Спосіб симультанної лапароскопічної холецистектомії та відкритої алопластики пупкової грижі або грижі білої лінії живота

Спосіб симультанної лапароскопічної холецистектомії та відкритої алопластики пупкової грижі або грижі білої лінії живота, що передбачає виконання лапароскопічної холецистектомії та відкритої герніотомії і преперитонеальної алогерніоплас 3 38270 цева підшкірна гематома (8-10%), нагноєння (68%), гіпертрофія та деформація післяопераційних рубців (17%) [5-6]. Крім цього, численні післяопераційні рубці на передній черевній стінці часто не задовольняють пацієнтів. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з патологією жовчного міхура, поєднаною з пупковою грижею або грижею білої лінії живота, за рахунок виконання лапароскопічної холецистектомії через доступ до грижового дефекту без використання спеціального троакарного доступу з наступною відкритою преперитонеальною алогерніопластикою без натягу тканин. Технічний результат від впровадження способу симультанної лапароскопічної холецистектомії та відкритої герніотомії та алогерніопластики, що заявляється, буде полягати в малоінвазивності та зменшенні травми черевної стінки, зменшенні частоти рецидивів грижі і післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі симультанної лапароскопічної холецистектомії та відкритої алопластики пупкової грижі або грижі білої лінії живота, який передбачає виконання лапароскопічної холецистектомії та відкритої герніотомії і преперитонеальної алогерніопластики з наступним пошаровим зашиванням операційної рани, згідно корисної моделі, спочатку виконують відкриту герніотомію, видаляють грижовий мішок, потім через грижовий дефект в черевну порожнину вводять троакар з лапароскопом, накладають навколо нього кисетний шов на апоневроз для герметизації черевної порожнини, після досягнення пневмоперитонеуму через 2-3 робочі троакари виконують лапароскопічну холецистектомію з видаленням жовчного міхура через грижовий дефект, а потім виконують відкриту преперитонеальну алогерніопластику без натягу тканин. Суттєвою відмінністю способу симультанної лапароскопічної холецистектомії та відкритої алопластики пупкової грижі або грижі білої лінії живота є те, що лапароскопічну холецистектомію виконують через, відкритий доступ до грижового дефекту з видаленням жовчного міхура через грижовий дефект, а потім виконують відкриту преперитонеальну алогерніопластику без натягу тканин. Це дозволяє зменшити кількість розрізів на черевній стінці, зменшити травмування тканин та знизити можливість розвитку ускладнень. Відкрита преперитонеальна герніопластика виконується з міні доступ у, що забезпечує надійне закриття грижового дефекту. Таким чином, спосіб, що заявляється, реалізує якісно новий підхід до лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з поєднаною пупковою або грижею білої лінії живота. За літературними даними такий спосіб хірургічного лікування невідомий. Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином. В проекції грижового дефекту на передній черевній стінці виконують розріз шкіри, підшкірної клітковини і виділяють грижовий мішок, який відповідно видаляють. Потім через грижовий дефект в черевну порожнину вводять троакар з лапароскопом, навколо якого накладають кисет 4 ний шов на апоневроз для герметизації черевної порожнини. Після досягнення пневмоперитонеуму через 2-3 троакари робочими інструментами виділяють шийку жовчного міхура та поетапно кліпують міхурову протоку та міхурову артерію. Виконують типову холецистектомію від шийки з видаленням жовчного міхура через грижовий дефект. Далі зашивають контактно очеревину та виділяють преперитонеальний простір, в якому під м’язами встановлюють допоміжний пластичний матеріал, фіксуючи його до м’язовоапоневротичних структур вузловими швами, та закінчують пошаровим зашиванням шкірних ран. Приклад конкретного виконання Пацієнтка С, 47 років, поступила 10.03.08 з діагнозом жовчнокам’яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит в стадії ремісії, пупкова грижа. Грижа виникла після останньої вагітності. Грижовий випин вправлявся в черевну порожнину, розміром 5´5см. Після відповідного обстеження та передопераційної підготовки виконано лапароскопічну холецистектомію з відкритою преперитонеальною алогерніопластикою пупкової грижі за способом, що заявляється. Знеболювання: загальна анестезія з міорелаксантами. На передній черевній стінці під пупком виконали поперечний напівсферичний розріз шкіри, підшкірної основи впродовж 4см. Потім виділили та розсікли грижовий мішок. Далі через грижовий дефект ввели троакар з лапароскопом в черевну порожнину і наклали навколо нього кисетний шов на апоневроз для герметизації черевної порожнини. Після досягнення пневмоперитонеуму через 3 робочих троакари ввели інструменти, якими виділили шийку жовчного міхура, поетапно кліпували міхурові проток і артерію та виконали типову холецистектомію. Видалили жовчний міхур через грижовий дефект. Далі зашили очеревину, в сформований преперитонеальний простір під м’язами встановили поліпропіленову сітку 5´5см і зафіксували її до м’язово-апоневротичних стр уктур без натягу тканин, після чого пошарово зашили шкірні рани. В ранньому післяопераційному періоді ускладнень з боку рани не спостерігали. В віддаленому періоді пацієнтка спостерігалась протягом року. Рецидиву грижі не спостерігалось. За період з 2006 по 2008 роки у І хірургічному відділенні міської клінічної лікарні №15 м.Києва та Київському центрі хірургії гриж живота за способом, що заявляється, прооперовано 8 пацієнтів з хірургічною патологією жовчного міхура, поєднаною з пупковою або грижею білої лінії, яким виконали симультанну лапароскопічну холецистектомію з відкритою алогерніопластикою. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось, жодного випадку рецидиву грижі не виявлено. Література: 1. Грубник В.В., Лосев А.А., Баязитов Н.Р., Парфентьев Р.С. Современные методы лечения брюшных грыж. - К.: Здоровье, 2001. - 279с. 2. Запорожан В.Н., Грубник В.В., Саєнко В.Ф., Ничитайло М.Е. Видеоэндоскопические операции 5 38270 в хир ургии и гинекологии. - К.: Здоров’я, 2000. 304с. 3. Жебровский В.В. Хирургия грыж живота// Медицинское информационное агентство. Москва - 2005. - 384С. 4. Жебровский В.В. Осложнения в хирургии живота. -М.: «МИ А», 2006. - 445стр. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 5. Суковатых Б.С, Нетяга А.А., Валуйская Н.М., Праведникова Н.В. Частота осложнений хирургического лечения грыж брюшной стенки. // Герниология. - 2006. - №3(11) - С.41-42. 6. Ситало О.Ю. Сочетанные операции при грижах // Материалы конференции «Современные методы хирургического лечения вентральних гриж и эвентраций». Алушта , 2006г. С.160. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601