Спосіб обробки пласта

1. Спосіб обробки пласта, що включає введення в свердловину фтористоводневої кислоти, який відрізняється тим, що фтористоводневу кислоту вводять у вигляді порошкової суміші з активованим вугіллям, поверхнево-активною речовиною і з нафтою, газовим конденсатом або дизе 37667 вини хімічно-активної фтористоводневої кислоти з її попередньо одержаної на поверхні комплексної сполуки з активованим вугіллям. Комплексну сполуку фтористоводневої кислоти і активованого вугілля одержують, змішуючи на поверхні концентровану фтористоводневу кислоту (30-40%) і Сn (30-35%) до переходу її в гелеподібний стан. HF+Сn®[HF·Сn] Для утворення такого гелеподібного комплексу HF і Сn змішують у сте хіометричному співвідношенні за основною речовиною з доведенням в'язкості 240 МПа.с, після чого при змішуванні з нафтою, газовим конденсатом чи дизельним паливом (фтористоводнева кислота за своїми хімічними властивостями надзвичайно агресивний реагент) повністю втрачає свої кислотні та корозійні властивості до того часу, поки не буде розмішана водою (вона втрачає свій неактивний стан і набуває своїх попередніх властивостей в ПЗП), де HF з притаманними їй породоруйнівними властивостями збільшує проникність ПЗП і продуктивність свердловини. Активний вплив фтористоводневої кислоти переноситься безпосередньо до ПЗП. Наявність ПАР у вигляді лігносульфата і комплексу HF·Сn дозволяє при аерації зі стиснутим газом (з ступенем аерації, що дорівнює 0,1-0,15) запобігти коалесценсії пухирців газу при їх пересуванні з сумішшю кислот по насосно-компресорним трубам (НКТ) та у колекторі і знизити поверхневий натяг на межі поділу фаз "нафта - нейтралізована суміш кислот". Наявність ПАР у суміші дозволяє також уповільнити розчинення карбонатів у пласті шляхом зменшення контактної поверхні кислот з карбонатами за рахунок пухирців газу. Таким чином, вивільнення водоносної частини колектора від приймання нагнітальної суміші в процесі впливу на ПЗП створює найкращі умови для проникнення в глибину пласта суміші кислот з ПАР і видалення з нього карбонатних матеріалів, що знижують приплив нафти і газу до вибою видобувної свердловини. Для збереження неактивної структури HF до надходження в ПЗП нагнітання її в свердловину проводять між двома пробками нафти, дизельного палива або газового конденсату (для газової або газоконденсатної свердловини). Приклад Лабораторними експериментами встановлено, що при контакті дрібнодисперсного адсорбенту (активованого вугілля) з фтористоводневою кислотою утворюється в'язка суміш (кашка), яка при висушуванні перетворюється в сипкий порошок чорного кольору з фтористоводневою кислотою в неактивній формі. Проба на рН за допомогою універсального індикаторного папірця показує одиницю (1), що свідчить про наявність високої концентрації фтористоводневої кислоти в неактивній формі. Детально розглянемо розрахунок одержання фтористоводневої кислоти в неактивній формі у вигляді порошку: 1) вага бюкса з порошком адсорбенту – 9 г; 2) вага бюкса – 2 г; 3) вага адсорбенту – 7 г; 4) HF (рідина) 40% концентрації з густиною 1,12 г/см 3 – 8,7 мл, або 10 г; 5) при температурі 19,5°С одержану суміш загальною вагою з бюксом 19 г висушують; 6) після висушування протягом 2-х годин - вага суміші в бюксі –19,5 г; 4-х годин - відповідно – 18,4 г; 6-ти годин – відповідно – 16,5 г; 7) температура суміші підвищується до 40°С, відповідно протягом 1 години вага – 15,9 г, відповідно через 2 години –15,6 г. Таким чином, пошуковий продукт доводимо до стану сухої сипкої речовини з рН=1; 8) для контролю визначається ступінь концентрації HF у неактивній формі шляхом розчинення порошку в дистильованій воді та розчинення карбонатного матеріалу породи СаСО3 (крейди) у тепер уже рідкій фтористоводневій кислоті; при швидкому і повному розчиненні крейди робиться однозначний висновок про високий ступень концентрації кислоти в неактивній формі; 9) тепер неважко підрахувати: 15,6 г-9,0 г=6,6 г (маса HF, що адсорбувалась). Пропонована суміш пройшла апробацію на зразках керну в лабораторних умовах. Відповідно до вимог експерименту за ГОСТом у кожну із зазначених сумішей кислот вміщували кубик з керну масою 6 г. У цій суміші кубик витримували 24 години, після чого його витягували з кислотного розчину і зважували на аналітичних вагах. За різницею ваги кубика до і після впливу кислотною сумішшю визначали швидкість розчинення мінералу; паралельно методом наважки (за металічними пластинками-свідками) визначали також швидкість корозії. Результати досліджень наведені в табл. 1 і 2. Пропонована кислотна суміш має високу розчинну здатність високий захисний ефект від корозії. 2 37667 Таблиця 1 Кінетика розчинення HF у неактивній формі різних порід у суміші з ПАР 10% HF+5-8% ПАР Час повного розчинення зразка, керна, хв 37,17 20% HF+5-8% ПАР 34,68 30% HF+5-8% ПАР 13,33 40% HF+5-8% ПАР 9,18 Складники суміші Складники порід*, % 1-90 2-5 3-3 4-2 1-90 2-5 3-3 4-2 1-90 2-5 3-3 4-2 1-90 2-5 3-3 4-2 *Примітка: 1. Карбонатні сполуки в порозі. 2. Ангідридні сполуки. 3. Силікатні сполуки. 4. Інші сполуки. Таблиця 2 Зниження корозійної активності HF у неактивній формі безпосередньо в ПЗП Суміш 10% HF+5-8% ПАР 20% HF+5-8% ПАР 30% HF+5-8% ПАР 40% HF+5-8% ПАР Швидкість корозії, г/м 2·год 0,6485 0,5918 0,3881 0,3410 Захисний ефект 82,3 88,8 89,1 90,8 Примітка: У стовбурі свердловини корозійні процеси відсутні, оскільки HF (порошок) поступає до ПЗП у гідрофобному розчині. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3