Спосіб комлексної терапії простої шизофренії з суїцидальною поведінкою

Спосіб комплексної терапії простої шизофренії з суїцидальною поведінкою, котрий включає використання амітриптиліну і проведення трансцеребральної гальванізації, який відрізняється 37666 закриті повіки, а третю пластину прощею 30 см 2 з материною прокладкою розміщують на область чола і приєднують до анода джерела струму. Другий електрод площею 100 см 2 розміщують на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з'єднують з катодом джерела гальванічного струму. Матер'яні прокладки змочують теплою водою (за площею вони відповідають металевим пластинам). Процедури проводять з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5 мА, його щільності від 0,04 до 0,08 мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25 хв при курсі лікування 17 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості струму, негативному відношенні хворого до трансцеребральцої гальванізації, запальних захворюваннях очей, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутвореннях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, гіпертрофії передміхурової залози і одночасному застосуванні з інгібіторами МАО. Спосіб використаний нами у 18 різностатевих праворуких хворих з невираженим, стійким галюцинаторно-маячним варіантом простої шизофренії з суїцидальною поведінкою із середньою тривалістю захворювання 11 років у віці від 20 до 60 років з .безперервним перебігом, котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності. Позитивний результат отримано у 10 хворих, невизначений - у 8 хворих, що підтверджується вірогідними клінікопсихопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1. Хворий 3., 38 років. Діагноз: шизофренія проста, невиражений галюцинаторномаячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 11 років, 9 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалід III групи, працює бібліотекарем, останній раз лікувався стаціонарно з 05.01.00 р. по 17.02.00 р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики і появою суїцидальної поведінки. До застосування заявленого способу комплексної терапії у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно тричі о 8, 14 та 20 год амітриптилін усередину після їди в таблетках в дозі 150 мг/доб. Додатково на фоні попереднього двотижневого перорального прийому амітриптиліну на протязі тижня перорально добову дозу амітриптиліну підвищували від середньої до високої (щоденно по 25 мг до 350 мг/доб.) і через 2 год після ранкового перорального прийому амітриптиліну проводили лікування методом трансцеребральної гальванізації з допомогою апарату "Поток-1". Для цього електрод площею 50 см 2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10 см 2, разом з матер'яними прокладками, розміщували на закриті повіки, а третю пластину прощею 30 см 2 з матер'яною прокладкою розміщували на область чола і приєднували до анода джерела струму. Др угий електрод площею 100 см 2 двотижневого, перорального прийому амітриптиліну протягом тижня перорально добову дозу амітриптиліну підвищують від середньої до високої (щоденно по 25 мг до 300-400 мг/доб.) і через 2 год після ранкового перорального прийому амітриптиліну проводять лікування методом трансцеребральної гальванізації з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5 мА, його щільності від 0,04 до 0,08 мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25 хв при курсі лікування 17 щоденних процедур. Використання амітриптиліну для комплексної терапії простої шизофренії з суїцидальною поведінкою відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації амітриптиліну безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози амітриптиліну від середньої до високої і подальшого проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації. Проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації співпадає з максимальною концентрацією амітриптиліну в плазмі крові внаслідок основного і додаткового перорального прийомів препарату, отже, з найбільш вираженою його дією. Ме ханізм дії амітриптиліну, якому властива значна холінолітична активність, зв’язують з Інгібуванням зворотного нейронального захвату норадреналіну і серотоніну, що приводить до накопичення в області рецепторів медіаторів і посилення адренергічних і серотонінергічних впливів. Амітриптилін виявляє тимолептичну, анксіолітичну і виражену седативну дію. При цьому, під впливом постійного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню амітриптиліну в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Разом з цим, дія амітриптиліну відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом постійного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування і швидкій редукції суїцидальної поведінки за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб терапії повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця і смерть. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворий приймає щоденно тричі о 8, 14 та 20 год амітриптилін усередину після їди в таблетках в дозі від 100 до 150 мг/доб. Додатково на фоні попереднього двотижневого перорального прийому амітриптиліну на протязі тижня перорально добову дозу амітриптиліну підвищують від середньої до високої (щоденно по 25 мг до 300400 мг/доб.) і через 2 год після ранкового перорального прийому амітриптиліну проводять лікування методом трансцеребральної гальванізації. Для цього електрод площею 50 см 2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10 см 2, разом з материними прокладками, розміщують на 2 37666 розміщували на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з'єднували з катодом джерела гальванічного струму. Матер'яні прокладки змочували теплою водою (за площею вони відповідали металевим пластинам). Процедури проводили з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5 мА, його щільності від 0,04 до 0,08 мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25 хв при курсі лікування 17 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на деперсоналізаційно-дереалізаційних розладах, став спокійнішим, дезактуалізувались надцінні стійкі утворення, нормалізувався настрій, щезли епізодичні слухові галюцинації, суїцидальна поведінка, став більш товариським, охайним, лагідним, почав багато читати, цікавитися методом трансцеребральної гальванізації, телепередачами та випискою, будува ти реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращенню стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози амітриптиліну від середньої до високої та подальше проведення лікування методом тренсцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшання побічних реакцій і ускладнень, регресу суїцидальної поведінки, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2. Хворий X., 35 років. Діагноз: шизофренія проста, невиражений стійкий галюцинаторно-маячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 14 років, більше 8 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалід II гр упи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 04.08.99р. по 28.09.99 р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики і появою суїцидальної поведінки. До застосування заявленого способу комплексної терапії у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно тричі о 8, 14 та 20 год амітриптилін усередину після їди в таблетках в дозі 125 мг/доб. Додатково на фоні попереднього двотижневого перорального прийому амітриптиліну протягом тижня перорально добову дозу амітриптиліну підвищували від середньої до високої (щоденно по 25 мг до 300 мг/доб.) і через 2 год після ранкового перорального прийому амітрипти ліну проводили лікування методом трансцеребральної гальванізації за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого-регресували стійкі надцінні утворення, зруйнувалась торпідність невиражених стійких галюцинаторно-маячних проявів, щезла суїцидальна поведінка, менше став фіксувати увагу на своїх переживаннях, емоційно ожив, став охайнішим, товариським, адекватним, почав включатися в тр удові процеси, цікавитися випискою та домашніми справами. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози амітриптиліну від середньої до високої та подальше проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшання побічних реакцій і ускладнень, регресу суїцидальної поведінки, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, спосіб за винаходом комплексної терапії дієздатний і ефективний. Порівняно зі способом-прототипом заявлений спосіб комплексної терапії простої шизофренії з суїцидальною поведінкою сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, формуванню ремісії, регресу суїцидальної поведінки, зменшенню прогредієнстності процесу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощувати концентрацію амітриптиліну безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози амітриптиліну від середньої до високої і подальшого проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 5 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє дибитися позитивного ефекту тільки у 44% хворих, спосіб за винаходом комплексної терапії невираженого стійкого галюцинаторно-маячного варіанту простої шизофренії з суїцидальною поведінкою дав позитивний ефект у 55,6% хворих. Таким чином, спосіб за винаходом порівняно із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на 11,6%, що дає можливість скорочувати термін лікування. 3 37666 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4