Спосіб захисту міокарда при протезуванні мітрального клапана серця при наявності спайкового процесу в перикарді

Спосіб захисту міокарда при протезуванні мітрального клапана серця при наявності спайкового процесу в перикарді, що включає етап подання кардіоплегічного розчину під тиском через він 3 37965 травматизацію та оптимізує рівень зовнішнього охолодження. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб антеградної фармакохолодової кардіоплегії при корекції мітральної вади серця, що включає подання кардіоплегічного розчину під тиском в межах 40мм.рт.ст. та й ви ще з періодичністю повторної реперфузії кожні 20 хвилин, що призводить при довгій перфузії до значної гемодилюції, а також неможливість корекції під час прокачки. Контроль відбувається непрямим методом, без візуального контролю за рахунок патрубка, який міститься в самій канюлі і дає дані тиску тільки на вході кардіоплегічного розчину [1]. Також виконується повний кардіоліз міокарда в умовах працюючого серця. Цьому способу, обраному нами як прототип, властиві недоліки. Він не дає даних, як ефективно проходить всі гілки вінцевих артерій кардіоплегічний розчин, оскільки він дає дані тиску тільки на вході в мережу вінцевих артерій, в чому є його головний недолік, а також охолодження самим розчином йде в більшій ступені правого шлуночка. Існує висока ступінь імовірності травматизації поверхні міокарда при повному виділенні із спайок. Одним з найважливіших принципів проведення адекватного захисту міокарда є комплекс заходів, направлених на профілактику надкритичного тиску подання ретроградно кардіоплегічного розчину і з розвитком подальшої серцевої недостатності. Для цього хірурги прагнуть контролювати тиск подання ретроградно кардіоплегічного розчину в межах 10-20мм.рт.ст. за рахунок лінії в ретроградній канюлі, зменшувати ризик значної гемодилюції за рахунок збільшення часу подання кардіоплегічного розчину та інтервалу між повторним введенням кардіоплегії. Зовнішнє охолодження серця також додатково сприяє повноцінному захисту міокарда, але зі зменшенням поверхні виділення серця і тільки в умовах штучного кровообігу. При наявності спайкового процесу в міокарді вибір захисту міокарда впливає істотним чином на техніку та термін виконання операції. Так, при повторному ретроградному введенні кардіоплегічного розчину нема потреби витрачати зайвий час на утримання канюль у гирлах вінцевих артерій, як це буває при антеградному шля ху введення. Задача, що вирішується, полягає в забезпеченні адекватного захисту міокарда серця шляхом зміни параметрів подання тиску при ретроградній кардіоплегії, терміну прокачки, часу реперфузії, об'єму кардіолізу серця та виконання його в умовах релаксованого серця. Технічний результат: збільшення арсеналу хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій при протезуванні мітрального клапана серця. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі захисту міокарда при протезуванні мітрального клапана серця при наявності спайкового процесу в перикарді, що включає етап подання кардіоплегічного розчину під тиском через вінцевий синус, згідно корисної моделі, подають кардіоплегічний розчин з доданням 50мл оксиге 4 нованої крові, 100мл 6% рефортану на 250мл фізіологічного розчину на вході в вінцевий синус під тиском в межах 15мм.рт.ст., з інтервалом між реперфузіями в 20 хвилин, при цьому серце виділяють із спайок тільки в умовах релаксованого серця повністю, або передню поверхню правого шлуночка та задню стінку лівого шлуночка. Спосіб здійснюють наступним чином. Оперативне лікування при корекції набутої мітральної вади серця виконують в умовах помірного системного гіпотермічного захисту (34°С). Після повної гепаринізації пацієнта під контролем пальця ставимо кардіоплегічну канюлю через праве передсердя в вінцевий синус. Розпочинаємо штучний кровообіг. Після затискання висхідної аорти та зупинки роботи серця починаємо ретроградний шлях подачі кардіоплегічного розчину через систему вінцевого синусу. При цьому тиск подання кардіоплегічного розчину має бути в межах 15мм.рт.ст. та повторним поданням кардіоплегічного розчину при тривалості прокачки флакона 400мл протягом 7 хвилин з повторним введенням через 20 хвилин. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його здійснення. Приклад. Хворий К. 53 років, історія хвороби №1245. Поступив в Інститут сердечно-судинної хірургії 17.03.2007р. зі скаргами на задихання і серцебиття при невеликих фізичних навантаженнях, набряки на нижніх кінцівках. Вважає себе хворим більше 15 років. 9 років тому назад пацієнт переніс закриту мітральну комісуротомію. Протягом всього цього періоду відмічалися періодично виникаюче, поступово наростаюче задихання, періодично приступи серцебиття. Виражене погіршення стану відмічає з 2005 року. У той же час, при проведенні ехокардіографічного дослідження у хворого виявлена ревматична мітральна вада серця. Від хірургічного втр учання хворий на той час відмовився. На оперативне лікування поступив тільки в 2007 році. При обстеженні відзначена аускультативна картина, що імітувала комбіновану мітральну ваду. Проведене оперативне лікування по корекції мітрального клапана (заміна). Операція виконана під поглибленим гіпотермічним захистом (Т=34°С), пережаття аорти становило 45 хвилин. Враховуючи великі розміри лівого шлуночка, його гіпертрофію стінки, особисту увагу звернули на захист міокарда, який виконувався ретроградним методом подачі кардіоплегічного розчину (рецептура подібна до розчину Святого Томаса з доданням 50мл оксигенованої крові та 100мл 6% рефортану). При цьому під контролем пальця була поставлена ретроградна канюля у вінцевий синус до початку штучного кровообігу, поперечним доступом відкрите ліве передсердя після зупинки серця. Після початку проведення ретроградної прокачки кардіоплегічного розчину (тиск не вище 15мм.рт.с.т. на вході) розпочата процедура висікання мітрального клапана. Були введені 2 ініціальних флакони кардіоплегічного розчину протягом 15 хвилин і через 20 хвилин був введений ще один флакон. Була проведена заміна мітрального клапана серця, після чого герметизовані порожнини серця та відновле 5 37965 на серцева діяльність. Післяопераційний період протікав гладко. Усього виконано 13 операцій у пацієнтів за запропонованим способом. У всіх випадках не було прояви серцевої недостатності, що свідчить про адекватність способу. Ускладнень при проведенні подібних операцій не було. Ранній післяопераційний період у всіх випадках протікав без особливостей. Хворі виписані з клініки з хорошими безпосередніми результатами операцій. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 Таким чином спосіб, що заявляється, дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій. Література: 1. Kaiser L.R., Kron I.L.,Spray T.L. "Mastery of Cardiothoracic Surgery" 1997 NY-London, P. 287297. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601