Спосіб діагностики ранніх проявів метаболічного синдрому у жінок в перименопаузі

Спосіб діагностики ранніх проявів метаболічного синдрому у жінок в перименопаузі, що включає дослідження функції ендотелію, який відрізняється тим, що додатково досліджують судинорухову функцію і при змінах у показниках діагностують ранні прояви метаболічного синдрому у жінок в перименопаузі. (19) (21) u200811490 (22) 24.09.2008 (24) 25.12.2008 (46) 25.12.2008, Бюл.№ 24, 2008 р. (72) ЗАГОРОДНА ПОЛІН А СЕРГІЇВНА, UA, ГИРІНА ОЛЬГА МИКОЛАЇВН А, U A (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, UA 3 38276 змінах у показниках діагностують ранні прояви метаболічного синдрому у жінок в перименопаузі. Спосіб здійснювався наступним чином: Обстежено 79 жінок, з метаболічним синдромом, віком від 38 до 52 років (середній вік 48 років). Діагноз ставили на підставі уніфікованих діагностичних критеріїв, розроблених національним інститутом США та Українською асоціацією кардіологів. Усі пацієнти підлягали загальноприйнятому клініколабораторному та інструментальному обстеженню. Функцію ендотелію вивчали неінвазивно - з допомогою доплерографії плечової артерії по методу Целермайєра-Соренсенсена [6, 8]. Визначення дилатації плечової артерії у відповідь на компресію манжетою проводили вранці - натще, після 10-15хв відпочинку. Перед дослідженням, увечері, хворі пропускали вечірній прийом препаратів базисної терапії. Використовували варіант накладання манжети тонометра у проксимальних відділах плеча. Дослідження проводили на апараті "Siemens", Німеччина лінійним датчиком з частотою 7мГц. Сканування проводили вище ліктьового згину через максимальний діаметр плечової артерії у постійній для даного пацієнта зоні у положенні лежачи на спині. Вимірювали діаметр артерії та швидкість кровообігу в ній. Після першого вимірювання проводили компресію манжетою тонометра, в якій протягом 5хв. створювали тиск на 40-50мм рт.ст. ви щий за систолічний. Друге сканування проводили протягом 60-90с після декомпресії. Знову вимірювали діаметр артерії та швидкість 4 кровообігу в ній, вираховували їх абсолютний та відносний приріст. Для виключення впливу незалежних від ендотелію причин порушення дилатації плечової артерії проводили пробу з нітрогліцерином, який приймався сублінгвально у дозі 0,5мг через 15хв. після декомпресії за умов повного відновлення показників кровообігу в плечовій артерії. Повторну оцінку діаметра артерії проводили за 30с до прийому нітрогліцерину та через 3-5хв. після його прийому. Хворих, у яких приріст діаметра плечової артерії у пробі з нітрогліцерином був менше 10% порівняно з вихідними даними, з дослідження виключали. Щоб стандартизувати результати проби з реактивною гіперемією плечової артерії, вираховували коефіцієнт чутливості ендотелію до напруги зсуву, який враховує зміни діаметра судини та швидкості кровообігу в ній, вираховуватимуть напругу зсуву на ендотелії, напругу зсуву до компресії та після неї, також ендотелійзалежну вазоділятаційну відповідь. Отримані кількісні результати обробляли математичностатистичними методами на IBM PC "Pentium" в програмі "Statistica for Windows 5.1" з визначенням частотного розподілу, середніх величин, помилки середньої величини з використанням критерію t Ст'юдента. Достовірність результатів вважали встановленими при імовірності її не менше 95% (р