Фенестрований самофіксивний ендопротез для ендоваскулярно-хірургічного лікування аневризм аорти

Фенестрований самофіксивний ендопротез для ендоваскулярно-хірургічного лікування аневризм аорти, що містить трубчасту оболонку із кровонепроникного тканого матеріалу з одним або декількома радіальними бічними отворами і закріплені усередині неї на відстані один від одного розширювані в радіальному напрямку замкнені по 3 39170 того, таке з'єднання суміжних між собою елементів утворює пружний ромбоподібний контур навколо бічного отвору оболонки, що призначений для ущільнювання ендопротеза з аортою на ділянці відходження від неї бічних відгалуджень. Однак, таке виконання ендопротеза, при якому виток одного елемента накладається на другий, спотворює зовнішню форму оболонки і знижує, за рахунок цього, щільність притискання ендопротеза до аорти. Це викликає протікання крові в місцях контакту даної ділянки ендопротеза з аортою у місцях відходження від неї бічних її відгалуджень і появу ендоликів, тобто затікання крові в порожнину аневризми з наступним збільшенням її об'єму. Це знижує надійність використання відомого ендопротеза. Крім того, накладання одного витка на другий зменшує і без того малий ромбоподібний контур, що утворюється при цьому і потребує ювелірної точності розташування ендопротеза на реконструйованому сегменті аорти з відходженням від нього бічного відгалудження, так як діаметр бічного отвору оболонки при цьому не перевищує зовнішній діаметр відгалудження аорти. Це значно ускладнює процес протезування аорти і також знижує надійність використання даного ендопротеза. Завдання даної корисної моделі полягає у створенні фенестрованого самофіксивного ендопротеза для ендоваскулярно-хірургічного лікування аневризм аорти, у якого за рахунок змінення форми пружного контура оболонки не спотворюється зовнішня поверхня останньої у місці контакту її з аортою і забезпечується можливість до збільшення розміру бічного отвору, а, отже, підвищується надійність використання і спрощується процес розташування його в аорті. Поставлене завдання вирішується тим, що у фенестрованому самофіксивному ендопротезі для ендоваскулярно-хірургічного лікування аорти, що містить трубчасту оболонку із кровонепроникного тканого матеріалу з одним або декількома радіальними бічними отворами і закріплені усередині її на відстані один від одного розширювані в радіальному напрямку замкнені по колу зигзагоподібні пружні елементи, зміщені один від одного по дузі кола на половину ширини основи витка, згідно з корисною моделлю витки суміжних між собою пружних елементів, розташованих співвісно бічним отворам оболонки, виконані меншими за висотою у межах 0,3...0,6 від висоти інших витків зазначених елементів, при цьому менші за висотою витки елементів сполучені з більшими за висотою витками таким чином, що утворюють між собою Мподібний обмежуючий конкур, кожний із яких є дзеркальним відображенням другого суміжного контура відносно горизонтальної осі бічного отвору, а ширина основи кожного зазначеного контура перевищує ширину основи більших за висотою витків в 1,5-2,0 рази. Виконання витків суміжних між собою пружних елементів, розташованих співвісно бічним отворам оболонки, меншими за висотою інших витків і сполучення менших і більших за висотою витків між собою з утворенням М-подібного обмежуючого контуру, кожний із яких є дзеркальним відобра 4 женням другого суміжного контуру, а також виконанні ширини основи кожного зазначеного контуру більш ніж ширина основи більших за висотою витків в 1,5-2,0 не викликає накладання витків один на один внапусток в обмежувальному контурі і не спотворює, при цьому, зовнішню поверхню ендопротеза у місці контакту його з ділянкою аорти, від якої відходить бічне відгалудження, що позитивно позначається на щільності притискання їх один до одного. Крім того, виконання ширини основи Мподібного контуру більш ніж ширина основи більших за висотою витків в 1,-2,0 рази дозволяє за рахунок збільшення зазначеного контуру збільшити також розмір бічного отвору в оболонці ендопротеза, що значно спрощує процес розміщення ендопротеза в аорті на ділянці відходження від неї бічного відгалудження. Виконання висоти менших витків суміжних між собою пружних елементів у межах 0,3-0,6 від висоти інших витків зазначених елементів сприяє збереженню пружності даних елементів, а, отже щільного притискання М-подібного контуру до ділянки аорти з бічним відгалудженням, що попереджує виникненню затікання крові і підвищує надійність використання ендопротеза. Аналогічних те хнічних рішень зі схожими ознаками в процесі проведення патентноінформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить про те, що технічне рішення, що пропонується, є новим і клінічне придатним. Корисна модель пояснюється кресленнями, де на Фіг.1 зображений фенестрований самофіксивний ендопротез з одним бічним отвором; на Фіг.2 схема розташування ендопротеза в аорті; на Фіг.3 - розгорнення одного із пружних елементів. Фенестрований ендопротез для ендоваскулярно-хірургічного лікування аневризм аорти містить трубчасту оболонку 1 із кровонепроникного тканого матеріалу з одним або декількома бічними отворами 2, а також з'єднані з нею усередині і розташовані на визначеній відстані один від одного розширювані в радіальному напрямку фіксуючі елементи 3. Кожний із даних елементів виконаний у вигляді з'єднаних по колу зигзагоподібних пружних різновисотних витків 4, і зміщених один від одного по дузі кола на половину ширини основи "а" витка. Витки 5 суміжних фіксуючи х елементів 6 і 7, що розташовані співвісно бічним отворам 2 оболонки, виконані меншими за висотою "h" у межах (0,3...0,6) від висоти "Н" інших витків зазначених елементів. Менші за висотою витки 5 елементів сполучені з більшими за висотою витками 4 таким чином, що утворюють між собою М-подібний обмежуючий контур, кожний із яких є дзеркальним відображенням другого контуру відносно горизонтальної осі ОО бічного отвору 2. Ширина "в" основи кожного зазначеного контур у перевищує ширину "а" основи більших за висотою витків в 1,5-2,0 рази. Доставку ендопротеза в аорту 8 здійснюють за відомою технологією під рентгенівським контролем і розміщують ендопротез в ній таким чином, що бічний отвір 2 мусить бути розташований співвісно бічному відгалудженні 9. При цьому пружні елементи 3 розширюються в радіальному напрям 5 39170 ку і притискують оболонку 1 до внутрішньої стінки аорти і перекривають аневризму від кровотоку. Ділянку оболонки, де розташовані менші за висотою витки 5 суміжних пружних елементів 6 і 7, притискається цими елементами до ділянки аорти з бічним відгалудженням 9. Виконання витків суміжних між собою пружних елементів 6 і 7, розташованих співвісно отворам 2 оболонки меншими за висотою h ніж висота Н інших витків, утворює М-подібний обмежуючий контур, ширина "в" основи якого більше ширини "а" більших за висотою витків в 1,5-2,0 рази, не потребує накладання витків один на один і не спотворює при цьому зовнішню поверхню ендопротеза у місці контакту його з ділянкою аорти, від якої відходить бічне відгалудження 9. Це забезпечує щільне притискання ендопротеза до цієї ділянки Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 6 аорти. Крім того, така ширина "в" М-подібного контуру дає змогу збільшити діаметр бічного отвору 2, що значно спрощує процес розташування ендопротеза в аорті. Виконання витків 5 суміжних між собою пружних елементів 6 і 7 за висотою h у межах 0,3....0,6 від висоти Н інши х ви тків зазначених елементів не зменшує при цьому їх пружності в радіальному напрямку, а, отже і силу притиску ендопротеза до внутрішньої стінки аорти. Експериментальні дослідження пропонуємого фенестрованого ендопротеза на медичній моделі аневризми аорти показали відсутність затікання крові на ділянці аорти з бічним відгалудженням, що підвищує. таким чином, надійність використання ендопротеза. За рахунок збільшення розмірів обмежуючого контуру із пружних елементів процес розташування ендопротеза значно спрощується. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601