Спосіб діагностики засухостійкості винограду

Спосіб діагностики засухостійкості винограду, який передбачає садіння досліджуваної рослини і сорту-еталона на живильне середовище з дозованою вологістю, подальшу візуальну оцінку і порівняння їх розвитку, статистичну обробку і винесення висновку про засухостійкість, який відрізняється тим, що як досліджувану рослину і сортеталон використовують рослини винограду, вирощені в культурі "in vitro", а порівняння їх розвитку проводять за висотою стебла, при цьому, садіння рослин здійснюють на живильне середовище, яке містить (мг): амонію азотнокислого 278-348 калію азотнокислого 905-995 магнію сірчанокислого семиводного калію Фосфорнокислого однозамінного кальцію хлористого борної кислоти марганцю сірчанокислого п'ятиводного цинку сірчанокислого семиводного калію йодистого кобальту хлористого шестиводного натрію молібденовокислого двоводного міді сірчанокислої п'ятиводної заліза сірчанокислого семиводного натрію-ЕДТА мезоінозиту нікотинової кислоти пірідоксину гумату натрію сахарози агар-агару поліетиленгліколю на 1 л середовища. 213-250 Винахід належить до сільського господарства, зокрема - до способів діагностики стійкості винограду до впливу зовнішнього середовища. Відомий спосіб діагностики засухостійкості рослин, який передбачає садіння насіння досліджуваного сорту і сорту-еталона на живильне середовище, подальшу візуальну оцінку і порівняння їх розвитку і винесення висновку про засухостійкість (див.: Третьянков Н.Н. Практикум по физиологии растений. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 238). Як живильне середовище при цьому використовують розчин сахарози. Загальними ознаками цього і технічного рішення за винаходом є: садіння рослин досліджуваного сорту і сорту-еталона на живильне середовище; візуальна оцінка і порівняння їх розвитку; винесення висновку про засухостійкість. Цей спосіб не забезпечує потрібної достовірності діагностики внаслідок неадекватної реакції протидії рослин різних сортів щодо засухи при вирощуванні їх на розчині сахарози. Відомий також спосіб діагностики засухостійкості винограду, обраний як прототип, який передбачає садіння досліджуваної рослини і сортуеталона на живильне середовище - грунт з дозованою вологістю, подальшу візуальну оцінку і порівняння їх розвитку, статистичну обробку і винесення висновку про засухостійкість (див.: Энциклопедия виноградарства. - Т. 1. - Кишинев, 1986. С. 426) - прототип. Загальні ознаки цього технічного рішення із винаходом: садіння досліджуваної рослини і сортуеталона на живильне середовище з дозованою вологістю; подальша візуальна оцінка і порівняння їх розвитку; статистична обробка результатів оцінки; винесення висновку про засухостійкість досліджуваного сорту винограду. Цей спосіб також не забезпечує потрібної достовірності діагностики внаслідок неадекватної реакції протидії рослин щодо засухи на грунтах різного складу. Крім того, спосіб трудомісткий, потребує багато часу для оцінки засухостійкості досліджуваного сорту. 225-275 300-363 1,4-1,8 5,4-8,6 2,0-2,4 0,19-0,23 0,005-0,007 (19) UA (11) 37790 (13) A 0,5-0,7 0,005-0,007 6,2-7,8 8,4-10,0 18-22 0,45-0,55 0,27-0,33 25,0-35,0 9000-11000 9500-11500 45000-60000 37790 В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб діагностики засухостійкості винограду так, щоб забезпечити високу якість діагностики шляхом отримання адекватної реакції протидії досліджуваного сорту щодо засухи. Технічний результат, який забезпечує рішення за винаходом, у випадку реалізації - підвищення достовірності способу діагностики засухостійкості винограду. Спосіб дозволяє прискорити селекційний процес і зменшити трудові затрати. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики засухостійкості винограду, який передбачає садіння досліджуваної рослини і сорту-еталона на живильне середовище з дозованою вологістю, подальшу візуальну оцінку і порівняння їх розвитку, статистичну обробку і винесення висновку про засухостійкість, згідно з винаходом, як досліджувану рослину і сорт-еталон використовують рослини винограду, вирощені ,в культурі "in vitro", а порівняння їх розвитку проводять за висотою стебла, при цьому садіння рослин здійснюють на живильне середовище, яке містить (мг): амонію азотнокислого - 278-348, калію азотнокислого - 905-995, магнію сірчанокислого семиводного - 213-250, калію фосфорнокислого одно заміненого - 225-275, кальцію хлористого -300-363, борної кислоти - 174-178, марганцю сірчанокислого п'ятиводного - 5,4-8,6, цинку сірчанокислого семиводного - 2,0-2,4, калію йодистого - 0,19-0,23, кобальту хлористого шестиводного -0,005-0,007, натрію молібденовокислого двоводного - 0,5-0,7, міді сірчанокислої п'ятиводної - 0,005-0,007, заліза сірчанокислого семиводного - 6,2-778, натріюЕДТА - 8,4-10,0, мезоінозиту - 18-22, нікотинової кислоти – 0,45-0,55, пірідоксину - 0,27-0,33, гумату натрію – 25,0-35,0, сахарози - 9000-11000, агарагару - 9500-11500, поліетиленгліколю - 4500060000 на 1 л середовища. Запропонована сукупність ознак невідома з рівня техніки. При цьому, вирощені в культурі "in vitro" рослини після пересадки на вказане живильне середовище виявляють нові властивості - адекватно реагують на грунтову засуху. При цьому рослини незасухостійких сортів уповільнюють ріст стебел. Висота стебел рослин, вирощених у культурі "in vitro" і пересаджених на вказане вище живильне середовище - найбільш достовірний параметр засухостійкості. Спосіб здійснюють таким чином. Вирощують методом "in vitro" виноградні рослини досліджуваного сорту і сорту-еталону. Після цього рослини пересаджують у живильне середовище, яке містить (мг): амонію азотнокислого - 278-348, калію азотнокислого - 905-995, магнію сірчанокислого семиводного - 213-250, калію фосфорнокислого однозамінного - 225-275, кальцію хлористого 300363, борної кислоти - 1,4-1.8, марганцю сірчанокислого п'ятиводного - 5,4-6,6, цинку сірчанокислого семиводного - 2,0-2,4, калію йодистого – 0,190.23, кобальту хлористого шестиводного 0,0050,007, натрію молібденовокислого двоводного 0,5-0,7, міді сірчанокислої п'ятиводної – 0,005 0,007, заліза сірчанокислого семиводного – 6,27,8, натрію-ЕДТА – 8,4-10,0, мезоінозиту -18-22, нікотинової кислоти - 0,45-0,55, пірідоксину - 0,270,33, гумату натрію - 25,0-35,0, сахарозы - 900011000, агар-агару - 9500-11500, поліетиленгліколю - 45000-60000 на 1 л середовища, підготовленого на основі дистильованої води. Через 4-6 тижнів спостерігають за ростом рослин і здійснюють візуальну оцінку їх розвитку за висотою стебла, потім проводять статистичну обробку результатів досліджень і роблять висновок про засухостійкість винограду. Приклад 1 Як сорт-еталон був обраний сорт Рипарія Глуар, не стійкий до засухи. Визначали засухостійкість сортів підщеп Рипарія х Рупестріс 101-14, Руджері 140, Кобер 5ББ, Рослини вирощували методом "in vitro". Потім їх пересаджували на живильне середовище з дозованою вологістю, яке містить (мг): амонію азотнокислого - 278, калію азотнокислого 905, магнію сірчанокислого семиводного - 213, калію фосфорнокислого однозамінного - 225, кальцію хлористого - 300, борної кислоти - 1,4, марганцю сірчанокислого п'ятиводного -- 5,4, цинку сірчанокислого семиводного – 2,0, калію йодистого – 0,19, кобальту хлористого шестиводного - 0,005, натрію молібденовокислого двоводного – 0,5, міді сірчанокислої п'ятиводної – 0,005, заліза сірчанокислого семиводного - 6,2, натрію-ЕДТА – 8,4, мезоінозиту - 18, нікотинової кислоти - 0,45, пірідоксину – 0,27, гумату натрію – 25,0, сахарози - 9000, агар-агару - 9500, поліетиленгліколю - 45000 на 1 л середовища. Через 5 тижнів здійснювали візуальну оцінку і порівняння розвитку рослин сорту-еталону та досліджуваних сортів за висотою стебла. Провівши статистичну обробку результатів спостерігання за методом Стьюдента, робили висновок про засухостійкість. Результати досліду наведено у табл. 1. Приклад 2 Спосіб діагностики засухостійкості винограду здійснювали так же, як і у прикладі 1, але використовували живильне середовище, яке містить (мг): амонію азотнокислого - 348, калію азотнокислого 995, магнію сірчанокислого семиводного - 250, калію фосфорнокислого однозамінного - 275, кальцію хлористого - 363, борної кислоти - 1,8, марганцю сірчанокислого п'ятиводного – 6,6, цинку сірчанокислого семиводного - 2,4, калію йодистого - 0,23, кобальту хлористого шестиводного – 0,007, натрію молібденовокислого двоводного - 0,7, міді сірчанокислої п'ятиводної - 0,007, заліза сірчанокислого семиводного - 7,8, натрію-ЕДТА – 10,0, мезоінозиту - 22, нікотинової кислоти – 0,55, пірідоксину – 0,33, гумату натрію – 35,0, сахарози 11000, агар-агару - 11500, поліетиленгліколю 60000 на 1 л середовища. Результати дослідів наведено у табл. 2. Спосіб забезпечує підвищення достовірності! діагностики засухостійкості винограду, прискорення селекційного процесу і зниження трудозатрат. 2 37790 Таблиця 1 Найменування сорту Кобер 5ББ Рипарія х Рупестріс 101-14 Руджері 140 Рипарія Глуар(сорт-еталон) Висота стебла рослин, см 9,8 6,9 11,5 2,0 Висновок про засухостійкість Висока засухостійкість Середня засухостійкість Висока засухостійкість Сорт не стійкий до засухи Таблиця 2 Найменування сорту Кобер 5ББ Рипарія х Рупестріс 101-14 Руджері 140 Рипарія Глуар (сорт-еталон) Висота стебла рослин, см 9,5 6,7 11,2 2,0 Висновок про засухостійкість Висока засухостійкість Середня засухостійкість Висока засухостійкість Сорт не стійкий до засухи __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3