Спосіб фізичної модифікації епоксидних композицій

Спосіб фізичної модифікації епоксидних композицій у складі епоксидної смоли і отверджувача, 3 39147 отримання композиту, поліпшити якість просочення. Зниження краевого кута змочування приводить до збільшення площі контакту між адгезівом і субстратом, тобто до зростання адгезійної міцності. Нижче приведені приклади виконання пропонованого способу. Приклад 1. Епоксидну смолу ЕД-20 обробляють за допомогою магнітострикційних перетворювачів з плоскою випромінюючою пластиною при 30°С протягом 25хв. УЗ-полем при інтенсивності 45Вт/см 2 частоті 17кГц і амплітуді 30мкм. Режим твердіння 20°С/24год.+30°С/2год.+110°С/2год.+130°С/5год. Приклад 2. Епоксидну смолу ЕД-20 обробляють при 100°С протягом 35хв. при частоті 16кГц, інтенсивності 3Вт/см 2 і амплітуді 12мкм. Режим твердіння той самий. Приклад 3. Епоксидну смолу ЕД-20 обробляють при 90°С протягом 30хв. при інтенсивності 5Вт/см 2, частоті 13кГц і амплітуді 14мкм. Режим твердіння той самий. Приклад 4. Епоксидне зв'язуюче ЕДТ-10 обробляють при 80°С протягом 30хв. при інтенсивності 3Вт/см 2, частоті 18кГц і амплітуді 12мкм. Режим термообробки: 100°С/2год.+120°С/3год.+140°С/2год. Приклад 5. Епоксидне зв'язуюче ЕДТ-10 обробляють при 100°С протягом 25хв. при інтенсивності 5Вт/см 2, частоті 16кГц і амплітуді 8мкм. Режим термообробки той самий. 4 Приклад 6. Епоксидне зв'язуюче ЕДТ-10 обробляють при 90°С протягом 35хв. на частоті 17кГц при інтенсивності 4Вт/см 2, амплітуді 14мкм. Режим твердіння той самий. Приклад 7. Епоксидну смолу ЕХД обробляють при 30°С протягом 35хв. УЗ-полем при інтенсивності 3Вт/см 2, часто ті 13кГц, амплітуді 10мкм. Режим твердіння: 30°С/2год.+130°С/3год.+160°С/5год. Приклад 8. Епоксидну смолу ЕХД обробляють при 100°С протягом 30хв. при інтенсивності 5Вт/см 2, частоті 17кГц і амплітуді 8мкм. Режим твердіння той самий. Приклад 9. Епоксидну смолу ЕХД обробляють при 90°С протягом 25хв. УЗ-полем при інтенсивності 4Вт/см 2, частоті 16кГц і амплітуді 14мкм. Режим твердіння той самий. Після обробки епоксидних композицій проводили вимірювання в'язкості, ступеня дегазації зв'язуючого, крайового кута змочування, висоти підйому по скловолокну, теплостійкості і коефіцієнта однорідності. Ступінь дегазації визначали за допомогою приладу Ван-Слайка. Після твердіння композицій проводили вимірювання міцності на розтягування, стиснення, вигин, адгезійної міцності при нормальному відриві і зсуві до сталі 45. Результати вимірювань початкових епоксидних композицій, а також модифікованих за способом прототипу і пропонованим способом наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Фізико-механічні і технологічні властивості епоксидних композицій Вихідна Спосіб композиція* [2] 1 1 2 3 4 780 860 В'язкість при 50°С, 860 900 846 Сп 1000 1115 Крайовий кут змочування 30 21 17 при 20°С, 33 24 град 37 25 Висота підйому по скло0,2 0,4 0,87 волокну при 0,25 0,4 20°С, мм 0,25 0,4 800 520 до Вміст включень газу, 810 505 6% мг/л 850 530 110 120 136 Теплостійкість, °С 130 145 170 190 0,5 0,7 Коефіцієнт однорідності 0,5 0,7 0,85 0,5 0,7 100 120 169 110 125 sрозт., МПа 250 135 100 123 169 110 133 sст., МПа 250 272 Показник 2 5 Пропонуємий спосіб за прикладами 3 4 5 6 7 8 6 7 8 9 10 11 1060 1071 9 12 839 843 876 872 871 1066 15 14 18 17 17 19 18 18 0,90 0,86 0,87 0,92 0,92 1,15 1,20 1,20 до 4% до 5% до 4% до 4% до 3% до 4% до 5% до 4% 137 138 157 159 161 208 219 210 0,85 0,85 0,85 0,85 0,80 0,90 0,92 0,92 175 162 180 182 185 187 191 182 173 171 180 176 179 350 347 349 5 39147 6 Продовження таблиці 1 1 sвиг., МПа sадг. відр., МПа sМІЖШ. ЗС., МПа 2 110 115 70 60 65 50 65 75 45 3 125 130 90 75 79 58 80 86 57 4 5 6 7 8 9 10 11 12 180 175 179 190 190 187 135 129 133 91 95 93 102 105 107 78 75 79 89 99 97 100 106 107 76 75 78 *Примітка: верхнє значення - для смоли ЕД-20, середнє - для смоли ЕДТ-10, нижнє – для смоли ЕХД. У таблиці 1 прийняті наступні позначення: sрозт. - міцність щодо розтягання; sст. - міцність при стисненні; sвиг. - міцність при вигині; sадг. - адгезійна міцність до сталі Ст45; sадг. відр. - адгезійна міцність при відриві до сталі Ст45; sміжш. зс. - міцність при міжшаровому зсуві. З таблиці 1 видно, що в результаті використання пропонованого способу крайовий кут змочування і вміст включень газу зменшуються, тобто поліпшуються технологічні, а також механічні вла Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко стивості композицій (на 30-70% у порівнянні з початковою композицією). Джерела інформації: 1. Стадник А.Д., Мирошниченко Д.Ф. О влиянии магнитного поля на некоторые свойства полимеров. -В кн.: Исследования по молекулярной физике твердого тела. -Киев, 1976. -146с. 2. Кестельман В.Н. Физические методы модификации полимерных материалов. -М.: Химия, 1980. -С.148-152. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601