Пристрій для визначення розтяжності тканини в різних напрямках до основного розташування ниток

Пристрій для визначення розтяжності тканини в різних напрямках до основного розташування ниток, що складається з затискача та елемента, що натискає на зразок тканини, який відрізняється тим, що затискач оснащений градуйованою шкалою, а елемент, що натискає, має форму пла стини, яка має можливість зворотнопоступального руху за напрямною, що має можливість обертального руху в вертикальній площині, та оснащена чашею для важків, причому нижня контактна поверхня пластини повторює профіль ланцюгової лінії, який розраховується за формулою: Корисна модель відноситься до текстильної галузі легкої промисловості, а саме до пристроїв для визначення деформаційних властивостей текстильних матеріалів і може бути використана в науково-дослідницьких лабораторіях ткацьких та швейних підприємств з метою визначення якісних показників тканини, зокрема її розтяжності, та складання відповідних рекомендацій для її подальшого використання. Для дослідження деформаційних властивостей тканини розроблено низку спеціальних приладів та пристроїв до розривних машин. Найбільш розповсюдженими є пристрої, в яких матеріал або систему матеріалів закріплюють кільцеподібними затискачами та розтягують пуансоном у вигляді напівсфери. На даний момент, відповідно до відомої методики (ГОСТ 3813-72 Ткани и штучне изделия текстильне: методы определения разрывных характеристик при растяжении) можливе вимірювання розривного подовження в різних напрямках відносно ниток основи та утоку на розривних машинах, шляхом розкрою зразків тканини під певними кутами до ниток основи. Але, в цьому випадку, в затискачі розривної машини потрапляє лише частина ниток основи та утоку зразка, що випробовується, тому під час експерименту нитки ковзають відносно одна одної і руйнування зразка відбува ється не за рахунок розриву ниток, а за рахунок їх зміщення. Відповідно, отримані дані не можна порівнювати з результатами вимірювання розривного навантаження зразків, які викроєні вздовж основного напрямку розташування ниток, тобто системи ниток основи та утоку, що перехрещуються під кутом 90 градусів . Також, відомий спеціальний пристрій [ГОСТ 8847-85 Полотна трикотажные. Методы определения разрывных характеристик и растяжимости при нагрузках, меньших разрывных; Г.Н. Кукин и А.Н. Соловьев «Текстильное материаловедение», часть 3, Изд. «Лег. Инд.», 1967, стр. 127-132 - аналог] для визначення розривних характеристик при продавлюванні полотна кулькою, що складається з двох рам, одна з яких оснащена кулькою, а інша кільцевим затискачем. Недоліком є невеликий діаметр кульки, що дорівнює лише 20мм, тобто навантаження на зразок має точковий характер, а це не відповідає реальним умовам експлуатації тканин. Найбільш близьким є пристрій [пат. №68971 UA, МПК (2006) A43D 11/00 Пристрій для вимірювання коефіцієнту спресування матеріалів верху взуття при формування. - прототип], що складається з двох затискачів та елемента, що натискає, у вигляді напівсфери. В цьому випадку закріпленими в затискачі опиняються всі нитки зразка, і yi = 4h × xi2 (19) UA (11) 39092 (13) U , L2 де уi - текуча ордината прогину нитки; h - максимальна величина провисання нитки; L -відстань між опорами; xi - текуча координати відстані між опорами. 3 39092 пуансон має достатній діаметр, але пристрій призначений для визначення коефіцієнту спресування матеріалів при багатоосному розтяганні, при цьому фіксується усереднене значення розтягання, а визначити показники розтяжності досліджуваного зразка текстильного матеріалу під різними кутами до основного розташування ниток на даному пристрої неможливо. Задачею корисної моделі є створення пристрою визначення розтяжності тканини в різних напрямках до основного розташування ниток, завдяки конструктивним особливостям якого можливо визначити розтяжність тканини в різних напрямках до основного розташування ниток основи та утоку. Поставлена задача досягається тим, що пристрій для визначення розтяжності тканини в різних напрямках до основного розташування ниток, що складається з затискача та елемента, що натискає, на зразок тканини, затискач оснащений градуйованою шкалою, а елемент, що натискає, має форму пластини, яка має можливість зворотнопоступального руху за направляючою, що має можливість обертального руху в вертикальній площині, та оснащена чашею для важків, причому нижня контактна поверхня пластини повторює профіль ланцюгової лінії, який розраховується за формулою: yi = 4h × x 2 i L2 де уi - текуча ордината прогину нитки; h - максимальна величина провисання нитки; L - відстань між опорами; xi - текуча координати відстані між опорами. Виконання елементу, що натискає, у вигляді пластини з можливістю повороту її в вертикальній площині на заданий кут відносно повздовжньої вісі, а також надання їй можливості виконання зворотно-поступального руху, дозволяє створювати направлений вплив на зразок тканини під певним кутом до ниток основи та модулювати умови експерименту наближені природнім умовам експлуатації тканини. Профіль контакту пластини, що натискає, виконаний за умов максимального прогину тканини на поверхні тіла людини та розрахований відповідно з теорією опору матеріалів, згідно якій нитка розглядається як ланцюгова лінія на двох опорах, фіг. 1. Крива провисання нитки виражається квадратичною параболою та описується наступною формулою: yi = 4h × x 2 i L2 де уi - текуча ордината прогину нитки; h - максимальна величина провисання нитки; L - відстань між опорами; xi - текуча координати відстані між опорами. Екстремальне значення уi, має в найнижчій точці кривої провисання нитки, тобто в нашому L x= 2 , уi=f. випадку при 4 Виконання профілю пластини, що натискає, за законом ланцюгової лінії дозволяє в порівнянні з профілем за заданим радіусом кривизни збільшити кут контакту з поверхнею зразка тканини і відповідно більш рівномірно розподілити навантаження за всією довжиною нитки. Пристрій складається (Фіг.2) з плоского нижнього затискача 1 та верхнього знімного затискача 2, між якими за допомогою чотирьох гвинтів 3, 4, 5 та 6 закріплюється зразок тканини. Нижній плоский затискач 1 жорстко закріплений на вертикальних опорах 7, 8, 9, 10. Верхній знімний затискач 2 з зовнішнього боку має направляюче кільце 11, на якому нанесена градуйована шкала 12. Зверху на направляюче кільце 11 встановлюється направляюча 13, в пази якої вставляється пластина, що натискає, 14. У верхній частині пластини, що натискає, 14 розміщена чаша15 для важків 16. З одного боку направляюча 13 має шкалу 17, а пластина, що натискає, 14 вказівник 18. Пристрій використовується наступним чином: на плоскому нижньому затискачі 1 розміщують зразок тканини і накривають верхнім знімним затискачем 2, слідкуючи за напрямком розташування ниток основи та утоку. За допомогою чотирьох гвинтів 3, 4, 5 та 6 затискачі 1 і 2 жорстко закріплюють між собою. Зверху знімного затискача 2 на направляючим кільці 11 розміщують під певним кутом j до основного напрямку розташування ниток в тканині, згідно показникам градуйованої шкали 12, направляючу 13, у пазах якої розміщена пластина, що натискає, 14. Шкалу 17 направляючої 13 і вказівник 18 пластини, що натискає, 14 виставляють у н ульове положення. Потім пластину, що натискає, 14 починають навантажувати, шляхом збільшення маси важків 16. В момент припинення руху пластини, що натискає, 14 за шкалою 17 знімають показник висоти ymax=f прогину зразка. Таким чином, пристрій для визначення розтяжності тканини в різних напрямках до основного розташування ниток працює механічно без підключення до мережі з електричним струмом, з використанням виключно сили тяжіння, та надає можливість визначити розтяжність тканини під різними кутами до ниток основи, що має особливе значення при використанні тканини, нитки основи та утоку якої виготовлені з різного волокнистого складу. Отриманні данні за допомогою запропонованого пристрою дозволяють спрогнозувати поведінку тканини в процесі експлуатації та надати необхідні рекомендації по її розташуванню відносно конфігурації конкретної деталі швейного виробу, а також рекомендації технологам та дизайнерам ткацького виробництва для проектування структури тканини із заданою жорсткістю на згин і показниками розтяжності, тобто дозволяють давати замовлення та встановлювати правила виготовлення тканин для одягу за законами розподілення еластичності тканини вздовж основного напрямку ниток і під заданим кутом до нього. 5 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 39092 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601