічний гепатохолецистит, стадія ремісії. За період амбулаторного лікування хворий отримав слідуюче лікування: 1. Ербісол-ультрафарм 2,0мл в/м кожен день №10, далі по 2,0мл через добу№10 і в подальшому 2мл один раз в 5 діб №6. 2.Лазерна деструкція. Приклад 2 Хвора С., 32 років. Діагноз: Гострокінцеві кондиломи анальної області, хронічний двохсторонній аднексіт. Супутні хвороби: Варикозний симптомокомплекс, хронічний гастродуоденіт. 1. Ербісол-ультрафарм 2,0мл. в/м кожен день№10, далі по2мл через добу №10 і в подальшому 2мл один раз в 5діб №6. 2. Лазерна деструкція. Результати клінічних та інструментальнолабораторних показників в динаміці мали позитивні зрушення. Об'єктом дослідження являлись хворі віком 20-35 років, обстежені за розробленою нами системою та формалізованим інформаційним блоком скарг щодо стану здоров'я осіб, інфікованих ПВІ, відповідно до індивідуально-анамнестичного варіанту діагностики хронічних неінфекційних захворювань, за умов подальшого застосування клініко 5 37057 лабораторних та інструментальних методів дослідження. Формували групи осіб, у яких за даними попереднього відбору діагностовано маніфестні форми ПВІ аногенітальної області. Відбір і формування груп хвори х здійснювались за принципом дотримання максимально можливих умов однорідності за біологічними, соціальними, гігієнічними та економічними критеріями. Для вивчення структур Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій використовували метод прямої імунофлюорисценсії. За допомогою наборів моноклональних антитіл у периферичній крові визначали Т-лімфоцити(СД3+, СД4+, СД8+, ДR+) та Влімфоцити(СД19+, СД3-, ДR+). Обчислення проводили на проточному цитофлюориметрі. З метою оцінки ефективності лазерної вапоризації проводилось документування до і після видалення но 6 воутворень за допомогою епілюмінісцентної мікроскопії апаратом Scailar. Перш ніж прийти до аналізу відповідної інформації щодо обґрунтування клініко-імунологічної ефективності ербісол-ультрафарму, лазерного випромінювання в реабілітації інфікованих папіломавірусом людини (ПВЛ), зазначимо, виходячи з вимог програмування досліджень, про необхідність максимально можливого додержання принципів стандартизації та однорідної близькості умов, що характеризують життєзабезпечення хворих, зокрема, їх спосіб життя. Таке методологічне посилення дозволяє взяти до уваги більшість дієвих чинників , здійснити їх обґрунтовану інтерпретацію в складному багатофакторному ланцюзі та визначити адекватні шляхи можливого уникнення небажаних хибних результатів або висновків. Таблиця 1 До Після До лікування Після СД3+ 68,3±5,7 67,9+6,1 64,1+6,2 70+5 СД4+ 36,5+3,4 403±3,3 36,3+5,4 42,1+: СД8+1 29,2+3,9 27,7+7,5 29,2±3,7 25,2±: СДЗ+ДR 4,2+1,1* 4,8+1,7* 5,5+2,1 6,1+2 СД19+ 8,5±2,4 7,7+1,6 7,6+2,1 8,9+1 СД+ДК+ 10,6+4,4 8,9±2,6 8,1±2,6 10,2+ СЛ4/СЛ8 1,25±0,09 1,45±0,06 1,16±0,1* 1,7±1 Показники імунного стану(%) у хворих з гострокінцевими кондиломами до і після лікування в основній і контрольній групах. *Р