Спосіб ранньої діагностики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень і прогнозування їх перебігу

Спосіб ранньої діагностики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень і прогнозування їх перебігу, що включає біохімічне дослідження крові на вміст продуктів обміну з середньомолекуляр 3 37482 ватці крові з одночасним зменшенням концентраційних індексів МСМ є прогностично несприятливими показниками розвитку гнійно-септичних ускладнень, а при зрівнянні показників МСМ в сироватці крові і сечі стан хворого слід вважати критичним. Дослідження динаміки вмісту МС М в сироватці крові та сечі і визначення концентраційних індексів створюють можливість оцінити параметри екскреторної здатності нирок. Виявлення зменшення інтенсивності екскреції МСМ вказують на ушкодження канальців нефрону, які є найбільш ранньою ознакою виникнення гнійно-септичних ускладнень, як джерела ендотоксичного ушкодження нирок і порушення їх функції. Очікуваний технічний результат і використання запропонованого способу в медичній практиці дозволить підвищити інформативність отриманих результатів, покращити точність діагностики гнійно-септичних процесів в черевній порожнині на ранніх стадіях їх виникнення, об'єктивізувати характер перебігу ендогенної інтоксикації, що необхідно для застосування своєчасної ефективної терапії та хір ургічної тактики і тим самим покращить результати лікування цих хворих. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Визначають рівень МСМ в сироватці крові (Sm.m ) і сечі (Um.m ) скринінговим методом [6], який полягає в осадженні високомолекулярних пептидів і білків трихлороцтовою кислотою і кількісному визначенні в отриманій після центрифугування на досадочній рідині МСМ за поглинанням в монохроматичному світловому потоці на спектрофотометрі СФ-46. При довжині хвилі 254нм визначають фракції МСМ, обумовлені накопиченням проміжних продуктів інтенсивного протеолізу (10002000Д); при довжині хвилі 280нм визначають фракції МСМ, обумовлені накопиченням біологічноактивних речовин (2000-5000Д). Рівень МСМ виражають в умовних одиницях, які кількісно відповідають показникам екстинції. Дослідження проводять перед операцією і через 1, 3, 5, 7 діб після неї. Сечу досліджують за умов спонтанного 3-4-годинного або добового діурезу. Концентраційний індекс МСМ визначають за співвідношенням вмісту МС М в сечі до вмісту МС М в сироватці крові. Для з'ясування ступеня ендогенної інтоксикації і особливостей детоксикаційної функції нирок при розвиненні гнійно-септичних ускладнень за даним способом проведено дослідження у 80 хворих (37 чоловіків і 43 жінок), оперованих з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, ускладненого гнійним перитонітом. Відібрано пацієнтів у віці від 16 до 60 років (у середньому 37,7±1,6), у яких не було супутніх захворювань, що могли б вплинути на функцію нирок. Хворих поділено на три групи. Перша група - 32 хворі з місцевим гнійним перитонітом і гладким післяопераційним періодом. Другу гр упу склали 33 пацієнти з розповсюдженим гнійним перитонітом, але без ускладнень після операції. У третій групі хворих (15 пацієнтів з розповсюдженим гнійним перитонітом) виникли гнійно-септичні ускладнення, з приводу яких вони були повторно оперовані. Групу 4 контролю склали результати досліджень у 20 практично здорових людей у віці 32-59 років (10 чоловіків і 10 жінок). Отримані числові результати досліджень опрацьовували методом варіаційної статистики з використанням пакету комп'ютерної програми медикостатистичних обчислень STATISTICA for Windows 5.0 (Stat Soft, USA) з визначенням вірогідних діапазонів ймовірності. У групі контролю рівень МСМ в сироватці крові ( Sm.m. 254 і Sm.m. 280 ) в середньому становив відповідно 0,188±0,011 і 0,247±0,015у.о., а в сечі 0,259±0,016 і 0,337±0,021у.о. Концентраційні індекси ( Im.m. 254 і Im.m. 280 ) були в межах 1,20-1,60у.о. (в середньому 1,37±0,02) та 1,23-1,57у.о. (в середньому 1,36±0,02). У 1-й групі хворих середній рівень МСМ у сироватці крові, у порівнянні з показниками контролю, був достовірно вищим (р0,05). Високий концентраційний індекс МСМ вказував на збереження нормальної функції нирок, які повністю справлялися з елімінацією токсинів з організму. З 3-ї доби всі показники почали нормалізуватися і на 5-у добу суттєво не відрізнялися від показників контролю (р>0,05). У 2-й групі хворих середній рівень МСМ в сироватці крові перед операцією був ви щим у 2,23 рази у порівнянні з контролем і у 1,52 рази - у порівнянні з показниками 1-ї групи хворих. В цей же час концентраційні індекси МСМ, хоча і були в межах верхньої границі норми (в середньому дорівнювали відповідно 1,50±0,03 і 1,48±0,03у.о.), були достовірно нижчими (р0,05). Одначе була суттєва різниця в показниках рівня МСМ в сечі. Якщо у хворих 2-ї гр упи рівень МСМ у сечі в середньому становив 1,039±0,060 та 1,384±0,084у.о., то у хворих 3-ї групи відповідно 0,615±0,028 та 0,786±0,037у.о. Середні концентраційні індекси МС М у хворих 3-ї гр упи у порівнянні з хворими 2-ї групи були меншими у 1,87 і 1,78 рази (р