Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників

Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників, який полягає в тому, що хворій проводять 37120 властивостей цього струму; ушкодження фолікулярного резерву яєчника під час відрізання від нього клину не в одній, а в декількох зонах; відсутність спорожнення при відомому способі дрібних кістозних фолікулів, які негативно впливають на функцію яєчників внаслідок механічного здавлювання оточуючої їх тканини та порушення в ній мікроциркуляції, а також негативного гормонального впливу вмісту цих кістозних фолікулів на гормональну та овуляторну функцію яєчників. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування СПКЯ шляхом лапароскопії, в якому внаслідок здійснення надійної фіксації яєчників, проведення пункції та повної аспірації вмісту кожного кістозного фолікулу, зменшення кількості резектованої частини яєчників, застосування для коагуляції ранових поверхонь біполярного електричного струму, який практично не пошкоджує підлеглі тканини, забезпечується нормалізація мікроциркуляції яєчників, зменшення пошкодження їх фолікулярного резерву, більш ефективне відновлення гормональної та овуляторної функції, таким чином підвищення ефективності лікування безплідності у хворих з СПКЯ. Суть способу лікування СПКЯ полягає в тому, що хворій проводять лапароскопію, захоплюють яєчники в центральній частині, фіксують їх в області яєчниково-тазової зв'язки, здійснюють пункцію та повну аспірацію вмісту кожного кістозного фолікулу, відрізають від них вузький мікроклін пристроєм для механічного ендоскопічного розрізування тканин тільки в зоні захоплення, видаляють відрізані частини з черевної порожнини, коагулюють ранові поверхні біполярним коагулятором. Новим у цьому способі, є те, що додатково фіксують яєчники в області яєчниково-тазової зв'язки, здійснюють пункцію та повну аспірацію вмісту кожного кістозного фолікулу, а відрізають від яєчників мікроклин пристроєм для механічного ендоскопічного розрізування тканин і тільки в зоні захоплення, коагулюють ранові поверхні біполярним коагулятором. При СПКЯ відсутність овуляції і наявність безпліддя пов'язують з тим, що розвиток фолікулів яєчників припиняється на стадії вторинних фолікулів, які у подальшому кістозно атрезуються. Кістозні фолікули механічно здавлюють оточуючу їх тканину яєчника та порушують в ній мікроциркуляцію, що призводить до гормональної дисфункції яєчників, порушення процесів дозрівання примордіальних фолікулів, порушення овуляції. Гормональний склад вмісту кістозно-атрезованих фолікулів також негативно впливає на гормональну та овуляторну функцію яєчників. Потовщена, щільна склерозована капсула не дає змоги розірватися та проовулювати домінантному фолікулу. Захоплення яєчників в центральній частині та фіксація в області яєчниково-тазової зв'язки забезпечує надійну фіксацію яєчників для безпечного проведення їх голкової пункції. Спорожнення всіх кістозних фолікулів внаслідок їх пункції та повної аспірації вмісту дає змогу усунути механічне здавлювання цими фолікулами оточуючої їх тканини та порушення в ній мікроциркуляції, нейтралізувати негативний гормональний вплив вмісту кістозних фолікулів на гормональну та овуляторну функцію яєчників. Відрізання від яєчників мікро клина порушує цілісність щільної, потовщеної капсули і дає змогу розірватися та проовулювати домінантному фолікулу. Ме ханічне відрізання від яєчників клина гострим лезом пристрою для механічного ендоскопічного розрізування тканин, а також коагуляція ранових поверхонь біполярним коагулятором замість застосування монополярного струму в режимі різання та коагуляції приводить до меншого ушкодження тканини яєчника та його фолікулярного резерву навколо рани. Біполярний струм тече через тканину тільки в області між двома електродами, тим самим збільшується точність дії, безпека, практично немає пошкодження підлеглих тканин; ризик ненавмисного опіку пацієнтки в місті локалізації контакту з електропровідними об'єктами обмежений; біполярна коагуляція викликає менші перешкоди для іншого електричного обладнання, яке з’єднано з пацієнткою під час операції, ніж монополярна [4. Donnez J., Nisolle M. The place of endoscopic surgery in the management of polycystic ovarian disease // An atlas of laser operative laparoscopy and hysteroscopy. - New YorkLondon, 1994. - P. 169-174.] Реалізують спосіб таким чином. Проводять лапароскопію за допомогою 4 троакарів: двох 10міліметрових та дво х 5-міліметрових. Перший 10міліметровий троакар вводять в області пупка, другий - у правій клубовій області. Один 5міліметровий троакар вводять у лівій клубовій області, інший - над лоном. Через пупковий троакар вводять в черевну порожнину оптичну систему, через інші троакари - маніпулятори. Захоплюють яєчник одним затискачем в центральній частині, другим затискачем допомагають зафіксувати яєчник в області яєчниково-тазової зв'язки. Через надлобковий троакар вводять аспіраційну голку та проводять пункцію всіх кістозних фолікулів з повною аспірацією їх вмісту. Замінюють аспіраційну голку на пристрій для механічного ендоскопічного розрізування тканин та відрізають від яєчників гострим лезом вузький мікроклин в області захопленої затискачем тканини; видаляють резектовану частину яєчника затискачем через троакар; коагулюють ранову поверхню яєчника біполярним коагулятором. Аналогічно проводять пункцію кістозних фолікулів з повною аспірацією їх вмісту та мікрорезекцію другого яєчника. Здійснюють туалет черевної порожнини. Накладають гідроперітонеум в об'ємі до 800 мл. Дренують черевну порожнину. Витягують маніпулятори та троакари. Зашивають троакарні рани. Приклад 1. Хвора Ш., 21 рік поступила в клініку для оперативного лікування в плановому порядку з діагнозом; безплідність І, СПКЯ. В анамнезі безплідність протягом 2 років, аменорея протягом 10 місяців. Масо-ростовий коефіцієнт склав 29, гірсутний індекс - 9. При ультразвуковому дослідженні яєчники були збільшені, об'єм правого яєчника складав 14,4 см 3, об'єм лівого яєчника - 11,4 см 3, відмічалась гіперехогенність строми, наявність більше 10 мілких фолікулів діаметром менше 8 мм, відсутність домінантного фолікула, потовщення капсули. Хвора була прооперована. Проведена лапароскопія, захоплення та фіксація яєчників, пункція кістозних фолікулів яєчників з повною аспірацією їх вмісту, відрізання мікроклину від яєчників при 2 37120 строєм для ендоскопічного механічного розрізування тканин в місці захоплення, коагуляція ранових поверхонь яєчників біполярним коагулятором. У подальшому після операції менструальному циклі хвора завагітніла, вагітність закінчилася народженням здорової дитини. Приклад 2. Хвора М., 25 років поступила в клініку для оперативного лікування в плановому порядку з діагнозом: безпліддя І, СПКЯ. В анамнезі безпліддя протягом 8 років, порушення менструального циклу за типом опсоменореї, ановуляції. Масо-ростовий коефіцієнт складав 30, гірсутний індекс - 10. При ультразвуковому дослідженні яєчники були збільшені, об'єм правого яєчника складав 10,6 см 3, об'єм лівого яєчника 14,9 см 3, відмічалась гіперехогенність строми, наявність більше 10 дрібних фолікулів діаметром менше 8 мм, відсутність домінантного фолікула, потовщення капсули. Хвора була прооперована. Проведена лапароскопія, захоплення та фіксація яєчників, пункція кістозних фолікулів яєчників з повною аспірацією їх вмісту, відрізання мікроклину від яєчників пристроєм для ендоскопічного механічного розрізування тканин в місці захоплення, коагуляція ранових поверхонь яєчників біполярним коагулятором. Через 3 місяці хвора завагітніла, вагітність закінчилася народженням здорової дитини. Приклад 3. Хвора С., 25 років, поступила в клініку для оперативного лікування в плановому порядку з діагнозом: безпліддя І, СПКЯ. В анамнезі безпліддя протягом 6 років, порушення менструального циклу за типом аменореї. Масо-ростовий коефіцієнт складав 29, гірсутний індекс - 8. При ультразвуковому дослідженні яєчники були збільшені, об'єм правого яєчника складав 11,0 см 3, об'єм лівого яєчника - 14,7 см 3, відмічалась гіперехогенність строми, наявність дрібних фолікулів більше 10 діаметром